Розглянуто проблему трансформаційних процесів у системі соціально-економічної організації римської армії в період з кінця II ст. - н. е. до 117 р. н. е. Проаналізовано головні причини кризи традиційного "цензового" військового устрою, розкрито сутність реформ Гая Марія та простежено їх вплив на подальший розвиток збройних сил Риму. Охарактеризовано впровадження нової системи комплектування армії й оновлення її соціального складу. Висвітлено питання матеріального забезпечення римського війська у процесі його професіоналізації. Визначено місце та роль ветеранів у структурі римського соціуму. Запропоновано нове бачення процесу поширення ветеранського землеволодіння в І ст. до н. е. та його еволюції після встановлення принципату.