Індекс рубрикатора НБУВ: Ц541г(4РОС)5 + Ц35(4РОС)47-8 + Ц802.1

Рубрики:

Історія війн, воєнної науки і військового мистецтва

Порохи

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено передумови виникнення, основні події та тенденції розвитку авіаційної та ракетно-космічної історії Полтавщини. Розглянуто кількісні та якісні характеристики авіаційної галузі у Полтавському регіоні, діяльність заводів, організацій і підприємств у галузі ракетної техніки та космонавтики з 1920-х р. до сучасності. Проаналізовано творчий доробок вчених та інженерів Полтавщини, а також розглянуто маловідомі факти біографії цих фахівців, взаємопов'язані з Полтавшиною народженням, генеалогією, навчанням, працею. Визначено, що їх внесок до розвитку аерокосмічної науки та техніки у XX ст. є вагомим. Узагальнено історико-технічні матеріали, що дозволило об'єктивно відтворити частину аерокосмічної історії України.

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність видатного українського історика математики, доктора фізико-математичних наук, професора, почесного академіка Академії наук вищої школи України В.О. Добровольського. Наведено список літературних джерел про нього.

Освещены жизненный путь и научная деятельность выдающегося украинского историка математики, доктора физико-математических наук, профессора, почетного академика Академии наук высшей школы Украины В.А. Добровольского. Дан список литературных источников о нем.

Висвітлено соціально-економічні та науково-технічні передумови розвитку аерокосмічної галузі на Полтавщині, роль регіону та участь його представників у розвитку повітроплавання, авіації, ракетобудування і космонавтики. Проаналізовано основні напрямки та особливості діяльності полтавських навчальних закладів, військових формувань, підприємств, організацій аерокосмічного профілю, а також аспекти творчих доробків учених та інженерів, наведено їх біографії та висвітлено генеалогію.

Освещены социально-экономические и научно-технические предпосылки развития аэрокосмической отрасли в Полтавской области, роль региона и участие его представителей в развитии воздухоплавания, авиации, ракетостроения и космонавтики. Проанализированы основные направления и особенности деятельности полтавских учебных заведений, военных формирований, предприятий, организаций аэрокосмического профиля, а также аспекты творческих результатов учёных и инженеров, даны их биографии и освещена генеалогия.

Висвітлено аерокосмічну історію Полтавщини, роль представників регіону у розвитку повітроплавання, авіації, ракетобудування і космонавтики. Проаналізовано передумови зародження та основні напрямки й особливості діяльності полтавських навчальних закладів, військових формувань, підприємств, організацій аерокосмічного профілю, а також аспекти творчих доробків учених та інженерів.

Освещены аэрокосмическая история Полтавского региона, роль его представителей в развития воздухоплавания, авиации, ракетостроения и космонавтики. Проанализированы предпосылки зарождения, основные направления и особенности деятельности полтавских учебных заведений, военных формирований, предприятий, организаций аэрокосмического профиля, а также аспекты творческого наследия учёных и инженеров.

Висвітлено сторінки історії створення Полтавського музею авіації і космонавтики. Проаналізовано основні напрями історико-наукових досліджень і популяризаторської роботи протягом різних періодів. Акцентовано увагу на деяких особливостях побудови експозицій та інших аспектах діяльності цього музейного закладу.

Висвітлено внесок конструктора, винахідника П. А. Івенсена у розвиток авіаційної, ракетно-космічної та інших галузей техніки. Розкрито деякі аспекти його співпраці з О. Антоновим, С. Корольовим, В. Челомеєм та іншими конструкторами, вченими, котрі своїм навчанням, працею, або іншим чином пов'язані з Україною, з Полтавщиною, зокрема. Показано значення переданих винахідником до Полтавського музею авіації і космонавтики матеріалів, які є цінним джерелом інформації щодо розвитку деяких аспектів техніки ХХ ст. і дозволили сформувати оригінальний музейний фонд.

Розглянуто український період в житті та діяльності В. М. Челомея. Володимир Челомей - конструктор і керівник розробок авіаційної, ракетної та космічної техніки. Його праці присвячені проблемам конструкції і динаміки машин, теорії коливань, динамічній стійкості пружних систем. Дитинство, юність і початок творчої діяльності Володимира Миколайовича тісно пов'язані з Полтавою, Україною. Однак ці - українські - сторінки його біографії донедавна залишалися поза увагою дослідників, істориків науки і техніки. В. М. Челомей вважав Полтаву своєю малою батьківщиною. Наукову і практичну діяльність розпочинав у Києві, Запоріжжі. Він сам та його сім'я мали дружні стосунки з Данилевськими - "полтавською гілкою" нащадків О. С. Пушкіна і М. В. Гоголя. Навчання в КПІ, пізніше - в КАІ та співпраця з видатними українськими вченими, інженерами заклали підвалини для подальшої успішної праці В. М. Челомея в обраній ним галузі.

Леонід Олександрович Гріффен - доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук України та Академії інженерних наук Російської Федерації. Основні напрями його досліджень - структури електронагрівних матеріалів та пристроїв на їх основі, методологічні проблеми історії техніки, філософія історії. Леонід Олександрович - знаний фахівець із суспільствознавства, пам'яткознавства та музеєзнавства, автор понад 200 праць, серед яких 15 монографій, а також 50 винаходів (зокрема такі, що захищені рядом іноземних патентів).

В контексті теми участі жінок у війні розглянуто бойову діяльність однієї з "нічних відьом" - льотчиці 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку Н. Ф. Меклін (Кравцової), уродженки м. Лубни Полтавської обл., а також вплив служби в армії на її подальшу діяльність.

Здійснено комплексний аналіз історії музейництва Полтавщини з середини XVII ст. до 1991 р. Розглянуто передумови виникнення, ключові питання становлення та розвитку музеїв у контексті історико-культурного розвитку регіону. На основі значного обсягу архівних джерел і опублікованих праць доведено, що в музейній царині полтавський край є унікальним, має історико-культурний досвід і потенціал, котрі були і можуть бути використаними надалі для розвитку як самої Полтавщини, так і українського музейництва. Окреслено умови, що передували виникненню перших полтавських музейних закладів, особливості домузейних збірок і колекцій, значна частина з яких склала основи перших музейних закладів регіону. Висвітлено процес формування мережі музеїв у різні історичні періоди до початку доби незалежності України. Охарактеризовано основні форми і напрями діяльності полтавських державних музеїв і музеїв, що діяли на громадських засадах, у досліджуваний період.

Досліджено актуальну проблему розвитку музейної справи на Полтавщині в історичному контексті із середини XVII ст. до 1991 р. Охарактеризовано основні форми та напрями діяльності, зафіксовано й аргументовано тенденції процесу формування мережі полтавських музеїв, що діяли у досліджуваний період на громадських засадах. По-новому розглянуто роль і внесок у розбудову музейництва Полтавщини у XX ст. полтавських художників та архітекторів, якими для цього були утворені унікальні творчі об'єднання, а також вплив матеріалів періодичної преси того часу, підготовлених учасниками музейної справи, на її розвиток у регіоні. Визначено дефініції "інтер'єрна експозиція", "екстер'єрна експозиція", подано авторське тлумачення поняття "мобільна експозиція" ("мобільний музей"). Проведено комплексний аналіз значного обсягу архівних джерел та опублікованих праць з історії музеїв полтавського регіону, який дозволяє зробити висновок про те, що в музейній галузі Полтавщина є унікальною. Висвітлено, що система музейної діяльності полтавського краю несе на собі відбиток регіональної культурної своєрідності. Разом із тим розкрито, що Полтавщина історично була ланкою, яка зв'язувала українську історію та культуру із західною, європейською, й одночасно зі східною. Полтавський регіон виявився зоною потужних міжкультурних взаємодій, що знайшло своє відображення в музейній спадщині та в тенденціях розвитку музейної галузі. Доведено, що Полтавщина має історико-культурний досвід і потенціал, які в майбутньому можуть бути використані для оптимізації форм і методів діяльності закладів музейної галузі краю, стати важливим внеском у регіональне музеєзнавство, сприяти більш глибокому розумінню історії, культури та науки нашої держави.