Досліджуються історичні і внутрішньотеоретичні обумовленості визначення питання про істину, а також його змісту і структури в філософії Григорія Сковороди завдяки зверненню до структурного методу текстуального аналізу та його використанню у вивченні такого специфічного типу дискурсу, як філософський. Предметом аналізу автора стає розгортання проблематики істини, а також шляхів її розв'язання на текстуальному просторі сковородинівських праць, і, зокрема, діалогів острозького і бабаївського циклу.

Висвітлено основні тенденції в інтерпретації феномену хиби в європейській філософії XVII - середини XVIII ст. Проаналізовано запропоновані новочасною філософією способи пояснення причин і джерел виникнення хиби, а також засобів її нейтралізації або викорінення у процесі побудови цілісної системи істинного знання про світ. Особливу увагу приділено визначній ролі концепту хиби в розробці гносеологічної теорії, що була властива філософським рефлексіям мислителів Нового часу, а також у тій специфічній "онтології розуму", що вкладається в основу загальної конструкції картини світу, притаманної Новому часові.

Освещены основные тенденции в интерпретации феномена неточности в европейской философии XVII - средины XVIII вв. Проанализированы предложенные современной философией способы объяснения причин и источников возникновения ошибок, а также средств их нейтрализации или искоренения в процессе построения целостной системы истинного знания о мире. Особое внимание уделено определяющей роли концепта неточности в разработке гносеологической теории, которая была свойственна филосфским рефлексиям мыслителей Нового времени, а также в той специфической "онтологии разума", которая вкладывается в основу общей конструкции картины мира, присущей Новому времени.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)506

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто світову історико-філософську спадщину як складний і багатовимірний процес еволюції філософської рефлексії людства, становлення та розвиток різноманітних напрямів, течій, шкіл від стародавнього світу до сучасності. Історію філософії викладено відповідно до принципів парадигмального підходу, що поєднує в собі загальність та цілісність конкретно-історичного уявлення про реальність. Встановлено співвідношення філософії та історії філософії.

Рассмотрены мировое историко-философское наследие как сложный и многомерный процесс эволюции философской рефлексии человечества, становление и развитие разнообразных направлений, течений, школ от древнего мира до современности. История философии изложена соответственно принципам парадигмального подхода, соединяющего в себе общность и целостность конкретно-исторического представления о реальности. Установлено соотношение философии и истории философии.

Визначено функції та типи політичних систем, розглянуто основні науково-теоретичні підходи щодо їх вивчення. Досліджено феномен політичного управління, описано механізми його реалізації у політичних системах перехідного типу. Розкрито сутність політичної системи як специфічного предмету конституційно-правового регулювання. Проаналізовано вплив конституційної реформи на демократизацію політичної системи України. Наведено характеристику громадянського суспільства як моделі організації суспільних відносин, визначено його місце та роль у політичній системі. Розглянуто теоретичні та практичні моделі взаємодії громадянського суспільста і правової держави. Досліджено актуальні проблеми розвитку основних інститутів громадянського суспільства у демократичній, правовій, соціальній державі, розкрито їх значення у процесі забезпечення та захисту прав і свобод людини та громадянина.

Определены функции и типы политических систем, рассмотрены основные научно-теоретичекие подходы к их изучению. Исследован феномен политического управления, описаны механизмы его реализации в политических системах переходного типа. Раскрыта сущность политической системы как специфического предмета конституционно-правового регулирования. Проанализировано влияние конституционной реформы на демократизацию политической системы Украины. Дана характеристика гражданского общества как модели организации общественных отношений, определены его место и роль в политической системе. Рассмотрены теоретические и практические модели взаимодействия гражданского общества и правового государства. Исследованы актуальные проблемы развития основных институтов гражданского общества, раскрыта их роль в процессе обеспечения и защиты прав и свобод человека и гражданина.

Досліджено хибу як специфічне явище у сфері пізнання та застосування пізнавальних спроможностей людини на матеріалі розвитку європейської філософії Нового часу. Показано значущість дослідження хиби для історико-філософської реконструкції розвитку філософської думки доби Нового часу. Доведено, що проблеми хиби є одним з основних предметів філософської рефлексії у процесі дослідження пізнавального процесу, а також у разі побудови запропонованих класичною новоєвропейською філософією моделей набуття вірогідного й істинного знання. Досліджено запропоновану класичною новочасною філософією модель співвідношення розуму та буття у аспекті пошуку логічних, онтичних й онтологічних умов можливості виникнення хиби. Розкрито специфіку осмислення хиби у раціоналістичній і емпіричній філософії XVII - середини XVIII ст. Проаналізовано основні концептуальні підходи до тлумачення хиби. Визначено роль відчуття, пристрастей і мови у процесі виникнення хиби. Досліджено процедури їх нейтралізації. Досліджено зв'язок між новочасною та просвітницькою філософією в аспекті вирішення проблеми хиби.

Дисертація присвячена комплексному розгляду проблеми істини, умов і можливостей її пізнання, співвідношення знання та віри, розуму та одкровення в гносеології Григорія Сковороди. Визначаються передумови її позиціювання в діалогах українського мислителя, шляхи її вирішення, а також ідейні взаємозв'язки, що дозволяють включити творчість Г.Сковороди до загального русла історії української філософії і вивчати її у межах єдиного контексту розвитку європейської філософської традиції.

Висвітлено основні науково-теоретичні підходи в дослідженні політичних систем (ПС), проаналізовано особливості ПС у сучасній політико-правовій науці, визначено функції й типи ПС. Розкрито феномен політичного управління та його особливості в ПС перехідного типу, подано цілісну характеристику ПС у контексті специфіки конституційно-правового регулювання. Особливу увагу приділено проблемам визначення місця та ролі громадянського суспільства (ГС) у ПС, аналізу теоретичних і практичних моделей взаємодії ГС і держави за різних типів політичних режимів, основних інститутів ГС та їх значення в процесі забезпечення та захисту прав і свобод громадян.

Проаналізовано роль правової та демократичної держави (ПДД) у контексті взаємодії з громадянським суспільством (ГС) в процесі розвитку сучасних політичних систем (ПС). Розглянуто проблеми визначення ПДД, охарактеризовано її основні ознаки, особливості й інститути. Визначено основні рівні та параметри ГС з ПДД, обгрунтовано роль інститутів ПДД у процесі регулювання суспільних відносин розвиненого ГС. Особливу увагу приділено основним проблемам і тенденціям розвитку ПС у контексті забезпечення ПДД, захисту прав і свобод громадян, дослідженню конституційно-правових, соціально-політичних та ідеологічних детермінант генези ПС України. Розкрито головні фактори впливу процесів європейської інтеграції на демократизацію ПС і утвердження прав людини в Україні.

Висвітлено проблеми теорії природного права (ПП) у вітчизняній і російській правовій науці середини ХІХ - початку ХХ ст. в аспекті її впливу на розвиток юридичної науки (ЮН), формування школи "відродженого" ПП. Особливу увагу приділено визначенню історико-теоретичного контексту розвитку терії ПП у ХІХ ст., дослідженню напрямів рецепції ідеї ПП у вітчизняній і російській ЮН. Наведено характеристику основних ідей щодо "відродження" ПП під час розвитку ЮН початку ХХ ст.

Досліджено широке коло теоретичних та конституційно-правових проблем формування та розвитку політичних систем молодих незалежних держав. Вивчено їх сутність, типологію, складові елементи, досвід їх правового регулювання і розвиток за умов демократії. Проаналізовано ідею про те, що конституційна держава базується на двох головних китах - народному суверенітеті й людській гідності.

Розглянуто розвиток німецької філософії Нового часу - від доби німецького Просвітництва до філософії Л. Фоєрбаха. Висвітлено філософські погляди І. Канта, Й. Г Фіхте, Ф. В. Й. Шелінга, Г. В. Ф. Гегеля. Особливу увагу надано виявленню концептів формування конкретних філософських концепцій в німецькій філософії Нового часу, їх взаємозв'язкам, а також тому впливу, який мала німецька філософія досліджуваного періоду на подальший розвиток філософської думки. Виклад історії філософії здійснено на основі парадигмального підходу, що поєднує в собі загальність і цілісність конкретно-історичного уявлення про реальність, та є підставою виявалення загального в унікальному, завдаки чому є сенс говорити про цілісність історії філософії, зв'язок і спадковість між творчими зусиллями мислителів минулого та сучасного.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0в76 + Ф1(4УКР)506

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4РОС)506.9 + Х001.012 + Х809(4/8)

Рубрики:

Історія політичних вчень

Держава і право та правова держава

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0в77

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4НІД) + Х0 в72

Рубрики:

Історія політичних вчень

Загальна теорія держави і права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0 в72 + Ф1(4УКР)608

Рубрики:

Загальна теорія держави і права

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено специфіку інтерпретації природного права у роботах Л. Цвєтаєва у контексті становлення юридичної науки Російської імперії на початку ХІХ ст. Висвітлено основні елементи науки природного права й їх взаємозв'язок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4РОС)52 + Х0 в72

Рубрики:

Історія політичних вчень

Загальна теорія держави і права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено правові теорії представників вітчизняної та російської юридичної думки середини ХІХ - початку XX ст., в яких вивчається природне право, аналізується вплив цієї ідеї та теорії на розвиток юридичної науки. Визначено її теоретико-методологічний потенціал для вирішення фундаментальних наукових і практичних проблем. Виділено основні детермінанти розвитку теорії природного права у Російській імперії, засоби її обгрунтування, а також специфіку переосмислення порівняно з класичною західною традицією природного права. Систематизовано головні напрями критики теорії природного права в контексті правового позитивізму, соціологічної й історичної шкіл права. Визначено специфіку осмислення теорії природного права представниками ліберальної та консервативної правової думки кінця XIX - початку XX ст., виявлено спільні та відмінні риси в інтерпретації ідеї природного права. Визначено основні тенденції розвитку теорії природного права у XIX ст., якими були: рецепція теорії природного права юридичною наукою XIX ст. у контексті вирішення ряду складних державно-правових проблем і розробки теорій, що формували та розвивали загальні філософсько-теоретичні основи для обгрунтування поняття природного права. Розкрито основні напрямки та результати впливу теорії природного права на дослідження в галузі теорії прав людини, правової державності та конституціоналізму, встановлено роль теорії природного права у формуванні правової свідомості, визначено її місце у правовій культурі досліджуваного періоду. Обгрунтовано теоретичну модель цілісної реконструкції правових поглядів представників юридичної науки Російської імперії щодо проблеми походження права та його співвідношення з державою на основі визначення їх ставлення до теорії природного права.