Разработана модель конвекционного подъема в атмосферном воздухе нагретого облака биогаза, образующегося над полигоном твердых бытовых отходов (ТБО). Принято, что всплывающие газообразования имеют форму сферы с постепенно увеличивающимся радиусом, намного меньшим высоты однородной атмосферы (частотой, характеризующей колебания атмосферы, пренебрегли). Сделано также предположение, что для источников тепла с радиусом 1 км и более объем нагретого облака биогаза определяется только внешним масштабом турбулентности. Изменение температуры атмосферного воздуха в зависимости от высоты и снос нагретого газообразования по горизонтали под действием ветра при математическом моделировании исследуемого процесса не учитывались. С помощью разработанной модели выполнена оценка динамики основных параметров нагретого облака биогаза для ряда типичных случаев. Установлены высотная и временная зависимости этих параметров, численно оценены скорости перемещения, характерные размеры, избыточная относительная температура и плавучесть облака. Результаты исследования могут быть использованы для более рационального размещения пунктов и средств наблюдения за качеством атмосферного воздуха в районах, прилегающих к полигонам ТБО, и позволяют повысить точность оценки уровня загрязнения атмосферного воздуха в таких районах. Предложенную модель целесообразно применять для уточнения прогноза и уменьшения последствий от воздействия возможных чрезвычайных ситуаций на здоровье людей, проживающих вблизи рассматриваемых полигонов, и состояние окружающей природной среды, для повышения эффективности управленческих решений по ведению аварийно-спасательных работ при возникновении опасных ситуаций и для разработки мероприятий, направленных на обеспечение экологической безопасности при обращении с ТБО.

У ході роботи відмічена техногенна небезпека полігонів твердих побутових відходів (ТПВ), яка пов'язана з виникненням поверхових та підповерхневих пожеж. Для своєчасного попередження виникнення та поширення пожежі потрібно визначати горіння не тільки на поверхні, а й всередині тіла полігону. Встановлено, що існуючі способи виявлення інформаційних ознак пожежі при несприятливих метеорологічних або надзвичайних умовах характеризуються низькою оперативністю, достовірністю, повнотою. Запропоновано спосіб виявлення пожеж на території полігону ТПВ. Спосіб реалізується за допомогою тепловізійної камери, відеокамери, мікрохвильового радіометру, які розташовуються паралельно один одному на вишці з можливістю панорамного огляду. Результати спостереження приладів в різних спектральних діапазонах довжин хвиль спільно з даними кутового-азимутального вимірювача напрямку осей надходять до головного серверу, де шляхом накладання та співставлення підлягають фільтруванню та виключенню теплових перешкод. Виключення теплових перешкод та використання, як мінімум двох точок спостереження, підвищують вірогідність виявлення осередків горіння. Таким чином, реалізація запропонованого способу забезпечує в автоматичному режимі виявлення осередків пожеж на ранній стадії їхнього виникнення та інформаційну підтримку прийняття управлінських рішень локалізації та ліквідації факторів небезпек із мінімальним впливом на довкілля та людей.

У ході роботи відмічена техногенна небезпека полігонів твердих побутових відходів (ТПВ), яка пов'язана з виникненням поверхових та підповерхневих пожеж. Для своєчасного попередження виникнення та поширення пожежі потрібно визначати горіння не тільки на поверхні, а й всередині тіла полігону. Встановлено, що існуючі способи виявлення інформаційних ознак пожежі при несприятливих метеорологічних або надзвичайних умовах характеризуються низькою оперативністю, достовірністю, повнотою. Запропоновано спосіб виявлення пожеж на території полігону ТПВ. Спосіб реалізується за допомогою тепловізійної камери, відеокамери, мікрохвильового радіометру, які розташовуються паралельно один одному на вишці з можливістю панорамного огляду. Результати спостереження приладів в різних спектральних діапазонах довжин хвиль спільно з даними кутового-азимутального вимірювача напрямку осей надходять до головного серверу, де шляхом накладання та співставлення підлягають фільтруванню та виключенню теплових перешкод. Виключення теплових перешкод та використання, як мінімум двох точок спостереження, підвищують вірогідність виявлення осередків горіння. Таким чином, реалізація запропонованого способу забезпечує в автоматичному режимі виявлення осередків пожеж на ранній стадії їхнього виникнення та інформаційну підтримку прийняття управлінських рішень локалізації та ліквідації факторів небезпек із мінімальним впливом на довкілля та людей.