Проаналізовано календарно-обрядові пісенні цикли, сезонно-трудовий і весільний з родинно-обрядової групи, а також їх характерні локальні властивості.

Проанализированы календарно-обрядовые песенные циклы, сезонно-трудовой и свадебный из семейно-обрядовой группы, а также их характерные локальные свойства.

На підставі аналізу питомих наспівів регіону Західнопольської ентографічної області - Верхньоприп'ятської низовини, яка вважається одним з найактивніших осередків формування слов'янської спільноти, реконструйовано автентичну народнопісенну традицію, згідно з якою у сформованому за локальним принципом жанрі сітці містяться численні загальновідомі, але своєрідно пристосовані та деякі рідкісні місцеві мелотипи. За цього розглянуто кожен з найрозвиненіших обрядових пісенних циклів, приурочених до календарних (зими, весни, літа), сезонно-трудових (жнив, польових і збиральницьких лісових робіт) і родинних (весіль) обставин. За результатами мелогеографічних дослідів на верхньоприп'ятській території визначено три ієрархічно підпорядковані територіально-діалектологічні одиниці меншого рівня (наддіалект/район, діалект/округ, субдіалект/околиця). Музичні дані засвідчують впливовий статус верхньоприт'ятського басейну за тривалого етапу етногенези слов'янства, у чому активну роль відіграв консервативний осередок в епіцентрі низовини.

Сформульовано вимоги до генераторів псевдовипадкових імпульсних послідовностей у разі їх використання в криптографії та для імітації вихідних сигналів дозиметричних детекторів. Наведено результати тестування п'яти генераторів М-послідовності та на їх підставі зроблено висновки щодо випадковості їх вихідних сигналів.

Вивчено реакції дерев сосни звичайної на інфікування фітохворобами (кореневою губкою, опеньком осіннім, сосновим вертуном, шютте звичайним) на території Західного Полісся. Для характеристики особливостей реакції сосни звичайної на ураження фітопатогенами вивчено низку морфофізіологічних показників: ріст, морфолого-анатомічні показники хвої, формування фонду пластидних пігментів, інтенсивність транспірації, біоелектричні потенціали, діелектричні показники. Проаналізовано зміну морфолого-анатомічних, фізіолого-біохімічних та електрофізіологічних показників сосни за умов ураження їх грибковими захворюваннями. Підкреслено, що життєдіяльність дослідних дерев сосни залежить від збудника фітохвороби та ступеня ураження. Доведено, що найменша життєвість спостерігається у рослин, інфікованих кореневими гнилями та сильного ступеня ураження сосновим вертуном та шютте звичайним. Охарактеризовано їх фізіолого-біохімічну та біоелектричну активність.

Досліджено умови, чинники й особливості формування кластерних моделей розвитку Скандинавських країн. Розглянуто теоретичні засади феномену кластерних моделей розвитку країн Скандинавського регіону за умов глобальної конкурентної боротьби. Вивчено механізми формування кластерних моделей розвитку країн ЄС, США, Східної Азії та особливості їх розвитку. Виявлено конкурентні моделі кластерного розвитку Фінляндії, Швеції, Данії, Норвегії, здійснено їх систематизацію. З'ясовано вплив кластерних моделей розвитку країн Скандинавського регіону на підвищення їх конкурентоспроможності. Приділено увагу основним методичним підходам до оцінювання міжнародної конкурентоспроможності кластерів та встановлено найефективніші з них. Оцінено ефективність кластерної політики країн ЄC, виявлено роль держави у формуванні та функціонуванні конкурентоспроможних кластерів. Запропоновано кластерну модель розвитку для України з метою нарощення її конкурентоспроможності та досягнення стійкого економічного розвитку територій.

У концентрованому вигляді подано цілісний образ України в її базових категоріях - держава, територія, народ - із погляду історії її формування та розвитку з найдавніших часів до сьогодення. Репрезентовано серію своєрідних енциклопедичних наративів, зокрема вміщено узагальнюючі нариси про державний устрій країни; природні умови та ресурси; історію формування її території та кордонів, адміністративно-територіального поділу; чисельності, складу та руху населення (антропологічні та демографічні параметри в їх ретроспективі), що мешкало на її теренах із найдавніших часів, традиційну матеріальну та духовну культуру (господарські заняття, ремесла та промисли; транспорт; харчування та їжу; житло; одяг; народні знання; міфологічні вірування; календарні обряди й обряди життєвого циклу; словесний і музичний фольклор, а також візуальний фольклор, тобто декоративно-вжиткове мистецтво; хореографію). Окрему увагу приділено етнічній історії, матеріальній і духовній культурі основних етнічних спільнот, що мешкають в Україні, - білорусів, болгар, вірмен, гагаузів, греків, євреїв, караїмів, кримських татар, кримчаків, молдован, німців, поляків, ромів, росіян, румунів, словаків, угорців, чехів.