Проаналізовано поетичну спадщину Я. Щоголева у контексті романтичних тенденцій. Досліджено питання впливу на доробок письменника творчості представників харківської романтичної школи. Зазначено, що, створюючи свої власні поезії, митець використовував народні джерела та продовжив романтичні традиції української літератури першої половини XIX ст. Проаналізовано провідні теми та мотиви поезії Я. Щоголева: фольклорні, історичні, релігійні та пейзажні мотиви, тема кохання, смерті та праці. Розглянуто у творчості поета романтичні образи русалки, козака, співця (кобзаря, лірника). Вивчено жанрову своєрідність лірики митця, часопросторову модель світу поезій, відзначено особливості поетичного мовлення творів. Наголошено, що творчий доробок письменника посідає вагоме місце в творенні української літератури. Зазначено, що творчість Я. Щоголева була типовим явищем для української романтичної літератури XIX ст., але разом з тим і досить своєрідним, самобутнім виявом поетичного таланту харківського митця.

Досліджено традиції народного театру у творах драматургів 1920 - 1930- х рр. Приділено увагу бароковій літературі та українському романтизму. Проаналізовано жанрову своєрідність ліричної творчості Я. Щоголева в контексті поезії харківської групи романтиків. Вивчено міжместецьку трансформацію жанрів у художньому тексті. Охарактеризовано жанр історичної повісті на межі століть. Розглянуто твори Б. Лепкого "Крутіж", "Сотниківна". Обгрунтовано розвиток читацької культури школярів на уроках позакласного читання шляхом аналізу змістової, жанрової та стильової специфіки художнього твору.

Досліджено життєвий і творчий шлях харківського поета Якова Щоголева. Розглянуто етапи формування особистості митця, проаналізовано провідні мотиви, жанрову своєрідність та часопросторову структуру творів, наголошено на досконалості мовлення творчої спадщини поета. До аналізу залучаються твори представників харківської романтичної групи (А. Метлинського, Л. Боровиковського, М. Костомарова, В. Забіли, О. Корсуна тощо).