Досліджено розподіл температури навколо моделі свердловини під час термохімічної реакції розподілу Мg з HCl. Проведено зіставлення температурного фронту в привибійній зоні свердловини із зоною вуглеводневої кольматації. Надано рекомендації щодо вибору оптимальних умов для очищення фільтраційної зони від відкладів твердої вуглеводневої фази.

Проаналізовано вплив температурного та барометричного режиму на продуктивність і загасання продуктивності фільтрації нафти в пористому колекторі привибійної зони свердловини. Наведено результати експериментів з фільтрації природної високопарафіністої нафти через керн. Експериментально оцінено вуглеводневу кольматацію в пористому керні. Оцінено роль парафінів, церезинів і асфальтосмолистих речовин у цьому процесі. На основі аналізу експериментів з фільтрації високопарафіністої нафти запропоновано модель процесу вуглеводневої кольматації пористого середовища. Проведено зіставлення температурного фронту в привибійній зоні свердловини та зоні вуглеводневої кольматації.

Розглянуто загострення проблеми нагромадження відходів. Зазначено, що практично всі види відходів можна використовувати у сфері виробництва як вторинну сировину. Розглянуто ефективність використання методу механоактивації речовин для вирішення більшості екологічних завдань, пов'язаних з утилізацією відходів.

Розглянуто перспективність використання відходів гальванічного виробництва як техногенної сировини для вилучення кольорових металів. Розв'язання екологічних проблем гальванічного виробництва за сучасних умов спрямовано головним чином на розробку методів регенерації або нейтралізації гальваностоків з утворенням гідроксидів важких металів у вигляді шламів з подальшим їх зберіганням. Такий підхід в принципі не розв'язує проблеми використання гальваношламів як вторинної сировини, яка містить цінні компоненти. Показано ефективність застосування методу механоактивації для вирішення проблеми утилізації гальвановідходів. Наведено аналіз результатів досліджень з вилучення міді із шламів нейтралізації відходів травлення друкарських плат. Використання методу механоактивації надає змогу одержувати з гальванічних відходів мідь у вигляді порошку високої чистоти. Залежно від умов проведення процесу обробки відходів можливе регулювання фракційного складу порошкової міді.

Золошлакові відходи ТЕС складуються у відвали, які займають значні площі родючих земель. Одним з напрямків їх використання є одержання в'яжучого наповнювача у виробництві будівельних матеріалів. Показана ефективність використання методу механоактивації для вирішення даної проблеми. Представлена технологія приготування цементної суміш з додаванням до 30 % механоактивованої золи без зниження характеристик отриманого цементного каменю.