Здійснено системний аналіз концепту Європа в українському мовознавстві та журналістикознавстві. Вперше досліджено його когнітивно-лінгвістичні аспекти на підставі вивчення мовних засобів творення, виокремлених з наукових і газетно-публіцистичних текстів європейської тематики, а також колективного досвіду, зафіксованого в словникових статтях. Висвітлено еволюцію та зміст концепту Європа в українському науково-публіцистичному дискурсі, виявлено етапи його активного творення. Встановлено, що від середини XIX ст. до початку відновлення незалежності України процес формування даного концепту відбувався у межах контрастного поля Європа - Азія, Схід - Захід. Визначено основні напрямки його розвитку в роки української незалежності. Досліджено та охарактеризовано три періоди активації європейської тематики у вітчизняній пресі: 1991 - 1995, 1995 - 1998, 1998 - 2003 рр. Виявлено перспективотворчий потенціал концепту Європа та обгрунтовано конкретні напрями його реалізації в українському дискурсі. Проаналізовано та узагальнено сучасне осмислення концепту Європа та простежено динаміку його функціонування у пресі та вітчизняному мовному просторі. З'ясовано семантичне поле й обгрунтовано закономірності мовотворчого процесу з використанням досліджуваного концепту. Визначено асоціативні межі метафоричного образу Європи та його аксіологічні ознаки. На матеріалі словників української мови виявлено динаміку лексеми й особливості вживання в сучасному мас-медійному просторі, її потужний словотвірний потенціал.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-31

Шифр НБУВ: Ж28852/ж. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито досвід застосування інноваційних методів організації навчального процесу в курсі "Книжкові видання" для майбутніх видавців і редакторів. Виявлено, що найефективнішим є поєднання контекстного і проблемного навчання. Запропоновано способи активізації навчального процесу в підготовці видавців-редакторів. Обгрунтовано потребу співпраці викладачів, студентів і роботодавців, національної мобільності.

Проаналізовано класифікації ЕОР, представлені у нормативних документах і наукових роботах, виявлено різні підходи до виокремлення ознак для типологічного поділу: педагогічний (у контексті методики навчання) та видавничий (у контексті розроблення ЕОР). Узагальнено та систематизовано напрацьовані в педагогічному та видавничому наукових дискурсах типологічні ознаки ЕОР, враховано підходи до класифікації електронних видань і програмних засобів як частини ЕОР та гармонізовано типологічні ознаки ЕОР із вимогами до метаданих навчальних об'єктів і навчальних ресурсів, визначених у міжнародних і національних стандартах. Розроблено фасетну класифікацію, що стала основою типологізації ЕОР за комплексом ознак, згрупованих у п'ять категорій: загальні, освітні; видавничо-технологічні; технічні; правові. Наголошено на тенденції зарубіжних видавців розробляти не окремі ЕОР, а тематичні пакети, об'єднані спеціальним програмним забезпеченням у цілісні цифрові освітні середовища.