Досліджено семантичну організацію окличних висловлень (ОВ) і специфіку їх функціонування у сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Запропоновано результати лінгвістичного аналізу окличних висловлень з використанням комунікативно-прагматичного та когнітивно-дискурсивного підходів до вивчення процесів їх продукування та функціонування. На підставі критерію співвідношення емоційного та розумового у пропозиційній структурі окличних висловлень виокремлено афективний непропозитивний монопропозитивний і емоційно неінтенсивний поліпропозитивний типи окличних висловлень. Визначено зв'язок кожного з цих типів з психічним станом продуцента висловлення. Досліджено прагмасемантичну структуру окличних висловлень і розроблено іллокутивну таксономію комплексних мовленнєвих актів ОВ. Виявлено й описано комунікативні стратегії, тактики та ходи, спрямовані на модифікацію емоційного фону мовленнєвої взаємодії у бажаному комунікантові напрямі, з'ясовано роль ОВ у динаміці змін його інтенсивності. Проаналізовано конвейційні норми емоційної взаємодії комунікантів і відповідні комунікативні стратегії, які формують емотивну компетенцію мовців англомовного соціуму.