Конкретизовано діяльність Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (ЦІППО) Академії педагогічних наук (АПН) України як координатора проекту "Справедливе оцінювання". Викладено модель контрольних заходів (для слухачів курсів ЦІППО АПН України), що включає кілька видів контролю. Наведено визначення методу тестування, проаналізовано його особливості. Акцентовано увагу на потребі усвідомлення усіх позицій, пов'язаних з вибором конкретного методу. Констатовано, що система післядипломної освіти України потребує виважених рішень щодо стосовно відповідних умов для підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти.

Висвітлено проблему формування внутрішнього контролю якості навчання в ПТНЗ, як такої, що дасть можливість об'єктивно визначити результативність освітньої діяльності закладу, що в подальшому вплине на визначення його рейтингу. Зосереджено увагу на найбільш науково обгрунтованому методі об'єктивного контролю - тестуванні з залученням технічних засобів для сканування й опрацювання результатів тестування. Наведено узагальнену класифікацію тестів, яка, на думку автора, найбільш однорідно структурована і за якою класи тестів згруповано за однією певною ознакою. Розглянуто стандартизовані та не стандартизовані тести, тести орієнтовані на норму та на критерії, з відкритими та закритими тестовими завданнями. Окреслено методи тестування. Акцентовано увагу на методі комп'ютерного адаптивного тестування, за якого представлення тестових завдань залежить від відповідей екзаменованого на попередні запитання. Розкрито залежність довжини тесту від точності вимірювання.

Обгрунтовано створення інноваційної системи педагогічного вимірювання й оцінювання, як такої, що дає можливість відстежувати якість навчального процесу та мати зворотний зв'язок зі слухачами. Наведено розроблену автором модель системи педагогічного вимірювання й оцінювання рівня засвоєння змісту підвищення кваліфікації керівниками навчальних закладів. У таблицях подано матриці змісту підвищення кваліфікації керівників навчальних закладів та матрицю тесту. Визначено, що важливими організаційними умовами є розробка та створення бази тестових завдань, для забезпечення оптимальності чого велика частина всієї роботи покладається на відділ моніторингу якості навчання, який безпосередньо співпрацює з викладачами кафедр. Відзначено, що забезпечення відповідного рівня підготовки фахівців можливе лише за умови виявлення об'єктивних потреб суспільства у таких фахівцях та надання рівного доступу до інформаційних джерел інноваційного характеру всім педагогічним працівникам.

Обосновано создание инновационной системы педагогического измерения и оценки, как таковой, что дает возможность отслеживать качество учебного процесса и иметь обратную связь со слушателями. Представлена разработанная автором модель системы педагогического измерения и оценки уровня усвоения содержания повышения квалификации руководителями учебных заведений. В таблицах представлены матрица содержания повышения квалификации руководителей учебных заведений и матрица теста. Определено, что важным организационным условием является разработка и создание базы тестовых заданий, для обеспечения оптимальности чего большая часть всей работы возлагается на отдел мониторинга качества обучения, который сотрудничает с преподавателями кафедр. Отмечено, что обеспечение соответствующего уровня подготовки специалистов возможно только при условии выявления потребностей общества в таких специалистах и предоставления равного доступа к источникам инновационного характера всем педагогическим работникам.

In the article technology of application of innovative forms, methods, tool of the pedagogical measuring and evaluation of achievements of listeners of courses of in-plant training, and also grounded efficiency of their use, is considered in post-qualification pedagogical education.

Висвітлено вплив складових споживчої моделі оцінювання привабливості спеціальності абітурієнтом на етапи формування комунікаційної стратегії. Саме дослідження споживчих мотивацій дає змогу якнайкраще зрозуміти процес прийняття рішення при виборі спеціальності вступником та відповідно розробити комплекс маркетингових комунікацій для ефективного залучення цільової аудиторії. Розглянуто систему цінностей абітурієнтів, що визначає раціональну та ірраціональну складову мотиваційної компоненти моделі споживчого вибору. Особливу увагу направлено на цінності, що формують ірраціональну складову моделі. Їх детальний аналіз допомагає врахувати всі аспекти при розробці комунікаційного звернення. Визначено важливість впливу ситуативної компоненти на вибір спеціальності. Запропоновано процедуру розробки комплексу маркетингових комунікацій, направленого на абітурієнтів. При цьому враховано цілі, ринкові та маркетингові можливості, ресурси кафедри, що закликає випускників шкіл до вступу на її спеціальність. Сформульовано цілі, функції та завдання етапів побудови комунікаційної стратегії задля досягнення ефективності залучення абітурієнтів.