Розглянуто поняття права, нормативний та фактичний компоненти права. Розкрито поняття "нормативного значення", зв'язок права зі станом речей, між правом та суспільними факторами. Особливу увагу приділено аналізу правової свідомості, філософсько-правових аспектів специфічного кола проблем.

Розглянуто основні проблеми філософії на рівні сучасного філософського мислення, в контексті українського світознання та світорозуміння, української духовності з її самобутніми вартостями. Викладено нову інтерпретацію сутності та предмета філософії, онтології, гносеології, історії філософії, а також філософій суспільства, історії, культури, релігії, права та техніки, що відповідає європейській традиції висвітлення основних філософських проблем.

Розглянуто питання сутності та предмета філософії, онтології, гносеології, аксіології, філософської антропології, історії філософії, у тому числі її розвиток на вітчизняних теренах. Викладено нові для вітчизняних видань проблеми: філософію суспільства, історії, культури, релігії, права, економіки, техніки, а також філософську антропологію. Подано біографічні довідки найвидатніших вітчизняних і зарубіжних філософів, стислий словник філософських термінів.

Рассмотрены вопросы сущности и предмета философии, онтологии, гносеологии, аксиологии, философской антропологии, истории философии, в том числе ее развитие в Украине. Изложены новые для отечественных изданий проблемы: философия общества, истории, культуры, религии, права, економики, техники, а также философская антропология. Представлены биографические справки самых известных отечественных и зарубежных философов, краткий словарь философских терминов.

Висвітлено сутність та предмет філософії, онтологію, гносеологію, історію філософії. Розглянуто проблеми філософії суспільства, історії, культури, релігії, права, техніки, філософської антропології. Наведено біографічні довідки найвидатніших вітчизняних та зарубіжних філософів, словник філософських термінів.

На підставі узагальнення наукових матеріалів співпраці доцентів, асистентів і докторантів Гешвістер-Шоль-інституту політичних наук Мюнхенського університету з їх колегами зі споріднених інститутів розглянуто особливості розвитку світової політичної думки та вчення про державу від античності до ХХ ст. Висвітлено життєвий шлях класиків політичної думки, зокрема, Платона, Арістотеля, Цицерона, Августина, Томи Аквінського, Данте, Марсилія, Макіавеллі, Морна, Лютера, Гроція, Бодена, Гобса, Лока, Пуфендорфа, Монтеск'є, Русо, Сея, Бьорка, Канта, Гегеля, Токвіля, Міла, Маркса, Ніцше, Вебера. Наведено покажчик імен даних класиків, а також предметний покажчик з даного питання.

На основе обобщения научных материалов сотрудничества доцентов, ассистентов и докторантов Гешвистер-Шоль-института политических наук Мюнхенского университета с их коллегами из аналогичных инстутутов рассмотрены особенности развития мировой политической мысли и учения о государстве с Античности до ХХ ст. Освещен жизненный путь классиков политической мысли, в частности, Платона, Аристотеля, Цицерона, Августина, Томы Аквинского, Данте, Марсилия, Макиавелли, Морна, Лютера, Витория, Гроция, Бодена, Гобса, Лока, Пуфендорфа, Монтескье, Руссо, Сея, Берка, Канта, Гегеля, Токвилля, Мила, Маркса, Ницше, Вебера. Предложен указатель имен данных классиков, а также предметный указатель по данному вопросу.

На підставі сучасного філософського мислення з урахуванням засад світоглядного плюралізму та ідеологічної толерантності розглянуто сутність і предмет філософії, питання онтології, гносеології, аксіології, філософської антропології, історії філософії, зокрема її розвитку на вітчизняних теренах. Висвітлено проблеми філософії суспільства, історії, культури, релігії, права, економіки, техніки та антропології.

На основе современного философского мышления, с учетом основ мировоззренческого плюрализма и идеологической толерантности рассмотрены сущность и предмет философии, вопросы онтологии, гносеологии, аксиологии, философской антропологии, истории философии, в частности ее развитие на украинских территориях. Освещены проблемы философии общества, истории, культуры, религии, права, экономики, техники и антропологии.

У контексті сучасного філософського мислення, з урахуванням засад світоглядного плюралізму й ідеологічної толерантності розглянуто сутність і предмет філософії, онтології, гносеології, аксіології, філософської антропології, історії філософії, зокрема її розвиток на українських теренах. З урахуванням європейської традиції викладено нові для вітчизняних навчальних видань проблеми філософії культури, історії, релігії, права, економіки, техніки й антропології. Наведено біографічні відомості найвидатніших вітчизняних і зарубіжних філософів. Розкрито зміст понять свідомості, позитивізму, прагматизму, суспільного виробництва.

В контексте современного философского мышления, с учетом основ мировоззренческого плюрализма и идеологической толерантности рассмотрены сущность и предмет философии, онтологии, гносеологии, аксиологии, философской антропологии, истории философии, в частности ее развитие на украинских территориях. С учетом европейской традиции изложены новые для отечественных учебных изданий проблемы философии культуры, истории, религии, права, экономики, техники и антропологии. Приведены биографические сведения наиболее известных отечественных и зарубежных мыслителей. Раскрыто содержание понятия сознания, позитивизма, прагматизма, общественного производства.

Визначено функції, умови формування, духовні джерела та роль філософії у суспільстві. Описано різні типи світоглядів, показано специфіку філософського знання. Розглянуто методологічні проблеми історії філософії. Висвітлено основні етапи розвитку філософії, зокрема, в країнах стародавнього світу (Індії, Китаї, Греції), західноєвропейських державах у період середньовіччя, епоху Відродження та Новий час (XVII - XVIII ст.), проаналізовано вплив наукової революції XVI - XVII ст. на розвиток філософського знання. Розглянуто теорії німецької класичної філософії (І.Канта, І.Фіхте, Ф.-В.-Й.Шеллінга, Г.-В.-Ф.Гегеля, Л.Фейєрбаха). Охарактеризовано основні напрями розвитку сучасної світової філософії - позитивізм, прагматизм, ірраціоналізм, феноменологію. Наведено огляд історії розвитку української філософської думки. Розкрито сутність онтології та гносеології, філософської антропології. Висвітлено генезис теорії культури, визначено проблемну сферу філософії релігії. Викладено теоретичні засади філософії суспільства, історії, права, економіки та техніки. Наведено відомості про найвидатніших філософів світу та України.

Определены функции, условия формирования, духовные источники и роль философии в обществе. Описаны различные типы мировоззрения, показана специфика философского знания. Рассмотрены методологические проблемы истории философии. Освещены основные этапы развития философии, в частности, в старанах древнего мира (Индии, Китае, Греции), западноевропейских государствах в период средневековья, эпоху Возрождения и Новое время (XVII - XVIII ст.), проанализировано влияние научной революции XVI - XVII ст. на развитие философского знания. Рассмотрены теории немецкой классической философии (И.Канта, И.Фихте, Ф.-В.-Й.Шеллинга, Г.-В.-Ф.Гегеля, Л.Фейербаха). Охарактеризованы основные направления развития современной мировой философии - позитивизм, прагматизм, иррационализм, феноменологию. Приведен обзор истории развития украинской философской мысли. Раскрыта сущность онтологии и гносеологии, философской антропологии. Освещен генезис теории культуры, определена проблемная сфера философии религии. Изложены теоретические основы философии общества, истории, права, экономики и техники. Приведены сведения о наиболее выдающихся философах мира и Украины.

Розкрито сутність і суспільну роль філософії, охарактеризовано основні етапи її розвитку у світі та в Україні від найдавніших часів до сучасного періоду. Описано типи світоглядів, показано специфіку філософського знання, проаналізовано методологічні проблеми історії філософії. Висвітлено основні положення онтології, гносеології, аксіології та філософської антропології. Розглянуто історію становлення філософії культури, релігії, суспільства, історії, права, економіки, техніки. Визначено джерела формування та перспективи розвитку сучасних філософських концепцій (позитивізму, прагматизму, ірраціоналізму, філософії життя, феноменології й екзистенційної філософії).

Раскрыта сущность и общественная роль философии, охарактеризованы основные этапы ее развития в мире и в Украине с древнейших времен до современного периода. Описаны типы мировоззрений, показана специфика философского знания, проанализированы методологические проблемы истории философии. Освещены основные положения онтологии, гносеологии, аксиологии и философской антропологии. Рассмотрена история становления философии культуры, религии, общества, истории, права, экономики, техники. Определены источники формирования и перспективы развития современных философских концепций (позитивизма, прагматизма, иррационализма, философии жизни, феноменологии и экзистенциальной философии).

Розглянуто морфологічний підхід до семіотики культури у дослідженні українських художніх традицій. Морфологічний метод базується на дослідженні взаємовідношень цілого та його складників, взаємодії та взаємоперетворень інтегральної цілісності й окремих частин, що здобувають свій сенс лише у її складі. Морфологічний підхід дозволяє віднайти єдине витлумачення явищ культури як текстів у найширшому розумінні даного слова. Наведено характеристику про мистецькі твори як складову національної культури. Висвітлено структури та сакральні числа архаїчної символіки й орнаментів (на матеріалах трипільської кераміки та подільських рушників). Досліджено персоніфікацію розвитку інституцій культури на прикладах керівників Спілки композиторів України П. О. Козицького, Л. М. Ревуцького, К. Ф. Далькевича, Г. І. Майбороди. Також розкрито персоніфікацію розвитку мистецьких освітніх інституцій України.

Викладено концепцію авторів, за якою Космос давніх людей ділився на сім сфер, і на її основі досліджено орнаменти подільського рушника. Це дозволило виділити в них кілька моделей Космосу: Космос у вигляді дерева (в статті розглянуто три різновиди цієї моделі); Космос у вигляді об'ємного посуду; Космос із небом у вигляді арки. Автори проводять ідею про самобутність та унікальність ряду орнаментів подільського рушника.

Викладено концепцію авторів, за якою Космос давніх людей ділився на сім сфер, і на її основі досліджено орнаменти подільського рушника. Це дозволило виділити в них кілька моделей Космосу: Космос у вигляді дерева (в статті розглянуто три різновиди цієї моделі); Космос у вигляді об'ємного посуду; Космос із небом у вигляді арки. Автори проводять ідею про самобутність та унікальність ряду орнаментів подільського рушника.

Під множинами знаків розуміються групи простих знаків (паличок, шевронів, крапок), що трапляються на археологічних артефактах і орнаментах народних рушників. Вони, на думку автора, передають тривалість циклів Сонця і Місяця та деяких планет і цикл вагітності жінки. Досліджується логіка формування цих знаків. Автор трактує їх, виходячи з думки Г. Кантора, за якою в історії людства множини передували числам. Аналізуються множина з 280 знаків, що передавала цикл вагітності у днях, а також множини з 40 і 10 знаків, що передавали тривалість вагітності у скороченому на числа 7 і 28 вигляді. Демонструється присутність цих множин на археологічних артефактах та орнаментах подільських рушників.

Розглянуто два принципи моделювання Тіла Богині в архаїчній символіці - трьома символами (ромбами), що позначають сідниці, живіт і голову, та чотирма символами, що позначають сідниці, двійку грудей і голову. Проаналізовано модель із чотирма символами на зображеннях жінки-Богині пізнього палеоліту і таку ж модель у народних орнаментах. Порівняно розташування символів на Тілі архаїчної Богині і орнаментів на народному одязі жінки. Висунуто гіпотезу, за якою орнамент на рукавах жіночих сорочок заміщує символіку, що розміщувалася на грудях архаїчних Богинь. Із гіпотези випливає, що сім символів на грудях Богині, що передавали сім сфер Космосу, мають бути присутні і в структурі орнаментів на рукаві. Аналіз смуг орнаментів на рукавах сорочок із Поділля, Буковини і Прикарпаття показав, що їм притаманне відтворення сфер Космосу - простежується наявність смуг, що передають підземелля, сферу життя і небеса. Проведений аналіз свідчить про глибоку укоріненість структур орнаментів на рукавах жіночих сорочок у структури архаїчної символіки.

В архаїчній символіці, народних орнаментах, міфах та чарівних казках часто трапляються три жіночі образи (три богині) або три символи, що їх заміщують. На зображеннях давніх богинь присутні три знаки. Це свідчить про тісний зв'язок числа три з богинями. Трійка богинь привернула увагу дослідників архаїчної символіки (А. Голан, М. Гімбутас). Аналізуючи матеріал символіки, орнаментів та казок, зроблено висновок, що в них, крім трьох богинь, присутній феномен триразового потроєння богинь (трьох "поколінь" трійок богинь). Першою трійкою були богині підземелля, сфери життя і небес, що утворились унаслідок поділу Богині-Космосу на сімку сфер, з яких були виключені чотири чоловічі сфери. Поділ кожної з цих богинь на свої трійки зумовив появу другого "покоління" - трійки богинь небес, трійки сфери життя і трійки підземелля. Поділ останніх на свої трійки утворив третє "покоління". Збільшення кількості богинь зі зміною "поколінь" призвело і до зміни структури Космосу (Богиня-Космос структурувалась відповідно до кількості божеств-сфер). Першому "поколінню" відповідав семичленний (семисферний) Космос, другому - 28-членний Космос, а третьому - 88-членний Космос. Дослідження феномену триразового потроєння богинь може пролити світло на розуміння теогонії в міфології давніх людей.

Викладено концепцію авторів, за якою Космос давніх людей ділився на сім сфер, і на її основі досліджено орнаменти подільського рушника. Це дозволило виділити в них кілька моделей Космосу: Космос у вигляді дерева (в статті розглянуто три різновиди цієї моделі); Космос у вигляді об'ємного посуду; Космос із небом у вигляді арки. Автори проводять ідею про самобутність та унікальність низки орнаментів подільського рушника.