Індекс рубрикатора НБУВ: П873.218-911-1

Рубрики:

Лептоспіроз тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.311.8

Рубрики:

Парагрип великої рогатої худоби

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Опрацьовано дані літератури щодо імунітету бджіл, його формування. Проаналізовано роботи низки науковців щодо змін кількісного та якісного складу гемолімфи за використання відомих стимуляторів. Вивчено формування клітинного імунітету та проаналізовано зміни складу гемолімфи за дії природніх та штучних факторів. Проаналізовано та вивчено дію препарату "Біоконтакт плюс" у ролі стимулятора для бджіл літньої генерації. Визначено основні концентрації для використання у бджільництві з метою профілактики та лікування хвороб бджіл. Вивчено основні кількісні та морфологічні зміни клітинного складу гемолімфи при використанні препарату "Біоконтакт плюс" у визначених концентраціях. Проаналізовано склад гемолімфи при використанні препарату у високій концентрації. Підтверджено токсичність препарату у концентрації 0,3 %. Відзначено стимулювальну дію препарату за концентрації 0,1 та 0,15 %. Виявлено динаміку збільшення ряду клітин-попередників - пролейкоцитів та низки секреторних клітин - сферулоцитів та еноцитоїдів за цих концентрацій. Також зареєстровано зменшення клітин фагоцитарного ряду - еозинофілів та нейтрофілів за концентрації 0,15 та 0,1 %. Змін, що вказували б на стимулювальну дію препарату, у концентраціях 0,03 та 0,01 % не виявлено. Кількісні показники клітинного складу гемолімфи за цих концентрацій відрізнялись від контролю менш ніж на 1 %. Охарактеризовано деякі морфологічні зміни гемоцитів. За використання препарату у концентрації, що проявляла токсичний ефект, виявлено основні морфологічні зміни гемоцитів. На 3 - 8 добу досліду фіксували формування псевдоподій на протилежних полюсах фагоцитів, клітини набували веретеноподібної форми. Також спостерігали зміщення ядер у сферулоцитів при згодовуванні стимулятора в концентрації 0,3 %. Визначено етапи подальших досліджень для всебічного вивчення дії препарату "Біоконтакт плюс" на бджіл різних генерацій з метою створення оптимальної схеми використання препарату для профілактики та лікування заразних хвороб медоносних бджіл.

Контроль за ситуацією з африканської чуми свиней (АЧС) в Україні стає все менш ефективним. У системі протиепізоотичних заходів важливу роль відіграють системи моніторингу за АЧС, оскільки вони надають змогу одержувати необхідну інформацію і оперативно реагувати на ситуацію. Звичайно не всі стратегії з контролю можна застосувати в Україні через природно-географічні та соціально-економічні особливості. На базі інтернет-ресурсів (www.asf.vet.ua, http://www.asfld.vet.ua, http://www.asfld.vet.ua/index.php/view-data.) здійснено аналіз епізоотичних даних щодо АЧС за 2012 - 2019 рр. в Україні внаслідок чого визначено, що пік захворюваності у 2017 р. був пройдений, оскільки у 2018 і 2019 рр. кількість випадків зменшилася за рахунок домашніх тварин. Але ця інформація може не повністю відображати ситуацію щодо АЧС в Україні, оскільки спостерігається зростання випадків серед диких тварин і кількості інфікованих об'єктів. На думку, на даному етапі потрібна додаткова система пасивного моніторингу. Це спричинено тим, що в Україні людський фактор має потужний вплив на заходи боротьби з АЧС. Випробовано метод моніторингу свинячих туш, що надходять на реалізацію через лабораторії ветсанекспертизи з домашніх господарств і визначили, що цей метод надає змогу ненав'язливо одержувати інформацію щодо епізоотичної ситуації щодо АЧС на певних територіях, при цьому не втручаючись у виробничий процес. Відібрано 2844 проби, які досліджувалися в ПЛР на АЧС. Цей метод має також недоліки: при одержанні позитивних результатів досліджень на АЧС продукція по суті вже реалізована і провести заходи з ліквідації вже немає можливості. Інформаційний ресурс "Стоп АЧС" виконує функції інформування фахівців ветеринарної медицини, власників свиней, свиногосподарств, фермерів, мисливців, м'ясників, перевізників і пересічних громадян про стан та ступінь загрози АЧС в Україні та світі, особливості її розпізнання, профілактики і ліквідації в разі виникнення та ознайомлення з передовим досвідом в організації протиепізоотичних заходів. Але на даному етапі його можливості є недостатніми. Необхідно постійно проводити додатковий пасивний моніторинг АЧС в лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, шляхом ПЛР аналізу зразків від свинячих туш на предмет наявності геному вірусу АЧС. Заходи щодо подолання АЧС розробляти, зважаючи на результати усіх джерел моніторингу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.351-953-7 + П855.59

Рубрики:

Хвороби печінки тварин

Інші засоби, які впливають на обмін речовин в організмі тварин та кровотворення

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.351-953-7 + П855.59

Рубрики:

Хвороби печінки тварин

Інші засоби, які впливають на обмін речовин в організмі тварин та кровотворення

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ