Здійснено стислий екскурс в історію Ради Європи, охарактеризовано її інституційну систему. Описано контрольний механізм Ради Європи щодо нагляду за дотриманням державами-членами взятих на себе зобов'язань, а також контрольний механізм Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р. і протоколів до неї. Розглянуто правову систему Ради Європи.

Проаналізовано конституційні, політико-правові аспекти взаємодії та співробітництва України з такою впливовою міжнародною організацією, як Рада Європи. Подано основні міжнародно-договірні документи Ради Європи, на яких базується її ідеологія і практична діяльність, загальноєвропейські стандарти, яким має відповідати правова система України. Проаналовано конституційно-правові проблеми розвитку місцевого самоврядування, реалізації прав українських громадян у світлі Європейської хартії місцевого самоврядування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф4(0)64 + Х915.232.4

Рубрики:

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Рада Європи

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито засади сучасного євроінтеграційного процесу. Розглянуто Раду Європи (РЄ) як політико-правовий інститут загальноєвропейської інтеграції (ЗЄІ). Висвітлено проблеми біполярності ЗЄІ. Проаналізовано відносини РЄ з Західноєвропейським Союзом у контексті формування євроінтеграційного оборонного простору. Описано механізм взаємодії РЄ і громадянського суспільства.

Раскрыты основы современного евроинтеграционного процесса. Рассмотрен Совет Европы (СЕ) как политико-правовой институт общеевропейской интеграции (ОЕИ). Освещены проблемы биполярности ОЕИ. Проанализированы отношения СЕ с Западноевропейским Союзом в контексте формирования евроинтеграционного оборонного пространства. Описан механизм взаимодействия СЕ и гражданского общества.

Досліджено формування в рамках Ради Європи спільного політико-правового та культурно-цивілізаційного простору, обгрунтовано активний вплив цієї організації на політичну структуру континенту. Вперше в контексті історичної еволюції загальноєвропейського процесу обгрунтовано перспективу й запропоновано механізм інтеграції РЄ та ЄС. Представлено та аргументовано бачення Ради Європи як інстутиційного та політико-правового фундаменту загальноєвропейської інтеграції та в перспективі - створення пан'європейської конфедерації. Доведено, що на відміну від ЄС, який базується на первинності економічних міркувань щодо приєднання нових членів, Рада Європи має стати реальним механізмом забезпечення єдності Європи, включаючи Україну та Росію, на тлі гуманістичних цінностей. Всебічно обгрунтовано тезу про "двоєдиний", біполярний характер загальноєвропейського інтеграційного простору, що вперше в історії формується на конструктивно-консенсусній, альянсовій основі, зумовленій падінням спільних європейських цінностей, стратегічних цілей та інтересів в економічній, військово-політичній та культурно-духовній сферах.

Розглянуто загальні закономірності політико-трансформаційного процесу, визначено обов'язкові етапи його розвитку, а також сутність і основний зміст. Проаналізовано особливості трансформаційних процесів у політичній сфері, наведено класифікацію моделей і рівнів політичної трансформації. Розкрито сутність та специфіку модернізації та демократизації в контексті сучасної міжцивілізаційної взаємодії. Досліджено специфіку трансформацій, притаманну країнам Центральної та Південно-Східної Європи, Росії, країнам СНД та Балтії, Китаю та В'єтнаму. Проаналізовано ідейно-політичні засади та політико-трансформаційні впливи сучасних євроінтеграційних процесів. Розкрито зміст, особливості та тенденції розвитку сучасного політичного транзиту в Україні, проведено порівняння українського досвіду політичної трансформації з відповідним досвідом інших посттоталітарних країн.

Проаналізовано особливості, напрями та механізми формування взаємовідносин особа - суспільство - держава в країнах Центрально-Східної Європи. Вказано на дієві складові законодавчого регулювання діяльності організацій громадянського суспільства в окремих країнах регіону. Доведено, що обраний зазначеними країнами курс на модернізацію економіки та суспільного життя, а також європейську інтеграцію як головний зовнішньополітичний орієнтир, позитивно позначились на розвитку та діяльності інституцій громадянського суспільства в Польщі, Чехії, Угорщині, країнах Балтії. З урахуванням позитивного досвіду країн регіону визначено стратегічні напрями оптимізації взаємовідносин особа - суспільство - держава в Україні та запропоновано узагальнені рекомендації органам державної влади України щодо активізації взаємодії із суспільством.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.232.5-31

Рубрики:

Європейський Союз

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.232.4 + Х915.232.5 + Ф024

Рубрики:

Рада Європи

Європейський Союз

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф024

Рубрики:

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)63-61

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф024

Рубрики:

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф023 + Ф024 + Ф031.1

Рубрики:

Політична система та політичне життя суспільства

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Поняття політичної влади

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.232.4

Рубрики:

Рада Європи

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф024 + Т3(0)64-612.36

Рубрики:

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Історія

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано теоретико-концептуальні проблеми соціально-політичної модернізації, національні моделі та регіональний вимір політико-модернізаційних процесів у контексті новітньої історії та сучасних імперативів розвитку. Проведено огляд суспільно-економічних процесів, які впливають на еволюцію сучасної міжнародної системи. Розглянуто поняття демократії як синтезу легальності та легітимності формування політичної влади. Висвітлено концептуальне бачення глибинної функціональної сутності феномену демократизації соціально-економічного життя та процесів загальноцивілізаційного розвитку, на сучасному етапі реально виявленого на пріоритетно стратегічній інформаційній основі. Проаналізовано діяльність міжнародних організацій та інститутів громадянського суспільства. Розглянуто специфіку модернізації ісламських країн за сучасних умов.

Висвітлено теоретико-правові основи державно-правового регулювання суспільних відносин, правового регулювання адміністративних і конституційних відносин, цивільних і сімейних, господарських і трудових суспільних відносин. Розглянуто питання кримінальної юстиції в контексті державно-правового регулювання суспільних відносин в умовах нових глобалізаційних впливів. Охарактеризовано місце держави в системі сучасного міжнародного правопорядку.

Загострення боротьби за глобальне лідерство між США і Китаєм в умовах стрімкої глобалізації висунуло на передній план проблему порівняльного аналізу етико-ціннісних засад соціально-економічної динаміки, інноваційності та конкурентоспроможності євроатлантичної (передусім протестантської) спільности, з одного боку, і східноазійської (перш за все конфуціанської) - з іншого. Мета дослідження - компаративний аналіз релігійно-етичних систем конфуціанства і протестантизму з точки зору їхніх конкурентних переваг, відповідності інтересам глобального економічного лідерства та взаємної адаптивності. Застосовано міждисциплінарний підхід, методи синергетичного, цивілізаційного та світ-системного аналізу. Обгрунтовано, що модернізаційний потенціал й ментально-ціннісна сумісність протестантського і конфуціанського світів набагато вище, ніж протестантського і пострадянськоєвразійського. Визначено ключові відповідності етико-ціннісних принципів та мотивацій протестантської і конфуціанської культур в їх генетиці, історичній динаміці та сучасному вимірі. Показано, що такі основоположні принципи сучасного західного суспільства, як плюралізм і верховенство права, мають свої традиційні відповідності, хоча і в перетвореній формі, серед головних цінностей китайської і, географічно ширше, конфуціанської соціальної культури. Тому нинішня тенденція повернення Китаю до свого культурного коріння, все більш активного звернення його партійно-державного керівництва до конфуціанської етики не лише не заважає процесу модернізації та руху країни до глобального фінансово-економічного лідерства, але, навпаки, сприяє зазначеним процесам. У цьому плані перспективи раціональної конвергенції цінностей Сходу і Заходу, передусім протестантизму і конфуціанства, в рамках нової глобалізованої цивілізації майбутнього видаються досить вірогідними.

Визначено поняття стратегічної ціннісної кризи та нинішню стратегічно-кризову конфігурацію в Євразії. Проаналізовано природу триваючої навколо України кризи та її ключові наслідки для суб'єктів глобального лідерства. Запропоновано шляхи врегулювання сучасних стратегічних криз на континенті.

Досліджено передумови, причини створення, природу, роль і сучасні тренди впливу Азійського банку інфраструктурних інвестицій (АБІІ) в контексті зміцнення лідерських позицій Китаю у світових фінансах, економіці та політиці. Визначено можливі напрями та формати співпраці України з АБІІ в сучасних умовах європейської інтеграції та глобалізації.