На основі синтезу методу криволінійних сіток, методу редукції базису й асимптотичної теорії Койтера створено ефективний числовий алгоритм, який дає можливість вивчати криві навантаження з метою виявлення особливих точок - граничних і біфуркаційних, аналізувати поведінку кривих у точках розгалуження. Такий підхід дозволяє аналізувати процес нелінійного деформування оболонкових конструкцій довільної форми та чутливість їх недосконалостей. Методику проілюстровано прикладом розрахунку стійкості конічної панелі з урахуванням недосконалостей форми.

На основі синтезу методу криволінійних сіток і методу редукції базису запропоновано ефективний чисельний алгоритм, який дозволяє з достатньою вірогідністю вивчати процес нелінійного деформування оболонкових конструкцій довільної форми. Досліджено вплив початкових геометричних недосконалостей на прикладі стійкості підкріпленої складчастої конструкції.

Проведено аналіз методів моделювання неоднорідних та анізотропних грунтових масивів з урахуванням їх реальної поведінки під час дослідження напружено-деформованого стану на підставі методу скінченних елементів з метою забезпечення їх міцності під навантаженням.

Проаналізовано методи моделювання неоднорідних та анізотропних грунтових масивів з урахуванням їх реальної поведінки під час дослідження напружено-деформованого стану на підставі методу скінченних елементів з метою забезпечення їх міцності під навантаженням.

Запропоновано методологію та числову реалізацію визначення напружено-деформованого стану конструкцій аеродромних покриттів з урахуванням їх взаємодії з неоднорідним багатошаровим грунтовим півпростором зі слабкими прошарками.

Розроблено методику і програмний комплекс, які дозволяють досліджувати тонкостінні оболонкові конструкції довільної форми з урахуванням початкових геометричних недосконалостей в статичній і динамічній постановках. Запропоновано ефективний чисельний алгоритм, одержаний на основі синтезу методу криволінійних сіток, методу редукції базиса і асимптотичної теорії Койтера. Встановлена можливість розробленої методики з достатньою вірогідністю вивчати процес нелінійного деформування оболонкових конструкцій довільної форми і аналізувати чутливість їх до недосконалостей. Досліджено вплив початкових геометричних недосконалостей тонкостінних оболонок на їх стійкість.

Проведено аналіз рівнянь рівноваги розрахункової моделі неоднорідного грунтового півпростору з метою розробки спеціального алгоритму розв'язку систем нелінійних рівнянь для плоскої задачі з використанням методів подовження за параметром збурення, Ньотона-Канторовича і подовження за розвитком пластичних деформацій.

Розглянуто особливості визначення додаткових переміщень підпірної стінки для підтвердження достовірності запропонованої методології дослідження взаємодії огороджувальних та захисних конструкцій з грунтовим півпростором у надграничному стані з урахуванням геометричної та фізичної нелінійності.

Проаналізовано взаємодію штучних огороджувальних конструкцій транспортних споруд з неоднорідною грунтовою основою покриттів. Розроблено математичну модель дослідження грунтового півпростору з використанням нелінійної теорії пружності. Наведено результати числових досліджень напружено-деформованого стану огороджувальної конструкції шляхопроводу у взаємодії з багатошаровим неоднорідним півпростором і покриттями під впливом смугового навантаження.

Розглянуто питання стійкості грунтових укосів. Проведено співставлення залежностей зміни напружено-деформованого стану грунтових укосів та їх основ з використанням різних підходів та методів з метою одержання залежностей для визначення параметрів оптимального проектування. Проведено порівняльний аналіз числовими і аналітичними розрахунками стійкості укосів шляхом перевірки міцності грунту та дослідженням його напружено-деформованого стану в заданих умовах і ступеню розвитку у цьому разі областей локальних зсувів у грунті основи.

Проаналізовано задачі, які виконує черговий адміністратор інформаційної мережі спеціального призначення, та обгрунтовано структуру і функції системи підтримки прийняття рішень, які він приймає у режимі реального часу.

Запропоновано методологію дослідження напружено-деформованого стану конструкцій укріплень грунтових масивів з урахуванням геометричної та фізичної нелінійностей на основі нелінійної теорії пружності і пластичності грунтів. Проведено порівняння числових та аналітичних результатів оцінки стійкості підпірної стіни та одержано числові результати дослідження впливу неоднорідного грунтового півпростору на напружено-деформований стан огороджувальних конструкцій глибокого котловану. Рекомендовано наукове обгрунтування принципів реконструкції ділянок міської території зі щільною забудовою і складними інженерно-геологічними умовами для науково-технічного супроводу всіх процесів реконструкції, а також вироблення рекомендацій для безпечного і рівномірного розвитку забудованих територій.

Розроблено теорію та методологію прогнозування наслідків перетворення міських територій зі щільною забудовою та складними геологічними умовами для зонування території міста в залежності від ступеня ризику впливу та подальшого обгрунтування прийняття рішень з реконструкції містобудівних об'єктів для збереження історичної забудови, інженерного захисту забудованих міських територій, та раціонального планування їх безпечного й ефективного розвитку. Розроблено теорію та методи числового моделювання напружено-деформованого стану основ та оцінювання стійкості ділянок міської території під час проведення інженерної підготовки. Проведено експериментальні дослідження характеру взаємодії системи нове будівництво - захисні споруди - існуюча забудова під час проведення реконструкції міських територій зі щільною забудовою та складною геологією на прикладах реальних об'єктів Києва. Створено систему критеріїв оцінювання ризиків і прогнозування наслідків перетворення міських територій, яка побудована на основі всебічного аналізу параметрів інженерно-геологічної ситуації міської території, навколишньої забудови та запланованого будівництва. Розроблено принципи зонування міських територій з метою планування та безпечного проведення їх перетворення та прогнозування його наслідків.

Процес проєктування, будівництва та експлуатації сучасних об'єктів транспортної інфраструктури активно вдосконалюється, зважаючи на активний розвиток цифрових технологій: систем супутникового визначення місцеположення, цифрової фотограмметрії, лідарних та лазерних знімань. Для оброблення масивів геопросторових даних нині використовуються геоінформаційні системи (GIS) та системи автоматизованого проєктування (САПР). Шляхи інтеграції цих технологій нині перебувають на етапі становлення. Важливою науковою проблемою є пошук шляхів інтеграції просторових даних для створення будівельних інформаційних моделей (BIM) та геоінформаційних моделей GIS. Якщо BIM використовуються нині переважно для проєктування та реконструкції об'єктів будівництва, то GIS вирішують набагато ширше коло завдань просторового планування і управління. Проаналізовано та узагальнено публікації з цієї теми: вивчений досвід впровадження BIM та геоінформаційних моделей GIS в діяльності аропортів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Після етапу збирання геопросторових даних із різних сенсорів (ГНСС, БПЛА, лазерних сканерів), дані імпортуються до САПР або GIS. Для роботи з обома цими моделями використовуються різні програмні продукти. Процеси організації даних у процесі створення BIM та GIS до певної міри відрізняються. Питання інтеграції таких моделей нині неповною мірою опрацьовані, що потребують вирішення. У процесі інтеграції просторових даних потребує рішення питання інтеграції семантики, топології, форматів і стандартів геопросторових даних. Важливим завданням є розроблення та вивчення досвіду створення програмних модулів, що дозволяють інтегрувати BIM-моделі до середовища GIS. Лідерами з проведення об'єднання даних BIM та GIS є компанії Autodesk та Esri. Визначено актуальність застосування модуля Feature Manipulation Engine (FME), який інтегрує моделі BIM у форматі IFC (Industry Foundation Classes) в ArcGIS. Важливим напрямом подальшого розвитку технологій є впровадження у виробництво стандарту CityGML відкритого геопросторового консорціуму (OGC). Цей стандарт є перспективним для зберігання віртуальних 3D-моделей, які можуть бути загальними для САПР та GIS. Висновки: встановлено, що актуальним напрямом дослідження є розроблення технологій, що дозволяють генерувати інформацію із BIM та GIS для створення більш взаємопов'язаної інфраструктури. Перспективним є інтеграція інформації BIM та GIS для створення інфраструктури просторових даних.