Досліджено основні засади організації і проведення правової експертизи в процесі правотворчої діяльності держави. Визначено основні принципи правової експертизи нормативно-правових актів та їх застосування в нормотворчості.

Досліджено сучасні наукові погляди на проблему правової експертизи нормативно-правових актів. Визначено основні підходи до розуміння місця і значення правової експертизи нормативно-правових актів.

Досліджено поняття та зміст предмета правової експертизи нормативно-правових актів. Визначено коло питань, що охоплюють загальний предмет правової експертизи нормативно-правових актів.

Розглянуто проблеми правового регулювання обшуку в Україні, як відсутність легального визначення понять "обшук", "особистий обшук", віднесення процедури обшуку автотранспортного засобу у деяких випадках до особистого обшуку, визначення строку, протягом якого слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді у випадках його проведення без ухвали. Звернено увагу на зарубіжний досвід регулювання зазначених проблем.

Досліджено новий підхід до визначення стадій процедури проведення правової експертизи нормативно-правових актів в Україні з виділенням завдань, учасників, змісту кожної стадії, а також характеристиці висновку правової експертиз нормативно-правових актів.

Розглянуто таке явище як "латентна злочинність" в економічній сфері, її поняття, види та шляхи подолання. Проаналізовано окремі методи, які застосовуються у процесі вивчення латентних економічних злочинів.

Досліджено застосування норм доказового права у судовому розгляді кримінальних справ за ст. 117 КК України задля забезпечення єдності судової практики. Проаналізовано докази, покладені в основу обвинувальних вироків судів першої інстанції. Використано діалектичний метод пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи. Розроблено науково обгрунтований підхід щодо формування меж доказування у справах щодо вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини. Обговорено пошук шляхів удосконалення правозастосовної практики.

Мета роботи - розробка пропозицій щодо вдосконалення системи покарань України та окремих видів покарань, передбачених КК України на основі аналізу систем покарання за кримінальними кодексами деяких країн Європейського Союзу. Використано діалектичний метод пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи. Запропоновано спростити систему покарань України відповідно до прикладу Франції, Італії, Королівства Нідерландів, змінити формулювання в законі діючих заходів кримінально-правового впливу згідно вимог міжнародного права. Обговорено пошук шляхів удосконалення системи покарань за КК України на основі досвіду європейських країн.

Мета роботи - дослідження окремих проблем, які мають місце при забезпеченні принципу змагальності в кримінальному процесі України, та визначення шляхів їх розв'язання. Використано діалектичний метод пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи. Розроблено пропозиції щодо тлумачення ознак засади змагальності, виходячи з дихотомії в діяльності прокурора. Обговорено пошук шляхів удосконалення кримінального процесуального законодавства в частині забезпечення засади змагальності.

Досліджено новий підхід до визначення стадій процедури проведення правової експертизи нормативно-правових актів в Україні з виділенням завдань, учасників, змісту кожної стадії, а також характеристиці висновку правової експертиз нормативно-правових актів.

Мета роботи - обгрунтувати вибір методів та прийомів дослідження феномена правової експертизи нормативно-правових актів як в Україні, так і в провідних країнах світу. Використано діалектичний метод пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи. Запропоновано перелік методів, які у своїй сукупності дозволяють досягти мети щодо з'ясування теоретико-практичних засад організації та функціонування правової експертизи нормативно-правових актів. Обговорено пошук сучасних теоретико-методологічних підходів до вивчення проблем правової експертизи нормативно-правових актів.

Мета роботи - аналіз положень концепції "живого права" Є. Ерліха та її впливу на формування сучасного праворозуміння в умовах інформатизації та пандемії. Використано діалектичний метод пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи. Проаналізовано явище "живого права" в умовах інформаційно-глобалізаційних процесів та пандемії, запропоновано ідеї для вдосконалення державного управління із застосуванням положень концепції "живого права". Обговорено осмислення права через призму соціальних проявів, дослідження його соціальної природи.

Мета роботи - здійснити теоретико-правовий аналіз сучасних проблем у пізнанні верховенства права. Використано діалектичний метод пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи. Досліджено сучасні підходи до пізнання верховенства права, які дозволяють комплексно підійти до з'ясування його сутності, розкриваючи різні його аспекти. Зроблено висновок про те, що звернення до гносеологічного аспекту верховенства права дасть можливість надати йому практичної значимості та можливості поширення його як нормативного ідеалу, впровадження його у практику через відповідні правові механізми та забезпечення його дієвості як юридичного принципу. При вираженій, на перший погляд, абстрактності поняття "верховенство права" варто уникати цієї ілюзії, оскільки ця категорія має яскраво виражений практичний і, навіть, прагматичний характер, оскільки може і має бути застосована до всіх без винятку правовідносин безпосередньо. Проаналізовано поелементний та інтегративний підходи до пізнання верховенства права, у результаті чого обгрунтовано думку про те, що не варто формувати вичерпне визначення принципу верховенства права, оскільки будь-які рамки та логічні конструкції не зможуть повною мірою виразити його зміст, вичерпний перелік елементів принципу верховенства права призведе до обмеженості цього поняття. Такий перелік має завжди залишатись відкритим, "живим", доповнюватись, корегуватись з тим, щоб відповідати суті принципу верховенства права, який має конкретно-історичний характер. Проте необхідність такого переліку є нагальною, оскільки з його допомогою можна пізнати сутність принципу верховенства права та забезпечити його прикладний характер.

Мета роботи - визначення правового регулювання інституту адміністративної відповідальності, в контексті якого важливим є розуміння адміністративного правопорушення (проступку) та інституту адміністративної юстиції. Використано феноменологічний, герменевтичний; соціологічний; логічний; діалектичний методи. Поглиблені знання про адміністративне правопорушення (проступок) як виду юридичної відповідальності та інститут адміністративної юстиції як правових явищ відповідно до основоположних стандартів суспільства, держави і права, у їх взаємозв'язку. Проаналізовано історичний аспект правового регулювання адміністративного правопорушення та адміністративної юстиції в Україні, у результаті чого обгрунтовано думку про те, що інститут адміністративної юстиції в Україні у своєму становленні бере свій початок в російській імперії, продовжує розвиватися в Радянському Союзі, а потім і в Україні, вважаємо, що цей інститут є одним із актуальних напрямків побудови в Україні правової держави.

Мета роботи - запропонувати визначення поняття системи забезпечення якості законодавства. Використано діалектичний метод пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи. Досліджене поняття системи забезпечення якості законодавства, яке дозволяє комплексно підійти до формування різних аспектів відповідної теоретичної конструкції. Запропонований комплексний методологічний апарат для створення системи забезпечення якості законодавства. Зроблений висновок про те, що процес нормотворчості є досить складним, як і система законодавства в цілому, від його якості залежать всі інші системи держави, тому необхідно розробити таку систему для України. Запропоноване авторське визначення поняття "система забезпечення якості законодавства". Проаналізовано потребу у формуванні системи забезпечення якості законодавства в Україні для усунення неефективності, зловживань та можливостей для корупції в державному управлінні, а також загальна схема з внутрішніми та зовнішніми зв'язками між елементами системи.

Розроблено теоретичні положення правової експертизи нормативно-правових актів з урахуванням останніх наукових досліджень у сфері правового моніторингу правотворчості та правореалізації, сформульовано на цій основі рекомендації щодо теоретичного, практичного та нормативно-правового забезпечення такої експертизи. Проаналізовано поняття, теоретична конструкція, функції та принципи правової експертизи нормативно-правових актів. Досліджено генезис наукової розробки правової експертизи нормативно-правових актів; методологія дослідження правової експертизи нормативно-правових актів в Україні. Уточнено предмет, обꞌєкт, мету та завдання правової експертизи нормативно- правових актів, класифікацію видів правової експертизи нормативно-правових актів. Вдосконалено підхід до визначення стадій правової експертизи нормативно- правових актів. Здійснено аналіз зарубіжного досвіду організації та проведення правової експертизи нормативно-правових актів, на підставі якого виділені найбільш перспективні підходи, які дозволять наблизити стан правової експертизи нормативних правових актів до світових стандартів.