Оцінено рівень якості життя та соціального функціонування хворих на епілепсію з розладами особистості та поведінки, а також його вплив на перебіг і прогноз даного захворювання. Удосконалено діагностику розладів особистості та поведінки у таких пацієнтів на базі використання результатів соціально-психологічного дослідження у загальноприйнятому діагностичному процесі. Розроблено спосіб психосоціальної реабілітації хворих на епілепсію, який передбачає застосування технологій підвищення освітнього рівня пацієнтів щодо захворювання. Створено та впроваджено до практики диференційовані, патогенетично орієнтовані програми психосоціальної реабілітації для досліджених хворих, оцінено їх ефективність. Удосконалено загальну систему реабілітаційних заходів для хворих на епілепсію шляхом застосування диференційованих патогенетично орієнтованих програм психосоціальної реабілітації на етапах адаптації, реадаптації та реабілітації.

Висвітлено підпільну політичну, організаторську та бойову діяльність окружних, районнних і надрайонних проводів ОУН, які послідовно очолювали боротьбу в краї впродовж 12-ти років. Проаналізовано обставини створення та бойову діяльність сотень і куренів УПА. Досліджено спроби румунського уряду та крайового проводу ОУН налагодити співпрацю в боротьбі з радянськими військами.

Наведено результати психопрофілактичних оглядів 982 працівників промислових підприємств, які проведені з використанням розробленого алгоритму на основі діагностичних осей багатовимірних психіатричних систематик. Доведено, що використання даного алгоритму під час проведення профілактичних оглядів працівників промислових підприємств призводить до підвищення ефективності діагностики стану психічного здоров'я, зменшення часу на проведення самого огляду і дозволяє зробити узагальнюючий висновок про причини виникнення психічних розладів, якість життя на момент огляду, а також спрогнозувати можливі напрямки терапії та психопрофілактики.

На основі системного аналізу біопсихосоціальних факторів з урахуванням біологічної, психологічної та соціальної складової якості життя та соціального функціонування розроблено синергетичну біопсихосоціальну концепцію формування непсихотичних психічних розладів (НПР) у працівників промисловості (ПП). Виявлено структурно-динамічні особливості біопсихосоціогенезу у ПП, досліджено стратифікацію динамічних етапів формування НПР із застосуванням синергетичного біопсихосоціального підходу до аналізу основних векторів біопсихосоціальної моделі їх розвитку: біогенезу (розвиток систем і функцій організму), психогенезу (розвиток психічних функцій) і соціогенезу (розвиток соціальних ролей і відносин) у ПП. Оцінено психічне здоров'я працівників (з урахуванням виявлених об'єктивних і суб'єктивних критеріїв розвитку НПР) у клініко-біологічному, індивідуально-психологічному, професійному та соціально-психологічному аспектах. Виділено групи осіб за ступенем психічної адаптації/дезадаптації. Розроблено принципи та побудовано програму допомоги ПП, яка включає медичний, психологічний і соціальний блоки. Створено модульну систему диференційованих психопрофілактичних і психосоціальних реабілітаційних заходів і моніторингу для ПП при НПР.

В современном психиатрическом дискурсе не теряет актуальности проблема разработки превентивных мер, направленных на своевременное обнаружение и предупреждение экзацербации психических нарушений среди широких слоев населения. В этом контексте особого внимания заслуживают непсихотические психические расстройства как наиболее распространенная и маскированная форма психической патологии у работников промышленных предприятий, так как это наименее исследованная категория лиц со специфическим пулом биопсихосоциальных факторов, влияющих на состояние их психического здоровья. Цель работы - установление прогностического и социально-экономического значения принципов системного подхода к оценке психического здоровья в контингенте работников промышленных предприятий. На базе КНП "Областное клиническое учреждение по предоставлению психиатрической помощи" ЗОС при наличии письменного информированного согласия обследовали 982 работников промышленных предприятий, которые согласно постановлению Кабинета Министров Украины № 1465 от 27.12.2000 г. проходили профилактический психиатрический осмотр. В ходе исследования использованы клинико-эпидемиологический, клинико-психопатологический, клинико-аналитический, психодиагностический и статистический методы. Основной инструмент исследования - "Базовая карта для клинико-эпидемиологических исследований", включавшая социально-демографические и анамнестические сведения, клиническую часть с характеристикой имеющихся симптомов и синдромов. Установлено, что наибольшее влияние на развитие психодезадаптивных состояний у работников промышленных предприятий имеют такие факторы: труд средней степени тяжести, повышенный уровень шума, женский пол, возраст 50 - 60 лет; на развитие невротических, связанных со стрессом, и соматоформных расстройств - труд средней степени тяжести, работа во вторую смену, 12-часовое дежурство, повышенная запылённость рабочего места, женский пол, возраст 50 - 60 лет, эмоциональное напряжение; на развитие расстройств личности и поведения - общий трудовой стаж 5 - 10 лет, стаж работы по специальности до 10 лет, труд средней степени тяжести, возраст 18 - 29 лет; на развитие психических расстройств, обусловленных дисфункцией головного мозга, - общий трудовой стаж до 40 лет, труд средней степени тяжести, физический труд, повышенная температура воздуха, повышенная вибрация, женский пол, возраст 50 - 60 лет, периодический характер употребления алкоголя. Выводы: факторы развития непсихотических психических расстройств классифицированы по критерию возможности коррекции, структурированы в блоки оценки психического здоровья в рамках разработанной диагностической и психопрофилактической модели.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.090-5

Рубрики:

Шизофренія

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ