Індекс рубрикатора НБУВ: Н113.8

Рубрики:

Будівельна світлотехніка

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено метод розрахунку природної освітленості території навколо будівлі циліндричної форми у разі дифузного відбивання світла її фасадом. В розрахунках використано модель хмарного небосхилу за стандартом МКО (модель Муна - Спенсер).

Індекс рубрикатора НБУВ: Н113.8

Рубрики:

Будівельна світлотехніка

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н113.8

Рубрики:

Будівельна світлотехніка

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено метод розрахунку річної освітленості від Сонця горизонтальної території. Складовими методу є визначення відстані до Сонця залежно від дня року та повітряної маси атмосфери - від кутової висоти Сонця та висоти місцевості над рівнем моря. У середовищі MathCad розроблено відповідне програмне забезпечення.

Запропоновано метод визначення ефективності циліндричних світлових шахт з дифузним відбиванням світла для моделі хмарного неба за Муном - Спенсер. Ефективність розраховується як відношення потоку світлового вектора, що виходить з шахти, до потоку, що в неї входить. Показано залежність ефективності світлової шахти від співвідношення її радіусу і висоти, а також - коефіцієнта дифузного відбивання стінок шахти.

Розроблено методи аналізу на осциляції, дискретних апроксимації та інтерполяції дискретно зображеного геометричного об'єкта - плоских і просторових дискретно зображених кривих (ДПК), ДПК у n-вимірному просторі, дискретно зображених поверхонь і гіперповерхонь, скалярних і векторних полів, представлених на різних носіях у тривимірному просторі. Запропоновано способи раціональної індексації елементів (вузлів, комірок) плоских геометричних об'єктів з трикутними сітковими комірками. Розроблено геометричні моделі розрахунків інтегральних характеристик світлового поля від світлопрорізу (СП) складної форми, світлової шахти, на зовнішніх поверхнях будівель (плоскі фасади та дахи, окремо стоячі оболонки, шедові складки та циліндричні оболонки), геометричні моделі розрахунків коефіцієнтів світловтрат від швів СП, заповнених склопрофілітом, та сонцезахисних стрічкових і прямокутних козирків.

Визначено тип апроксимувального об'єкта точкової множини в просторі будь-якої розмірності за характеристиками самої множини.

Мета роботи - вдосконалення методу топологічних граматик, що дозволяє апроксимувати точкові множини дискретно представленими кривими, які містять петлі (замкнені контури) або відокремлені гілки.

Порівняно методи визначення ккд світлових шахт у вигляді паралелепіпеда квадратного перерізу з дзеркальним відбиванням світла. Показано графіки залежності ккд від індексу шахти, розраховані за авторським методом і методом Земцова, для різних коефіцієнтів світловідбиття.

Наведено спосіб визначення площі затуляння плоского кіноекрану глядачами попередніх рядів в кінотеатрі з рядами в плані у вигляді дволанкових ламаних і розміщенням місць на відсіках похилих площин.

Порівняно способи визначення нормалі для дискретно представленої поверхні з зіставленням результатів зі значеннями, одержаними для континуально заданої поверхні. Наведено переваги та недоліки способів визначення нормалі для дискретно представленої поверхні. Показано поверхні кутів відхилення нормалей, одержаних для дискретно представленої поверхні, від реальних значень.

Розроблено алгоритм наближеного визначення осі обертання та твірної дискретно представленої поверхні обертання (ТДППО). Наведено спосіб оцінки величини відхилення наближеної ТДППО від дійсної.

Розроблено алгоритм визначення поверхні очей глядачів. Показано, що лінії очей глядачів кожного ряду складаються з двох відрізків прямих, нахилених до поздовжньої осі залу. Наведено максимальне значення кута нахилу відрізків до горизонтальної площини та максимального перепаду висот очей глядачів у межах ряду.

Розроблено алгоритм визначення впорядкованого ряду направляючих векторів апроксимуючих твірних дискретно представленої торсової поверхні (ДПТП). Направляючі вектори впорядковані за мінімальним кутовим відхиленням між крайньою впорядкованою твірною та твірними, побудованими в точках, інцидентних точкам уже впорядкованих твірних. На прикладах різних торсових поверхонь оцінено величину відхилення апроксимуючих твірних ДПТП від дійсних.

Мета роботи - геометричне моделювання природної освітленості плоскої експозиції світлом, відбитим від приставного екрану. Порівняно одержані значення коефіцієнта природної освітленості з нормованими та визначено частину експозиції, де виконуються нормативні вимоги.

Розкрито сутність методу проекцій з числовими позначками. Наведено загальні відомості щодо методу проекцій з числовими позначками та область його застосування. Подано інформацію про проекції прямих ліній та площин. Розглянуто взаємне положення двох площин, прямої та площини. Висвітлено основи вертикального планування.

Наведений характер роботи моделі рамно-фермової конструкції накриття трибун стадіонів під дією вертикальних навантажень, здійснено порівняння теоретичних та експериментальних зусиль.

Розглянуто основні положення зорового сприйняття та проектування видимості в будівлях і спорудах для глядачів. Розглянуто питання впливу форми рядів в плані та форми фокусної лінії на вибір моделі безперешкодної видимості і форму поверхні глядачів. Наведено відомості щодо особливості проектування видимості в культурно-видовищних будівлях, лекційних аудиторіях, спортивно-демонстраційних та спортивно-видовищних спорудах і залах.

Розглянуто основні положення зорового сприйняття, проектування видимості, а також оцінки затуляння в будівлях і спорудах для глядачів, запроектованих за двовимірною моделлю видимості. Розкрито питання впливу форми рядів в плані і форми фокусної лінії на вибір моделі безперешкодної видимості і форму поверхні глядачів. Наведено алгоритми та приклади розрахунку видимості за тривимірною моделлю. Проаналізовано існуючі зали лекційних аудиторій щодо умов видимості та запропоновано способи їх покращення. Наведено також відомості щодо особливостей проектування видимості в культурно-видовищних будівлях, лекційних аудиторіях, спортивно-демонстраційних та спортивно-видовищних спорудах і залах. Велика кількість існуючих різновидів видовищ та постійне виникнення нових призвело до того, що тільки для деяких видовищ визначені форма зони місць для глядачів і зони якості.