Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(0)313.43 + Э37-115.8

Рубрики:

Історія держави і права

Християнство

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.8 + Х832.07

Рубрики:

Правопорушення. Юридична відповідальність

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми пошуку оновлених філософських і теоретичних підходів до вирішення актуальних проблем української юридичної науки й практики. Розглянуто філософію правосуддя як напрям філософії права. Охарактеризовано перші теоретичні концепції правосуддя в Європі. Розкрито особливості української традиції в судовій системі. Проаналізовано загальний зміст філософсько-герменевтичного підходу в юриспруденції. Увагу приділено судовій інтерпретації факту, конституційній моралі правотворчості, проблемам розуміння понять "правосуддя" та "судова правотворчість" у сучасній українській і російській теоретико-правовій науці.

Освещены проблемы поиска обновленных философских и теоретических подходов к решению актуальных проблем украинской юридической науки и практики. Рассмотрена философия правосудия как направление философии права. Охарактеризованы первые теоретические концепции правосудия в Европе. Раскрыты особенности украинской традиции в судебной системе. Проанализировано общее содержание философско-герменевтического подхода в юриспруденции. Уделено внимание судебной интерпретации факта, конституционной морали правотворчества, проблемам толкования понятий "правосудие" и "судебное правотворчество" в современной украинской и русской теоретико-правовой науке.

Здійснено системний аналіз неотомістичної концепції прав людини, відображеної у документах та інших джерелах соціальної доктрини католицизму. Проаналізовано еволюцію праворозуміння неотомізму у ХХ ст. На основі розгляду теоретико-методологічних, ціннісно-антропологічних і соціально-етичних основ даної концепції розкрито евристичні можливості інтерпретації поняття гідності людини у католицизмі, подано загальнотеоретичну характеристику феномену прав людини у сучасному неотомізмі. Визначено внесок природно-правової доктрини католицизму у загальноцивілізаційний процес осмислення антропологічних основ прав людини та встановлено вплив міжнародно-правової ідеології прав людини на її соціальну доктрину.

Розкрито методологічні засади охорони і захисту майнових прав (МП) у правових системах України та ЄС, описано матеріально-правові та процесуальні форми захисту МП інтелектуальної власності на об'єкти авторського права з урахуванням вимог СОТ, правову природу, види кондикційних зобов'язань, особливості їх здійснення і звернення з кондикційними позовами в процесі захисту МП. Висвітлено практичні проблеми застосування інституту безпідставного збагачення в процесі захисту МП в Україні та країнах ЄС.

Раскрыты методологические основы охраны и защиты имущественных прав (ИП) в правовых системах Украины и ЕС, описаны материально-правовые и процессуальные формы защиты ИП интеллектуальной собственности на объекты авторского права с учётом требований ВТО, правовая природа, виды кондикционных обязательств, особенности их осуществления и обращения с кондикционными исками при защите ИП. Освещены практические проблемы применения института безосновательного обогащения при защите ИП в Украине и странах ЕС.

Запропоновано операціональне визначення загального поняття природного права як закономірностей владного регулювання та саморегулювання людської поведінки, які за конкретно-історичних умов забезпечують збереження та розвиток людини та суспільства. Дія цих закономірностей опосередковується людською свідомістю у вигляді принципів діяльності з розподілу й обміну суспільнозначущих благ (юридичної діяльності) і принципів легітимації змісту і форм проведення такої діяльності.

Проведено філософське та теоретико-правове дослідження смислових зв'язків між природним типом праворозуміння і державно-юридичною практикою. Розкрито інструментальну та власну цінність природно-правових підходів у правознавстві та юридичній практиці, подано операціональне визначення загального поняття природного права. Розглянуто форми та способи позитивації юснатуралізму за матеріалами національного й закордонного законодавства, практики Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини. Описано механізми, за посередництвом яких природно-правові ідеї одержують реальне правотворче й правоперетворювальне значення.

Проведены философское и теоретико-правовое исследование смысловых связей между природным типом правопонимания и государственно-юридической практикой. Раскрыты инструментальная и собственная ценность природно-правовых подходов в правоведении и юридической практике, дано операциональное определение общего понятия природного права. Рассмотрены формы и способы позитивации юснатурализма по материалам национального и зарубежного законодательства, практики Конституционного Суда Украины и Европейского суда по правам человека. Описаны механизмы, при посредничестве которых природно-правовые идеи получают реальное правотворческое и правопреобразовательное значение.

Висвітлено загальнотеоретичні та цивілістичні аспекти реформування цивільного (приватного) європейського права (ЄП) в контексті процесів уніфікації правового регулювання особистих немайнових і майнових відносин в ЄС та правових системах (ПС) європейських країн (ЄК). Описано форми взаємодії ПС, способи систематизації цивільного законодавства на сучасному етапі. Розглянуто питання рецепції римського приватного права як передумови систематизації європейського цивільного законодавства. Охарактеризовано систему особистих немайнових прав фізичних осіб в Україні та ЄК. Проаналізовано проблеми гармонізації та кодифікації договірного ЄП, особливості правового регулювання захисту прав споживачів як наднаціонального інституту цивільного права ЄП, правової уніфікації у сфері транскордонних банкрутств.

Освещены общетеоретические и цивилистические аспекты реформирования гражданского (частного) европейского права (ЕП) в контексте процессов унификации правового регулирования личных неимущественных и имущественных отношений в ЕС и правовых системах (ПС) европейских стран. Описаны формы взаимодействия ПС, способы систематизации гражданского законодательства на современном этапе. Рассмотрены вопросы рецепции римского частного права как предпосылки систематизации европейского гражданского законодательства. Охарактеризована система личных неимущественных прав физических лиц в Украине и европейских странах. Проанализированы проблемы гармонизации и кодификации договорного ЕП, особенности правового регулирования защиты прав потребителей как наднационального института гражданского права ЕП, правовой унификации в сфере трансграничных банкротств.

Досліджено зв'язки між юснатуралістичним праворозумінням і практикою приватноправового регулювання в західноєвропейській традиції права. Виявлено юридико-технічні засоби, форми та способи приватноправової позитивації юснатуралізму та розкрито механізми, за посередництвом яких природно-правові ідеї одержують правотворче та правоперетворювальне значення у цивільному праві. Запропоновано порівняльну характеристику провідних європейських кодифікацій цивільного права: Кодексу Наполеона та Німецького цивільного узгодження з одного боку та Цивільного кодексу України з іншого в аспекті втілення в цих кодифікаціях природно-правових підходів.

Зазначено, що проаналізоване питання переведення проблеми взаємодії природньо- і позитивно-правових аспектів правової реальності на соціологічний рівень розгляду дозволяє інтерпретувати цю взаємодію за допомогою інституціонального аналізу. Інституціоналізація природно-правових уявлень є процесом створення тих соціонормативних (у тому числі державно-юридичних, організаційних і досвідчено-практичних елементів соціальних інститутів, за допомогою яких забезпечується функціонування їх ідейно-цільових компонентів. Легітимація юридичних інститутів є оцінкою їх відповідності існуючим морально-правовим ("природно-правовим") уявленням. Процеси інституціоналізації і легітимації виступають як прояви загальних закономірностей функціонування соціально-юридичних інститутів.

Розглянуто гносеологічні аспекти природно-правової доктрини католицизму, відображеної в офіційних документах католицької церкви і в працях католицьких теологів і філософів. Обгрунтовано положення про те, що особливістю католицького праворозуміння є гносеологічний дуалізм. Цей дуалізм можна розглядати на трьох рівнях: дуалізм lex divinae та lex naturalis як нормативних джерел пізнання прав людини; дуалізм індивідуальної моральної свідомості та офіційної доктрини церкви як форм виявлення природного права; дуалізм апріорно-фідеїстичного методу обгрунтування прав людини та соціально-емпіричного способу їх змістовного "наповнення". Вказано на внутрішню суперечливість гносеологічного дуалізму як концептуально-методологічного підходу у природно-правовій концепції католицизму.

Розглянуто історію природно-правової думки античності, а саме філософський діалог старогрецьких концепцій природного права. Розглянуто особливості інтерпретацій понять "Physis" (природа) "Сata Physin" (відповідно до природи), "Para Physin" (протиприродно) та "Nomos" (встановлення, закон), проаналізовано проблеми моральності і права у філософських повчаннях грецької античності. Виявлено діалектику взаємозв'язку понять "природа" і "встановлення", виявлено логічні залежності між космологічними, антропологічними, соціологічними і етичними аспектами природно-правових вчень Древньої Греції.

Визначено поняття природних цивільних стосунків, як такі громадські стосунки, в яких проходить зрівнювання взаємних інтересів окремих осіб - людей і їх співтовариств. Учасники цих стосунків дізнаються самі в собі і один в одному "загальне людське" - гідність і свободу. Через це невід'ємною, конститутивною властивістю цивільних стосунків виступає саме рівність. Цивільна рівність виражає тотожність фундаментальних антропосоціальних властивостей учасників цивільних стосунків - їх природних правоздатностей. Поняття природності та правоздатності людини можна визначити як його невід'ємну властивість, яка полягає в загальній здатності бути суб'єктом соціальних прав і обов'язків і грунтується на рівній самоцінності кожної людини як істоти, здатної до Розвитку, і такої, що вимагає такого розвитку для розкриття своєї специфічної людської сутності (природи).

Висвітлено наукові погляди щодо філософсько-правових, методологічних і науковознавчих засад правознавства, доктринальних вимірів верховенства права, прав людини та правової системи. Розглянуто праводоктринальні концепції сучасної української державності, акцентовано увагу на забезпеченні єдності судової практики за умов існування спеціалізованої юрисдикції. Надано відомості про сучасну українську історико-правову доктрину, її соціально-філософські, наукознавчі та методологічні позиції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0в72 + Х2(0)323-51 + Х2(0)4-61

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э375-4

Рубрики:

Католицизм

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено теоретичні і прикладні проблеми незалежності та юридичної відповідальності суддів як засобів забезпечення справедливого правосуддя. Детально проаналізовано національні, зарубіжні й міжнародні стандарти судової незалежності та юридичну практику в означеній сфері. Запропоновано практичні рекомендації для підвищення ефективності гарантій незалежності суддів, а також дієвості заходів відповідальності за правопорушення, допущені при здійсненні правосуддя.

Розглянуто ґенезу та сучасний стан правової науки України, виклики, перспективи подальшого розвитку й еволюції наукових досліджень у галузі держави та права в контексті сучасних світових тенденцій і євроінтеграційних процесів. Окреслено проблеми формування державності та правової системи України. Висвітлено особливості гендерної політики України в системі детермінант демократизації суспільства. Визначено пріоритетні напрями розвитку українського конституціоналізму за роки незалежності. Увагу приділено реформі місцевого самоврядування в контексті об'єднання громад (на прикладі України та країн Балтії). Досліджено проблеми правового забезпечення національної безпеки й оборони в контексті глобалізації та цифрової трансформації. Розглянуто питання адміністративно-правових перетворень, розробки сучасних вітчизняних цивілістичної, екологічної та кримінально-правової доктрин. Розкрито вплив кримінально-правових наук на розвиток законодавства у сфері кримінальної юстиції та практики його застосування.

Створено, щоб показати можливості сучасного правознавства у пізнанні політичних явищ. Висвітлено роль права у політичному розвитку, співвідношення права та політики, становлення і перспективи правової політології, її предмет і методи. Окреслено історію політичних ідей, політичні парадигми концепції державної влади, українську політичну думку від найдавніших часів до середини XX ст. Розглянуто політичні інституції, поняття влади у правовій політології, правову політику сучасної Української держави, окремі сучасні політико-правові явища. Визначено принципи держави в політичній системі суспільства, поняття демократії в політичному житті сучасного світу. Представлено парламент як політичний інститут, розкрито суть парламентаризму.