Досліджено історію міста Самбора, княжого руського міста, від першої письмової згадки про нього 1241 р. Детально описано праісторію першого, документально засвідченого староруського поселення Погонич, яке стало основою майбутнього міста Самбора. Проаналізовано національно-церковне життя самбірських українців, розкрито роль греко-католицького духовенства в організації громадсько-патріотичних інституцій українців, у збереженні їх етнічної та релігійної ідентичності, формуванні української національної самосвідомості. Висвітлено життя самбірчан під австрійською займанщиною. Охарактеризовано економічний та культурний розвиток Самбора, розглянуто міжнаціональні та міжцерковні стосунки різних етнічних груп, що населяли місто у ХІХ - першій половині ХХ ст. Особливу увагу приділено господарському, культурному, церковному життю самбірських українців як єдиних законних нащадків давньої історії міста над Дністром і Дубрівкою. Описано процес зародження, розвитку і суспільного утвердження різних українських товариств і установ, які у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. стали важливим чинником господарського і суспільно-політичного життя Самбора. Наведено імена тих самбірських українців, які найбільше відзначилися у політичному та духовному житті міста, збереження його українського обличчя. Простежено вільне життя Самбора за часів Західно-Української Народної Республіки, а також основні події соціального, політичного та культурного життя Самбора за період першої більшовицької (1939 - 1941) та німецької (1941 - 1944) окупацій.