Зазначено, що 31 жовтня 1918 р. Регентська Рада - тимчасовий польський уряд - видала постанову про захист історичних пам'яток. До постанови було включено археологічні пам'ятки та вказувалось на необхідність створення органу, який би займався наглядом за ними. У 1920 р. створено Державне об'єднання консерваторів доісторичних пам'яток (PGKZP). Вона несла відповідальність за захист археологічних пам'яток у Другій Речі Посполитій, відродження якої відбулося у листопаді 1918 р. У 1928 р. діяльність PGKZP зупинено, а її обов'язки покладено на Державний археологічний музей (ДАМ) у Варшаві. Впродовж 1928 - 1939 років ДАМ залишався найбільшою та найважливішою установою в Польщі, з широким колом повноважень та авторитетом, але обмеженою кількістю працівників. Після Другої світової війни археологи ДАМ опублікували більшість виявлених у колекціях музею матеріалів із Західної України.