Наведено сучасні уявлення про безпеку селективних та специфічних інгібіторів циклооксигенази (ЦОГ)-2 у порівнянні з неселективними нестероїдними протизапальними засобами. На тлі зменшення гастротоксичності залишилися нерозв'язаними проблеми подолання гепато-, нефропатії, резистентності набрякового синдрому, серцевої недостатності й артеріальної гіпертензії. Доцільно також дослідити ризик тромботичних ускладнень терапії ЦОГ-2-інгібіторами.

Вперше на підставі комплексного клініко-інструментального обстеження хворих на остеоартроз показано високу частоту виникнення асоційованих нестероїдним протизапальними препаратами (НПЗП) ерозивно-виразкових уражень шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК). Підтверджено, що особливістю діагностики таких уражень є низька інформативність клінічних симптомів, та вказано на доцільність проведення ендоскопічного дослідження гастродуоденальної зони незалежно від наявності чинників ризику НПЗП-гастродуоденопатій. З'ясовано, що ендоскопічними особливостями уражень, що виникають в перші дні лікування НПЗП, є переважна локалізація їх у верхніх відділах шлунка, на відміну від характерної локалізації ерозій та виразок, виявлених на третьому тижні лікування, в антральному відділі. Встановлено, що застосування кишковорозчинної або парентеральної форми такого засобу, як диклофенак натрію, ефективно запобігає його ушкоджуючим впливам на слизову оболонку шлунка в початковий період НПЗП-терапії. Показано особливості еволюції гострих ерозій, виявлених в перші дні дослідження, у випадку продовження НПЗП-терапії. Зазначено, що у разі збереження клініко-лабораторних ознак синовіту та необхідності подальшого лікування засобами даної групи найменшу частоту гастродуоденальних ускладнень відзначено за умов застосування комбінації простої таблетованої форми диклофенаку натрію з синтетичним простагладином (Pgh) E1 - мізопростолом, а також застосування ЦОГ-2-селективного НПЗП-мелоксикаму. Додатковою перевагою останнього є краща суб'єктивна засвоюваність. Розроблено спосіб профілактики НПЗП-асоційованих ерозивно-виразкових уражень шлунка та ДПК,

Якісне та доступне інформаційне забезпечення є необхідною передумовою розроблення ефективних технологій та програм в охороні здоров'я. Описано особливості представлення та пошуку систематичних оглядів у основних базах даних доказової медицини.

Обгрунтовано посилення значимості систематичних оглядів як інформаційних джерел доказової охорони здоров'я. Наведено визначення, висвітлено методологічні засади створення систематичних оглядів та інформаційні ресурси, особливості диференціального електронного пошуку та використання додаткових пошукових стратегій, критичного оцінювання тощо.

Висвітлено роль інформаційної складової доказової охорони здоров'я, основні підходи та методики пошуку доказів у комп'ютерних базах доказової медицини, принципи систематизації та наявні класифікації її інформаційних ресурсів.

Висвітлено особливості розробки, систематизації та використання таких вторинних джерел епідеміологічних доказів, як настанови та аналізи рішень. Охарактеризовано джерела, класифікацію та роль економічних доказів. Обгрунтовано переваги пошуку доказів у комп'ютерній метабазі TRIP. Подано висновки щодо сучасного стану проблеми інформаційного забезпечення доказової охорони здоров'я, її первинної ланки та профілактичного напряму.

Проведено концептуально-цілісне дослідження розвитку профілактичної медицини на засадах доказового підходу як методологічної основи прийняття рішень і організації діяльності в охороні здоров'я. Вивчено міжнародний досвід організації діяльності центрів доказової практики (ЦДП) і робочих груп з питань профілактики, а також досвід розробки та впровадження в економічно розвинених країнах настанов з профілактики у первинній ланці охорони здоров'я, придатних для застосування в Україні. Досліджено особливості стану здоров'я населення України, пов'язані з неінфекційними захворюваннями (НІЗ) і факторами ризику (ФР), та висвітлено їх у медико-технологічному документі (МТД) зі стандартизації медичної допомоги. Проаналізовано й охарактеризовано сучасні інформаційні ресурси доказової медицини (ДМ), присвячені профілактичній діяльності та первинній медичній допомозі (ПМД). Досліджено висвітлення питань первинної профілактики у найрейтинговіших кохрейнівських оглядах, КН USPSTF і комп’ютерних базах даних (КБД) ДМ. Досліджено доказову базу основних технологій медичної профілактики у первинній ланці охорони здоров'я, у т.ч. скринінгів на рак, ожиріння в дітей і підлітків, депресивні розлади й остеопороз, консультувань з метою скорочення основних ФР НІЗ, первинної аспіринопрофілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ) і раку товстої кишки. Розроблено концептуальну модель доказової профілактики в охороні здоров'я та класифікацію її інформаційних ресурсів. Проаналізовано рівень знань, вмінь і ставлення фахівців первинної ланки охорони здоров'я до доказового обгрунтування профілактичної роботи.

Мета роботи - обгрунтувати та розробити інструментарій для вивчення рівня знань, умінь і ставлення фахівців первинної ланки охорони здоров'я до профілактичної роботи з позицій доказової медицини. У дослідженні було застосовано методи: історичний, бібліографічний, аналітичний, системного підходу. Висвітлено роль інформаційного забезпечення доказової профілактики в охороні здоров'я та її первинній ланці, а також створено інструментарій для вивчення рівня знань, вмінь і ставлення фахівців первинної ланки до доказового обгрунтування профілактичної роботи. Висновки: використання запропонованого інструментарію надасть змогу виявити прогалини у підготовці фахівців із питань методології та інформаційного забезпечення доказової профілактики, існуючі проблеми та їх причини, обгрунтувати потреби в удосконаленні післядипломної підготовки та розробити систему постійного підвищення якості профілактичної діяльності шляхом забезпечення безперервного професійного розвитку.

Мета дослідження - вивчення міжнародного досвіду розвитку профілактичної медицини на засадах доказової медицини (ДМ) та визначення перспектив його використання в Україні. З використанням основних принципів і методів наукового дослідження (універсальних, системного підходу, кількісно-якісного інформаційного аналізу, класифікації та систематизації теоретичних та емпіричних даних, історичного, логічного, медико-статистичного) досліджено 529 науково-інформаційних джерел, у тому числі комп'ютерні бази даних ДМ, настанови спеціальних робочих груп і кохрейнівські огляди з питань профілактики, Реєстр медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги у системі МОЗ України тощо. Визначено внесок зарубіжних наукових шкіл у розвиток ДМ і провідну роль у становленні доказової профілактичної медицини наукових розробок, здійснених у США і Великій Британії протягом 1930 - 1980 рр.; узагальнено міжнародний досвід організації та діяльності центрів доказової практики та робочих груп з профілактики; досліджено досвід розробки та впровадження в економічно розвинених країнах настанов з профілактики у первинній ланці, придатних для застосування в Україні. Уперше введено наукове поняття "доказова профілактика". Встановлено пріоритет реалізації ДМ у сфері профілактики інфекційних хвороб і первинної медичної допомоги (ПМД) у країнах Європи, розвиток напряму диференційованої доказової профілактики та ранньої доказової діагностики у первинній ланці охорони здоров'я США. Заключення: одержані результати підтвердили важливість урахування міжнародного досвіду у ході пріоритетного розвитку ПМД на засадах ДМ в системі охорони здоров'я України.

Гигантоклеточный артериит (ГКА) - наиболее распространенный системный васкулит, поражающий крупные сосуды у лиц старше 50 лет. Заболевание сопряжено с повышенным риском развития ряда других воспалительных болезней и сосудистых осложнений. Решению основных связанных с ГКА проблем посвящено множество зарубежных научных исследований и рекомендаций. Цель работы - аналитический обзор, систематическое обобщение и обсуждение доказательств, касающихся разных аспектов эпидемиологии ГКА, современных подходов и методов его диагностики, а также факторов риска неблагоприятного прогноза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030 + Р415.202.1 + Р252.65

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Ожиріння

Порушення обміну речовин і енергії

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - обзор эффектов питания как фактора риска и вмешательства в аспекте ревматических заболеваний. С применением методов информационного анализа изучено более 100 источников специальной литературы и компьютерных ресурсов доказательной медицины. В крупных обсервационных исследованиях, систематических обзорах и метаанализах, предметом которых были профилактический, терапевтический потенциал и безопасность применения различных пищевых продуктов, диет, микронутриентов и пробиотиков, в том числе в связи с сопряженными ведущими факторами риска неинфекционных заболеваний (курением, употреблением алкоголя, повышенным индексом массы тела), доказана значимость питания как фактора риска развития и исходов прежде всего ревматоидного артрита и подагры. Патогенетическая роль питания рассмотрена в контексте его влияния на кишечную микробиоту. Показана необходимость проведения рандомизированных контролируемых исследований для оценки протективного потенциала различных моделей питания и эффектов применения модифицированной средиземноморской диеты, ряда диетических добавок и пробиотиков при ревматических заболеваниях, а в конечном итоге - для разработки специальных рекомендаций по питанию больных ревматологического профиля. Отмечена достаточная доказательная база профилактического консультирования таких пациентов по вопросам питания с целью снижения кардиоваскулярного риска.

Ефективність медичної допомоги залежить від якості її ресурсного забезпечення і дотримання засад доказової медицини. Мета дослідження - характеристика інформаційного забезпечення доказового ведення в первинній ланці пацієнтів з ураженнями кістково-м'язової системи. Матеріали та методи. Упродовж 2009 - 2019 рр. з використанням методів інформаційного аналізу, експертних оцінок і статистичного аналізу досліджено комп'ютерні метабази даних доказової медицини, настанови Американської і Канадської робочих груп з профілактики та медико-технологічні документи МОЗ України. Результати. Встановлено високу інтенсивність створення кохрейнівських оглядів з питань кістково-м'язових уражень (до 16 на рік), їх високий рейтинг (від 20 до 33,3 % найпопулярніших на веб-сайті Кохрейнівського співробітництва щодо нейропатичного болю і фіброміалгії), можливість швидкого пошуку 785 оглядів на цьому веб-сайті та в Кохрейнівській бібліотеці за 40 темами категорій "ревматологія" та "ортопедія і травма", 27 % з них російською мовою. Стабільними перевагами бази даних TRIP є доступність найновіших доказів і їх розширеного пошуку; первинній ланці присвячено 130 документів, із яких 4 (3,1 %) - м'язово-скелетному болю. Більше доказів для первинної ланки містить EvidenceAlerts - 13 259, з них щодо кістково-м'язових уражень - 140 (1,1 %). Провідною темою Американської і Канадської робочих груп виявилася профілактика переломів у дорослих, що підтверджено їх настановами зі скринінгу на остеопороз, консультувань щодо падінь, вживання вітаміну D і кальцію. Кістково-м'язових уражень стосуються 6 з 93 (6,5 %) настанов і 3 зі 123 (2,4 %) уніфікованих протоколів, затверджених МОЗ України в 2012 - 2017 рр., і 165 із 962 (17,2 %) нових протоколів, 98,8 % яких містять розділи "Травматологія", "Ортопедія", "Ревматологія". Їх частка перевищила частку хвороб кістково-м'язової системи в структурах поширеності хвороб у населення України (5,4 %) і населення працездатного віку (5,6 %). Висновки: кістково-м'язові хвороби, біль і переломи належать до провідних і популярних тем Кохрейнівського співробітництва, веб-сайт якого є джерелом доказів, корисним насамперед для науковців, поряд із Кохрейнівською бібліотекою, TRIP, EvidenceAlerts. інформаційне забезпечення спеціалістів первинної медичної допомоги України з питань кістково-м'язових уражень базується на поодиноких уніфікованих і 165 нових протоколах, що мають бути використані під час безперервної професійної освіти. Покращенню здоров'я населення сприятиме розробка програми профілактики переломів у дорослих з урахуванням змісту Кохрейнівської бібліотеки та настанов Американської і Канадської робочих груп з профілактики, що є корисними перш за все для управлінських і наукових кадрів.

Гигантоклеточный артериит - самый распространенный системный васкулит у взрослых и особенно пожилых людей. Его развитие и лечение нередко связаны с сопутствующими болезнями, рецидивами и различными осложнениями. Представлены аналитический обзор, систематическое обобщение и обсуждение доказательств, касающихся основных рисков, современных стратегий, средств и исходов лечения больных гигантоклеточным артериитом. Изучены данные специальной литературы, опубликованные на английском, русском и немецком языках, найденные с помощью электронного и ручного поисков, проверенные на предмет индексации в основных компьютерных базах данных доказательной медицины (Cochrane Library и Medline) и отобранные без ограничений во времени. Внимание уделено профилактике ранних и тяжелых осложнений и побочных эффектов терапии - глазных, сердечно-сосудистых, цереброваскулярных и инфекционных заболеваний, диабета, остеопороза, переломов и злокачественных опухолей. Описаны передовой опыт и результаты внедрения ускоренного подхода к ведению пациента с подозрением на гигантоклеточный артериит в первичном звене здравоохранения, доказательная база и перспективы ранней диагностики и применения глюкокортикоидов, а также дополнительной иммуносупрессивной и биологической терапии с акцентом на метотрексат и тоцилизумаб. Представлены и обсуждены основные принципы, рекомендации и доказательная база руководства Британского общества ревматологов 2020 года по диагностике и лечению этого васкулита.

Ефективність медичної допомоги залежить від якості її ресурсного забезпечення і дотримання засад доказової медицини. Мета дослідження - характеристика інформаційного забезпечення доказового ведення в первинній ланці пацієнтів з ураженнями кістково-м'язової системи. Матеріали та методи. Упродовж 2009 - 2019 рр. з використанням методів інформаційного аналізу, експертних оцінок і статистичного аналізу досліджено комп'ютерні метабази даних доказової медицини, настанови Американської і Канадської робочих груп з профілактики та медико-технологічні документи МОЗ України. Результати. Встановлено високу інтенсивність створення кохрейнівських оглядів з питань кістково-м'язових уражень (до 16 на рік), їх високий рейтинг (від 20 до 33,3 % найпопулярніших на веб-сайті Кохрейнівського співробітництва щодо нейропатичного болю і фіброміалгії), можливість швидкого пошуку 785 оглядів на цьому веб-сайті та в Кохрейнівській бібліотеці за 40 темами категорій "ревматологія" та "ортопедія і травма", 27 % з них російською мовою. Стабільними перевагами бази даних TRIP є доступність найновіших доказів і їх розширеного пошуку; первинній ланці присвячено 130 документів, із яких 4 (3,1 %) - м'язово-скелетному болю. Більше доказів для первинної ланки містить EvidenceAlerts - 13 259, з них щодо кістково-м'язових уражень - 140 (1,1 %). Провідною темою Американської і Канадської робочих груп виявилася профілактика переломів у дорослих, що підтверджено їх настановами зі скринінгу на остеопороз, консультувань щодо падінь, вживання вітаміну D і кальцію. Кістково-м'язових уражень стосуються 6 з 93 (6,5 %) настанов і 3 зі 123 (2,4 %) уніфікованих протоколів, затверджених МОЗ України в 2012 - 2017 рр., і 165 із 962 (17,2 %) нових протоколів, 98,8 % яких містять розділи "Травматологія", "Ортопедія", "Ревматологія". Їх частка перевищила частку хвороб кістково-м'язової системи в структурах поширеності хвороб у населення України (5,4 %) і населення працездатного віку (5,6 %). Висновки: кістково-м'язові хвороби, біль і переломи належать до провідних і популярних тем Кохрейнівського співробітництва, веб-сайт якого є джерелом доказів, корисним насамперед для науковців, поряд із Кохрейнівською бібліотекою, TRIP, EvidenceAlerts. інформаційне забезпечення спеціалістів первинної медичної допомоги України з питань кістково-м'язових уражень базується на поодиноких уніфікованих і 165 нових протоколах, що мають бути використані під час безперервної професійної освіти. Покращенню здоров'я населення сприятиме розробка програми профілактики переломів у дорослих з урахуванням змісту Кохрейнівської бібліотеки та настанов Американської і Канадської робочих груп з профілактики, що є корисними перш за все для управлінських і наукових кадрів.

Гигантоклеточный артериит - самый распространенный системный васкулит у взрослых и особенно пожилых людей. Его развитие и лечение нередко связаны с сопутствующими болезнями, рецидивами и различными осложнениями. Представлены аналитический обзор, систематическое обобщение и обсуждение доказательств, касающихся основных рисков, современных стратегий, средств и исходов лечения больных гигантоклеточным артериитом. Изучены данные специальной литературы, опубликованные на английском, русском и немецком языках, найденные с помощью электронного и ручного поисков, проверенные на предмет индексации в основных компьютерных базах данных доказательной медицины (Cochrane Library и Medline) и отобранные без ограничений во времени. Внимание уделено профилактике ранних и тяжелых осложнений и побочных эффектов терапии - глазных, сердечно-сосудистых, цереброваскулярных и инфекционных заболеваний, диабета, остеопороза, переломов и злокачественных опухолей. Описаны передовой опыт и результаты внедрения ускоренного подхода к ведению пациента с подозрением на гигантоклеточный артериит в первичном звене здравоохранения, доказательная база и перспективы ранней диагностики и применения глюкокортикоидов, а также дополнительной иммуносупрессивной и биологической терапии с акцентом на метотрексат и тоцилизумаб. Представлены и обсуждены основные принципы, рекомендации и доказательная база руководства Британского общества ревматологов 2020 года по диагностике и лечению этого васкулита.

Постарение популяции является предпосылкой усиления доказательной базы специфических гериатрических синдромов, ревматических заболеваний с поздним дебютом и ревматических болезней пожилого возраста. Среди последних наиболее распространена ревматическая полимиалгия, наличие и ведение которой сопряжено с проблемами переносимости обезболивающей и противовоспалительной терапии и своевременного выявления гигантоклеточного артериита и злокачественных опухолей. В Европе, в немецкоязычных странах в частности, сохраняются значительные различия в подходах к ведению пациентов с ревматической полимиалгией в клинической практике. Этим обусловлено создание и публикация в 2018 г. единого руководства Немецкого ревматологического общества, Австрийского общества ревматологии и реабилитации, Швейцарского ревматологического общества и других научно-медицинских ассоциаций и организаций, посвященного данной проблеме. Представлены и обсуждены его доказательная база, основные принципы и специальные рекомендации. Разработка сопоставлена с рекомендациями Европейской антиревматической лиги и Американской коллегии ревматологов 2015 г. и клинической рекомендацией Финской медицинской ассоциации, одобренной Министерством здравоохранения Украины для применения в первичном звене в качестве нового клинического протокола в 2016 г.

На початку Декади здорового старіння стала доступна низка клінічних настанов щодо ведення ревматичних хвороб у осіб літнього віку. Мета публікації - характеристика й обговорення настанови з ревматичної поліміалгії Італійського товариства ревматологів (2020) і настанови щодо застосування позитронно-емісійної томографії/комп'ютерної томографії при васкулітах крупних судин і ревматичній поліміалгії Європейської асоціації ядерної медицини, Товариства ядерної медицини та молекулярної візуалізації та Американського товариства ядерної кардіології (2018). Зміст, першоджерела й методологію створення настанов вивчено за допомогою методів інформаційного аналізу та співставлено з настановами щодо ревматичної поліміалгії та гігантоклітинного артеріїту 2018 - 2020 рр. Європейської антиревматичної ліги, Американської колегії ревматологів, Німецького, Австрійського, Швейцарського, Британського товариств ревматологів, Європейської федерації головного болю та їх першоджерелами. Встановлено пріоритет консенсусного підходу в розробці сучасних настанов із ревматичної поліміалгії. Особливістю методології створення італійських настанов є звуження пошуку прототипів до двох баз даних доказової медицини й "сірої" літератури та відбір для адаптації трьох настанов, зокрема розробки товариств ядерної медицини. Актуалізовано питання ведення пацієнтів у первинній ланці (запропоновано алгоритм), спільного прийняття клінічних рішень, настороженості щодо гігантоклітинного артеріїту. Доказами підтримано лише стартові дози глюкокортикоїдів як терапії першої лінії, допускається альтернуючий режим їх зниження. Обгрунтовано неефективність гідроксихлорохіну, не обговорюються прийом азатіоприну й засоби альтернативної медицини. Слід визначити чинники ризику розвитку васкуліту, рецидивів, тривалого прийому глюкокортикоїдів і їх побічних ефектів. Уперше для виявлення васкуліту рекомендовано використання позитронно-емісійної томографії/комп'ютерної томографії. Найдоведенішою, найсильнішою й найбільш погодженою є рекомендація щодо ад'ювантної терапії метотрексатом і відмови від біологічних препаратів, найменш погодженою - позиція щодо направлення до ревматолога. Висновки: розв'язання такої актуальної проблеми охорони здоров'я, як підвищення якості медичної допомоги при ревматичній поліміалгії, передбачає покращення медичних стандартів із більшості клінічно важливих питань, виявлення пацієнтів високого ризику, направлення їх до ревматологів і офтальмологів, розгляд переваг лікування метотрексатом тощо.

Совершенствование диагностики ревматических болезней пожилых людей и заболеваний аорты - актуальные задачи медицины. В патогенезе аневризм, расслоений, разрывов аорты важна роль воспаления и структурных изменений ее стенки, которые выявляют с помощью визуализирующих методов. Ведению ревматической полимиалгии (РПМ), гигантоклеточного артериита, аневризм аорты посвящен ряд международных рекомендаций. С аортитом сопряжено до 40 % случаев РПМ. Клиническое подозрение на него основано на выявлении асимметрии артериального давления и пульса, шума аортальной регургитации, сосудистых шумов, персистенции РПМ, воспалительной боли в спине, области таза и нижних конечностях. В 2020 г. именно позитронно-эмиссионная томография (ПЭТ)/компьютерная томография (КТ) рекомендована Итальянским обществом ревматологов для диагностики васкулита при РПМ во вторичном звене и Европейской федерацией головной боли для диагностики крупнососудистого гигантоклеточного артериита в неврологической практике. Приведен обзор рекомендаций Европейской ассоциации ядерной медицины, Общества ядерной медицины и молекулярной визуализации и Американского общества ядерной кардиологии по применению ПЭТ с фтордеоксиглюкозой в сочетании с КТ (ангиографией) при васкулитах крупных сосудов и РПМ (2018). Они сопоставлены с клиническими руководствами, другими рекомендациями обществ ядерной медицины и новыми научными данными. Описана процедура исследования и подготовка к нему. Рассмотрены критерии оценки васкулита, предложенные для клинической практики и клинических исследований, а также факторы, влияющие на результаты теста и их интерпретацию (атеросклероз, диабет, возраст, индекс массы тела, уровни гликемии и маркеров острой фазы). В рекомендациях обоснована польза применения ПЭТ и ее сочетания с КТ для выявления экстракраниального васкулита и ценность КТ-ангиографии на разных стадиях болезни. Требует усиления доказательная база стандарта времени экспозиции фтордеоксиглюкозы и пользы сочетания ПЭТ с КТ-ангиографией, в том числе для выявления рецидивов васкулита и мониторинга терапии. Необходимы консенсус по раннему выполнению исследования, стандартизация оценок его результатов, обеспечение реимбурсации, внедрение новых методик визуализации сосудов черепа. В перспективе доказательный подход к ведению васкулита дополнит терагностика.

Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) - один із небагатьох життєзагрозливих станів. На сьогодні за умов меншої рухливості людей в силу професійної їх діяльності (тривале сидіння за комп'ютером) і соціальної поведінки зросла кількість випадків венозного тромбоемболізму. Рекомендації Європейського товариства кардіологів з ТЕЛА (2008, 2014, 2019 рр.) стали потужним інструментом щодо діагностики, лікування і стратифікації ризику смертельних наслідків. Профілактика рецидиву тромбоемболічних ускладнень і її тривалість залежить від факту спровокованості ТЕЛА. Рекомендаціями у розвитку тромбоемболічних ускладнень враховується наявність серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця, фібриляції передсердь, що певною мірою стирає відмінності між артеріальними і венозними тромбозами. Факт зростання випадків ТЕЛА з віком є незаперечним, проте на відміну від атеротромбозу венозні тромбози виникають набагато раніше, у молодшій популяції. Таким чином, венозні тромбози є дещо "молодшими" за артеріальні. Стосовно гендерних відмінностей, то з віком ТЕЛА частіше трапляється у чоловіків, у жінок спостерігається тенденція до "омолодження" ТЕЛА. Неабияку роль в цьому відіграють прийом контрацептивів, ризики венозного тромбоемболізму несуть вагітність, пологи. Хоча менш впливовими в розвитку венозного тромбоемболізму і ТЕЛА вважаються ліжковий режим (більше ніж три дні), знерухомлення у сидячому положенні (тривалий переліт, поїздка в автомобілі), похилий вік, у реальній клінічній практиці не слід нехтувати лапароскопічними операціями та супутніми станами - ожирінням, цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією і варикозним розширенням вен. За найменшою підозрою на ТЕЛА важливим є врахування лікарем вищезазначених чинників. Чіткий алгоритм діагностики і своєчасне лікування забезпечать ефективність ведення таких хворих і процес їх одужання. Останніми роками ожиріння як чинник низькоінтенсивного запалення стали вважати причетним до процесів підвищеного тромбоутворення. І хоча з'ясовано певні механізми тромбоутворення при ожирінні, до кінця незрозумілими залишаються часті фатальні тромботичні наслідки тяжкого перебігу COVID-19, переважно у категорії пацієнтів із ожирінням, порушенням вуглеводного обміну, цукровим діабетом. Наведеним клінічним випадком автори продемонструвати сумарну стратифікацію чинників ризику навіть, на перший погляд, несуттєвого впливу ожиріння I ст., але в поєднанні із варикозною хворобою нижніх кінцівок, що стало причиною масивної ТЕЛА із зупинкою серця у молодого чоловіка.