Представлено методологію розрахунку діапазонів активності оксидаз грунту, що дозволяє оцінювати токсичність Cd, Pb, Cu, Zn по відношенню до поліфенолоксидази та пероксидази за умов моно- та мультиметалічного забруднення грунту. Визначено ряд токсичності металів щодо оксидаз грунту: Cd >> Cu >> Pb >> Zn. Установлено, що дія комплексу металів є менш токсичною для ферментів у порівнянні з монометалічною дією за винятком цинку.

Проаналізовано особливості перебігу клініко-рентгенологічних форм туберкульозу у ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на тлі антибактеріальної та антиретровірусної терапії. Визначено основні клінічні форми туберкульозу у згаданої групи пацієнтів, що супроводжуються ураженням імунної системи різного ступеня тяжкості. Наведено результати визначення резистентності мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.518 + П212.705-280.3

Рубрики:

Токсичні речовини в ґрунті. Антимікробні властивості ґрунтів

Ярий ячмінь

Шифр НБУВ: Ж69184/Біол.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено фітотоксикологічну класифікацію металів за інтенсивністю їх біокумуляції у системі "грунт - рослина" за умов Голосіївсько-Феофанівської та Конча-Заспівської зелених зон. Встановлено, що до металів з інтенсивною біокумуляцією відносяться Cd, Pb, Zn, Cu: середньоарифметичний коефіцієнт біокумуляції цих металів більше 2,24. До металів із низькою здатністю переходу у рослини віднесено Co. Виявлено закономірність існування широкого діапазону коефіцієнтів біокумуляції для ультрамікроелементів та вузького - для мікроелементів стосовно всієї сукупності досліджуваних рослин. Біокумуляція металів у рослинах, які зростають на грунтах з більшим їх умістом унаслідок високого антропогенного навантаження (Голосівський проспект), є меншою. За інтенсивністю біокумуляції на всій досліджуваній території одержано такий ряд металів: Zn >> Cd >> Pb >> Cu >> Ni >> Co.

Розроблено принципи нормування металів відносно фітокомпоненту агроекосистеми. Розраховано фітогранично допустиму концентрацію рухомих форм металів у грунті (на прикладі агроценозу ячменю ярого), яку запропоновано використовувати для нормування гранично допустимого рівня металів у грунті відносно фітокомпоненту як біологічної системи. Встановлено, що найбільше значення фітогранично допустимої концентрації було для Zn, найменше - для Cd. За показником фітолетальної дози, яка спричиняє 5 % зменшення біомаси ячменю ярого, метали розташувалися в такий ряд: Cd >> Ni >> Co >> Cu >> Pb >> Zn (дерново-середньопідзолистий грунт), Cd >> Cu >> Ni >> Co >> Pb >> Zn (чорнозем).

У дисертаційній роботі представлено результати дослідження особливостей впливу металів (Ссі, РЬ, №, Со, Си, 2п) на фітокомпонент екосистем. Розширено методологію оцінки небезпечності металів в екосистемі через розроблення алгоритму показника фітолетальної дози (РЫО^,). який є універсальним достовірним індексом фітотоксичності металів та дає змогу провести порівняльне оцінювання токсичності цих полютантів. Розроблено науковий підхід до екологічного нормування, який є основою для регулювання безпечного рівня металів у фунті щодо фітокомпонента екосистеми за допомогою фітогранично допустимої концентрації. Встановлено, що полярність сполук металів дає змогу прогнозувати їх небезпечність, зокрема, фітотоксичність в екосистемі. Розроблено фітотоксикологічну класифікацію небезпечності металів, яка дає змогу виявляти їх шкідливий вплив на фітокомпонент екосистеми в умовах забруднення. Виявлені особливості розподілу вмісту металів (Ссі, РЬ, Со, Си, Zn, Мі) у фітомасі рослин екосистем лісопаркових зон м. Києва. З’ясовано, що вміст металів у фітомасі трав'янистих видів значно перевищує їх концентрацію у деревних видах. Запропоновано використовувати мати-й-мачуху звичайну та клен гостролистий як індикаторні види щодо забруднення металами.

Наведено огляд законодавчої бази, яка стосується поводження з ПХД (поліхлоровані дифеніли) у світі та в Україні. Проаналізовано небезпечні властивості поліхлорованих дифенілів, зокрема, токсичність для людини та біоти, біоакумуляцію, стійкість у навколишньому природному середовищі. Викладено засади ідентифікації та первинного обліку обладнання та відходів, які містять ПХД. Розкрито принципи формування Національного реєстру ПХД, а також ідентифікації та обліку ділянок, забруднених ПХД.

Через збройну агресію російської федерації існує як правомірне, так і неправомірне обмеження у реалізації немайнових прав фізичними особами в період воєнного стану на території України. Постала проблема щодо особливостей реалізації особистих немайнових прав фізичною особою в період дії режиму воєнного стану, оскільки законодавчо закріплено, що зазначені права можуть обмежуватися, також є загроза протиправного обмеження зазначених прав державою-агресором. Мета роботи - визначення можливостей реалізації особистих немайнових прав фізичними особами в період дії воєнного стану у випадках їх законодавчого обмеження та протиправного обмеження державою-агресором. Методологічною основою проведеного дослідження стали загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання. Дотримання, сприяння реалізації, захист прав людини є одним з основних принципів діяльності Європейського Союзу. Законодавство України, зокрема цивільне, має спільну позицію з країнами Європейської спільноти щодо важливості особистих немайнових прав фізичної особи, закріплення механізму їх реалізації та захисту. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених ЦК України та іншим законом, можливе лише у випадках, передбачених ними. Однак немайнові права можуть бути протиправно обмежені державою-агресором. Висновки: Україна буквально виборює своє право на існування в цивілізованому світі. Російська федерація грубо порушує абсолютно всі "правила ведення війни", зокрема ті, що стосуються цивільного населення. Окремі з особистих немайнових прав фізичних осіб під час воєнного стану можуть бути правомірно обмежені внаслідок дії тих чи інших нормативно-правових актів, прийнятих повноважними органами державної влади України. Проте є також неправомірне обмеження та порушення особистих немайнових прав фізичних осіб з боку держави-агресора, зокрема і прав, що забезпечують природне існування людини.