Наведено дані з удосконалення методики визначення типів вищої нервової діяльності у свиноматок. За даною методикою можна провести визначення типологічних характеристик нервової системи свиноматок за виробничих умов, звичних для тварин (безпосередньо у свинарнику). Це не потребує облаштування манежу (майданчика) та використання спеціального обладнання, не стресує й не травмує свиноматок. Сутність запропонованої методики полягає у виробленні окремих рухово-харчових реакцій, що визначають властивості нервової системи кожної тварини окремо.

Досліджено вплив типологічних особливостей вищої нервової діяльності (ВНД) на використання тканинами молочної залози свиноматок метаболітів ліпідного, мінерального та білкового обміну з притікаючої крові під час лактації. Встановлено, що тип ВНД має суттєвий вплив на синтетичні процеси в молочній залозі свиноматок. Виявлено, що сила, врівноваженість та рухливість коркових процесів впливає на інтенсивність обміну речовин у тканинах молочної залози. Відстежено, що найактивніше процеси обміну відбуваються у молочній залозі свиноматок з сильним врівноваженим рухливим типом ВНД. Встановлено, що тип ВНД впливає не лише на кількість, а й на якісний склад молозива та молока свиноматок. Припущено, що вміст жирних кислот, мінеральних речовин, окремих фракцій загальних ліпідів, білка був більшим в молозиві та молоці свиноматок з сильним врівноваженим рухливим типом ВНД. Обгрунтовано тезу, що корекція секретотвірної функції молочної залози свиноматок за допомогою білково-мінерально-вітамінної домішки та вітаміно-амінокислотного препарату інтровіт дає змогу збільшити молочну продуктивність свиноматок дослідних груп на 10,80 ± 1,74 кг.

За сучасних умов розвитку суспільства увагу приділено якості підготовки майбутнього спеціаліста ветеринарної медицини як експерта, здатного надати кваліфіковану допомогу у вирішенні спірних питань, що виникають на різних етапах судочинства. Нерідко трапляються кримінальні випадки, у яких фігурують тварини або їх фрагменти, в результаті чого виникає потреба у роботі експерта-біолога. Наведені результати дослідження волосу деяких видів сільськогосподарських тварин методом растрової електронної мікроскопії. Виявлені суттєві відмінності у поверхневому малюнку кутикули волосу свині, коня, корови, кози та овець. Проведено морфометричні дослідження лусочок кутикули з використанням програмного забезпечення для аналізу цифрових зображень Digimizer. Встановлено товщину волосу, частоту розташування лусочок, їхній середній розмір та кутові характеристики зубчиків лусочок. Найбільшою товщиною серед досліджуваних зразків характеризувалась щетина свині (188,1 мкм), а найменшою - вовна овець породи прекос (15,2 мкм). Кількість лусочок на 100 мкм поверхні кутикули становила: щетина свині - 9 шт., волос кози - 12 шт., волос корови - 13 шт., волос коня - 11/12 шт., вовна вівці гіссарської породи - 7 шт., вовна вівці породи прекос - 9 шт. Середній розмір лусочок на поверхні щетини свині становив 17,5 мкм, волосу кози - 10,6 мкм, волосу корови - 8,7 мкм, волосу коня - 10,1 - 12,1 мкм, вовни вівці гіссарської породи - 14,1 - 14,7 мкм. Отримані результати можуть бути використані у ветеринарно-санітарній експертизі для вирішення спірних питань щодо ідентифікації волосу та приналежності зразків конкретному виду сільськогосподарських тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П661-272.5

Рубрики:

Вівчарство

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ