Досліджено двохетапну систему підготовки учнів 8 - 11-х класів з професії "Електромонтер з ремонту й обслуговування електрообладнання", методику початкового професійного навчання в старших класах середньої загальноосвітньої школи. Визначено засоби активізації пізнавальної діяльності учнів, системне використання яких вплинуло на підвищення якості професійної підготовки учнів 8-11 класів загальноосвітніх шкіл. Проведено експериментальну перевірку розробленої методики формування знань та умінь.

Проаналізовано проблему формування професійної спрямованості учнів ЗНЗ. Вивчено теоретичні аспекти підготовки учнів старших класів до фермерської діяльності. Окреслено напрями реалізації змісту та засобів формування професійної спрямованості учнів на професії сфери сільськогосподарського виробництва у процесі профільного навчання. Розкрито методику підготовки старшокласників сільських шкіл до фермерської діяльності. Досліджено сучасний стан формування професійної спрямованості учнів у практиці роботи ЗНЗ. Викладено історико-педагогічні аспекти вдосконалення підготовки школярів до трудової діяльності у сільськогосподарському виробництві.

Розглянуто сучасний стан і теоретичні основи підготовки майбутніх учителів технології у ВНЗ, їх структуру та зміст. Обґрунтовано роль і значення інтегрованого підходу в освітньому процесі у вищій школі. Подано характеристику педагогічних умов ефективної реалізації міждисциплінарної інтеграції, розроблених з урахуванням інтересів учнів, навчальних і специфічних особливостей освітньої установи. Розроблено модель інтегративної підготовки майбутнього вчителя до професійно-педагогічної діяльності.

Рассмотрено современное состояние и теоретические основы подготовки будущих учителей технологии в ВУЗ, их структуру и содержание. Обоснованы роль и значение интегрированного подхода в образовательном процессе в высшей школе. Дана характеристика педагогических условий эффективной реализации междисциплинарной интеграции, разработанных с учетом интересов учащихся, учебных и специфических особенностей образовательного учреждения. Разработана модель интегративной подготовки будущего учителя к профессионально-педагогической деятельности.

Проведено аналіз змісту та структури підготовки майбутніх вчителів технологій до здійснення профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. На підставі положень і висновків вчених, здійснено структурування змісту спеціалізації та профілю у системі підготовки фахівців за спеціальністю «Технологічна освіта» з використанням блочно-модульного підходу до навчання. Схарактеризовано його складові: чотири блоки, що складаються з восьми модулів змісту професійної підготовки майбутніх вчителів технологій.

Проведен анализ содержания и структуры подготовки будущих учителей технологий к осуществлению профильного обучения учащихся общеобразовательных учебных заведений. Осуществлено структурирование содержания специализации и профиля, которое включает четыре блока, состоящие из восьми модулей. Дана их характеристика.

The content and structure of future teachers in technology implementation profile for students of secondary schools are analyzed.

Досліджено підготовку майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, пов'язану з реформуванням системи вищої та загальної освіти (встановленням двох освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр, магістр та впровадженням допрофільного та профільного навчання в основній та старшій школі). Обгрунтовано двоетапну педагогічну систему підготовки майбутніх учителів технологій, визначено принципи та педагогічні умови їх підготовки до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Уточнено зміст профільної підготовки майбутніх учителів технологій, визначено критерії, показники та рівні оцінювання готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів. Розроблено Концепцію підготовки майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Розглянуто проблеми підготовки фахівців і важливість вдосконалення професійної освіти. Обгрунтовано теоретичні положення рефлексивно-контекстного навчання та розкрито його можливості у процесі підготовки майбутніх фахівців. Висвітлено концепцію традиціоналізму освітньої системи та необхідність звернення до проблем рефлексії в системі професійної освіти. Акцентовано увагу на використанні різних типів рефлексії для аналізу ситуацій, що виникають за умов навчально-виховного процесу. Підкреслено, що спеціаліст, який здатний до рефлексії у виробничій сфері швидко приймає раціональні рішення та може їх описати для подальшого використання.

Рассмотрено проблемы подготовки специалистов и важность совершенствования профессионального образования. Обоснованы теоретические положения рефлексивно-контекстного обучения и раскрыто его возможности при подготовке будущих специалистов. Освещено концепцию традиционализма образовательной системы и необходимость обращения к проблемам рефлексии в системе профессионального образования. Акцентировано внимание на использовании различных типов рефлексии для анализа ситуаций, возникающих в условиях учебно-воспитательного процесса. Подчеркнуто, что специалист, который способен к рефлексии в производственной сфере принимает рациональные решения и может их описать для дальнейшего использования.

The problems of training and the need to improve vocational education. Theoretical position-reflexive learning context and reveals its capabilities in preparing future professionals. Deals with the concept of traditionalism educational system and the need to address the problems of reflection in the system of vocational education. Attention is focused on the use of different types of reflection to analyze situations arising under the educational process. It is emphasized that specialist capable of reflection in the manufacturing sector quickly takes rational decisions and can describe them for later use.

Проаналізовано компоненти готовності до професійної діяльності майбутніх фахівців, що окреслює чітку структуру, яка складається з умовних трьох сфер: позитивне ставлення майбутнього фахівця до сфери професійних інтересів; стан теоретично-практичної підготовки фахівця до професійної діяльності; готовність до самовдосконалення та саморозвитку в межах професійної діяльності. З'ясовано загальні вимоги, що висуваються до критеріїв оцінювання готовності майбутніх учителів до професійної діяльності. На основі проведеного дослідження, узагальнення накопиченого досвіду з організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах визначено компоненти, критерії та показники оцінювання готовності майбутніх учителів технологій до профільного навчання учнів.

Проанализированы компоненты готовности к профессиональной деятельности будущих специалистов, определяющие четкую структуру, которая состоит из условных трех сфер: позитивное отношение будущего специалиста к сфере профессиональных интересов; состояние теоретико-практической подготовки специалиста к профессиональной деятельности; готовность к самосовершенствованию и саморазвитию в рамках профессиональной деятельности. Определены общие требования, предъявляемые к критериям оценки готовности будущих учителей к профессиональной деятельности. На основе проведенного исследования, обобщение накопленного опыта по организации профильного обучения в общеобразовательных учебных заведениях определены компоненты, критерии и показатели оценки готовности будущих учителей технологий к профильному обучению учащихся.

The paper analyzes components of future specialists’ preparedness for professional activity, outlining a distinct structure, comprising three designated components: future specialists’ positive attitude towards area of professional interests; state of specialist’s theoretical and practical preparedness for professional activity; readiness for self-improvement and self-development within professional activity. General requirements for criteria of assessing future teachers’ preparedness for professional activity are clarified.

Проаналізовано стан формування дослідницьких умінь у майбутніх бакалаврів енергетики агропромислового виробництва. Обгрунтовано методичну систему формування дослідницьких умінь студентів. Розроблено методику розв'язування творчих задач з енергетики, а також методику організації та проведення лабораторних робіт при підготовці бакалаврів енергетики. Обгрунтовано рівні сформованості дослідницьких умінь у бакалаврів енергетики агропромислового виробництва.

Проаналізовано стан формування професійної компетентності у майбутніх учителів. Обгрунтовано структуру професійної комунікативної компетентності майбутніх учителів-філологів. Визначено педагогічні умови формування професійної комунікативної компетентності у студентів у процесі вивчення фахових дисциплін. Розроблено модель процесу формування професійної комунікативної компетентності в майбутніх учителів-філологів. Обгрунтувано критерії оцінювання та рівні сформованості професійної комунікативної компетентності у студентів.

Представлено інноваційні технології навчання з використанням SMART-комплексів навчальних дисциплін та методичні основи розроблення SMART-комплексів для підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Охарактеризовано методичне забезпечення підготовки педагогічних працівників до розроблення SMART-комплексів навчальних дисциплін, етапи створення SMART- комплексів, використання програмних засобів та електронних освітніх ресурсів. Зазначено, що SMART-освіта – це навчання на основі використання інтерактивного освітнього середовища.

Наведено характеристики мікро- та макрорівнів сприйняття SMART-освіти. Визначено, що SMART-освіта є цілеспрямованою пізнавальною діяльністю людей з отримання знань, умінь та навичок, або їх удосконалення з використанням інтегрованого віртуального середовища для навчання з освітнім контентом, що розробляється та вдосконалюється всіма учасниками освітнього процесу. Зміст поняття "SMART-комплекс" визначено як взаємозв'язана сукупність нормативних і навчально-методичних матеріалів, що існують в інформаційно-освітньому середовищі закладу освіти та необхідні для ефективного формування компетентностей як програмованого результату засвоєння освітньої дисципліни. Обгрунтовано, що даний навчально-методичний комплекс повинен бути побудований на засадах SMART-управління. На підставі проведеного аналізу запропоновано: відповідно до освітньо-професійної програми, чітко визначити фахові та загальні компетентності, що їх необхідно сформувати в межах дисципліни, та конкретизувати програмні результати навчання - конкретизація; виміряти результати освітнього процесу на основі сформованих знань і вмінь - вимірюваність; створити контент-бібліотеку з дисципліни, систему завдань для студентів з метою формування індивідуальних траєкторій вивчення дисципліни, запровадити елементи дистанційного навчання - досяжність; зменшити час на засвоєння "другорядної" інформації, посилити практичну підготовку в лабораторіях та майстернях, конкретизувати зміст навчання на засадах практико-орієнтованого підходу - актуальність; встановлювати проміжні етапи виконання та захисту робіт, змінювати часові характеристики з урахуванням індивідуальних прагнень студентів - обмеження в часі. З'ясовано, що завдяки використанню SMART-комплексів стає можливим оперативне втручання у структуру робочої програми з урахуванням індивідуальних особливостей учасників освітнього процесу, в результаті чого досягається: підвищення якості його методичного забезпечення, своєчасне коригування та вдосконалення навчально-методичних матеріалів; активізація самостійної роботи студентів на базі раціоналізації часу на вивчення дисципліни.

Доведено, що формування дослідницької компетентності майбутніх учителів технологій залежить від методики та організації навчально-пізнавальної та науково-дослідницької діяльності студентів і від сформованості у них навчальних і дослідницьких умінь. Обгрунтовано, що важливе значення в системі підготовки майбутніх учителів технологій належить лабораторним, практичним, лабораторно-практичним та індивідуальним заняттям, а також консультаціям із викладачем. На цих заняттях відбувається закріплення теоретичних знань, формування умінь і навичок з монтажу та експлуатації електроустаткування, оволодіння апаратом та алгоритмами проведення наукових досліджень. Встановлено, що на лабораторних і практичних заняттях слід акцентувати увагу майбутніх учителів на проблемних завданнях для активізації їх пошукової діяльності. За таких умов виникає ситуація вибору тих знань, що надають можливість правильно розв'язати задачу. Творчі задачі спонукають студентів до самостійних пошуків різних способів розв'язання завдань навчально-виробничого характеру, висування припущень, формулювання гіпотез, здійснення цілеспрямованих спроб їх підтвердження, відкидання одних гіпотез, які не справдилися, і заміни іншими, до послідовного міркування. Зазначено, що сучасне методичне і технічне забезпечення лабораторних занять із різних дисциплін розраховано на абстрактного середнього студента і не завжди відповідає вимогам до організації розвиваючого, творчого процесу. Значний потенціал для формування дослідницької компетентності майбутніх учителів технологій зосереджений в системі лабораторних занять з електротехніки. Доведено, що для активізації дослідницької діяльності студентів слід на лабораторних заняттях встановлювати дослідницьку мету, вводити в програму роботи завдання творчого характеру, що надає можливість спрямовувати лабораторні роботи в навчально-дослідницький напрям. Розкрито характеристику критеріїв, показників і рівнів оцінювання дослідницької компетентності майбутніх учителів технологій. Наведено результати експериментального дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч486.511.2

Шифр НБУВ: Ж74078 Пошук видання у каталогах НБУВ