Викладено основні фінансово-правові відносини, що регулюють фінансову діяльність і фінансову систему України, бюджетний устрій і бюджетний процес, податкові й кредитні правовідносини юридичних та фізичних осіб у зв'язку з проблемами, що притаманні участі органів внутрішніх справ у фінансових правовідносинах, у їх протидії правопорушенням у фінансово-кредитній сфері. Підкреслено, що перехід до ринкових відносин супроводжується глибокою фінансово-економічною кризою, прорахунками в фінансовій політиці держави, що створило поживне середовище для стрімкої криміналізації кредитно-фінансової системи, підвищило негативну роль позаекономічних методів перерозподілу національного доходу, тому виникла необхідність у розкритті змісту фінансового права як галузі права і навчальної дисципліни на базі сучасного фінансового законодавства України для підготовки кадрів вищої кваліфікації для органів внутрішніх справ з високою професійною економіко-правовою підготовкою для створення ефективнодіючої системи фінансово-правових відносин, що склало основу цієї книги.

Висвітлено економічні проблеми виникнення явища "тіньова економіка" як однієї з найбільш небезпечних загроз економічної безпеки держави та її розвитку за умов накопичення кризового потенціалу сучасних трансформаційних процесів, механізмів її функціонування й обмеження. Визначено основні закономірності розвитку процесів тінізації економічних відносин, їх причинний зв'язок зі станом економічної структури суспільства у трансформаційний період, особливостями вітчизняної трансформаційної структури, накопиченням у ній потенціалу економічної девіації. Наведено основні шляхи розбудови ефективної форми держави та її елітного сектору як базової основи забезпечення розв'язання суперечностей трансформаційних процесів і детінізації економіки.

Освещены экономические проблемы возникновения явления "теневая экономика" как одной из наиболее опасных угроз экономической безопасности государства и ее развития в условиях накопления кризисного потенциала современных трансформационных процессов, механизмов ее функционирования и ограничения. Определены основные закономерности развития процессов тенизации экономических отношений, их причинная связь с состоянием экономической структуры общества в трансформационный период, особенностями отечественной трансформационной структуры, накоплением в них потенциала экономической девиации. Приведены основные пути строительства эффективной формы государства и ее элитного сектора как базовой основы обеспечения решения противоречий трансформационных процессов и детенизации экономики.

Розглянуто пропозиції зі створення інформаційно-аналітичної системи моніторингу підвищення ефективності управлінських рішень для забезпечення економічної безпеки держави.

Рассмотрены предложения по созданию информационно-аналитической системы мониторинга повышения эффективности управленческих решений по обеспечению экономической безопасности государства.

Offers on creation of information-analytical system of monitoring of increase of efficiency of administrative decisions on maintenance of economic safety of the state are considered

Розглянуто основний зміст економічної теорії з урахуванням новітніх наукових досягнень. Висвітлено проблеми економічної безпеки як частини сучасної економічної теорії, основні етапи її розвитку, функції, методи дослідження економічних процесів та явищ. Викладено загальні основи економічного розвитку, описано форми суспільного виробництва, генезис товарного виробництва, його основні риси та еволюцію. Розкрито сутність грошей, їх функції та роль у ринковій економіці. Наведено характеристику законів грошового обігу. Проаналізовано структуру і механізм функціонування ринкової економіки, основи підприємництва, мікроекономіки, макроекономічний рівень господарювання, фінансові процеси в системі економічного відтворення, світогосподарські зв'язки та міжнародні валютно-фінансові операції. Значну увагу приділено соціальному захисту населення за умов ринкової економіки.

Рассмотрено основное содержание экономической теории с учетом новейших научных достижений. Освещены проблемы экономической безопасности как части современной экономической теории, основные этапы ее развития, функции, методы исследования экономических процессов и явлений. Изложены общие основы экономического развития, описаны формы общественного производства, генезис товарного производства, его основные черты и эволюция. Раскрыты сущность денег, их функции и роль в рыночной экономике. Приведена характеристика законов денежного оборота. Проанализированы структура и механизм функционирования рыночной экономики, основы предпринимательства, микроэкономики, макроэкономический уровень хозяйствования, финансовые процессы в системе экономического восстановления, мирохозяйственные связи и международные валютно-финансовые операции. Значительное внимание уделено социальной защите населения в условиях рыночной экономики.

Проаналізовано сучасний стан економічної безпеки (ЕБ) України, викладено засоби її забезпечення. Розглянуто сутність тіньової економіки як однієї з найбільш небезпечних загроз ЕБ, визначено основні причини її стрімкого розвитку за умов трансформаційних процесів. Описано механізми тінізації та показано шляхи їх обмеження. З використанням системного аналізу запропоновано напрями зміцнення ЕБ, підвищення ефективності державного управління як основного чинника детінізації суспільних процесів.

Проанализировано современное состояние экономической безопасности (ЭБ) Украины, изложены средства ее обеспечения. Рассмотрена сущность теневой экономики как одной из наиболее опасных угроз ЭБ, определены основные причины ее стремительного развития в условиях трансформационных процессов. С учетом системного анализа предложены направления укрепления ЭБ, повышения эффективности государственного управления как основного фактора детенизации общественных процессов.

Наведено загальну характеристику, розкрито теоретичні та прикладні засади запобігання злочинам в Україні, описано механізм реалізації положень нормативно-правових актів щодо їх запобігання у практиці органів внутрішніх справ, викладено рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ.

Приведена общая характеристика, раскрыты теоретические и прикладные основы предотвращения преступлений в Украине, описан механизм реализации положений нормативно-правовых актов относительно их предотвращения в практике органов внутренних дел, изложены рекомендации относительно усовершенствования нормативно-правового обеспечения деятельности органов внутренних дел.

Розкрито соціально-економічну сутність, причинну обумовленість періодичного зростання тіньових процесів за умов трансформацій, негативні наслідки розвитку тіньової економіки, економічні механізми її функціонування та системні шляхи детінізації економіки України. Вперше здійснено теоретичне обгрунтування необхідності комплексного дослідження закономірностей розвитку тінізаційного процесу за умов зростання протиріч трансформації з врахуванням цивілізаційної складової вітчизняної економічної системи. Незавершена модернізація без врахування особливостей цивілізаційної складової розвитку за даних умов викликає глибокий кризовий стан системи управління, особливо державного, поширення паразитарної форми елітної економіки, побудованої на інтеграції влади з бізнесом, криміналітетом та, як наслідок, експансії діалектичного "повернення" Ц масштабної появи перетворених форм, що складають основу розбудови механізмів сучасної тіньової економіки. Визначено основний зміст і напрями детінізації економіки: на підставі дослідження детермінантів виникнення тіньової економіки обгрунтовано положення про те, що загальною соціально-економічною основою детінізації економіки є перетворення соборної форми організації суспільних відносин, як органічно притаманної вітчизняним умовам, на пануючу, що знімає проблему накопичення кризових протиріч модернізації як джерел тінізації. Ця форма виступає як така, що має стійкий імунітет як до небезпечного розвитку архаїчних соціально-економічних форм, так і до гібридизації влади як фундаментальних чинників тінізації. Сформульовано пропозиції економічного характеру щодо загальносистемних заходів розвитку детінізаційних чинників економічного реформування.

Сформовано засади теорії тіньової економіки за умов трансформаційних процесів, обгрунтовано конституючі структурні елементи її теорії - вихідної, основної та завершальної категорій. Зазначено, що запропонований підхід дозволив проводити системне вивчення процесів тінізації, причини та фактори її прискореного зростання, засобів обмеження та протидії. Висвітлено основні закономірності розвитку процесів тінізації економічних відносин, їх причинний зв'язок із станом економічної структури суспільства у трансформаційний період, накопиченням у ній потенціалу економічної девіації. Визначено основні шляхи розбудови ефективної форми держави та її елітного сектору як базової основи забезпечення розв'язання суперечностей трансформаційних процесів та детінізації економіки.

Предмет дослідження - сутність, особливості, форми прояву протиріч у ланці влада-бізнес-суспільство, використання їх суб'єктами кланових владно-бізнесових структур як гібридних засобів посилення процесу тіньового перерозподілу власності та влади на користь суб'єктів паразитарного тіньового парасуспільства. Мета роботи - подальший дискурсивний розвиток вивчення причинного комплексу тіньових засобів гальмування суспільних реформ, їх особливостей в сучасних умовах щодо "елітного" владно-бізнесового прошарку, існування явища гібридизації влади та бізнесу як найсуттєвішої загрози національній безпеці. Аналіз вітчизняних суспільних процесів у їх історичних метаморфозах, механізмів взаємодії суспільства та влади свідчить про наявність стійкого відтворення суттєвих тінізаційних протиріч у взаємодії інтересів влади та широких верств населення. Висновки: наслідками кризової модернізації залежних країн є утворення в них міжсекторного розламу, тобто наявності якісної соціально-економічної різниці в асинхронному розвитку окремих секторів інституційної структури, зокрема в ланці "елітний" сектор владно-бізнесової структури та ординарних секторів, причиною системної тіньової автономізації - появи автономних, тіньових, олігархічно-владних, кланових елітних прошарків як активних продуцентів системної тінізації, на одному полюсі, та суцільної бідності - на іншому.

Розглянуто суспільний імператив необхідності звернення до успішного історичного вітчизняного досвіду реформування суспільної системи, побудови ефективної антикризової моделі розвитку України як продукту перемоги національної революції у 1648 - 1676 рр., зокрема для детінізації неформальної організації. Мета роботи - подальший дискурсивний розвиток вивчення причинного комплексу тіньових засобів гальмування суспільних реформ, їх особливостей в сучасних умовах, необхідності вивчення успішного досвіду антикризового реформування України, зокрема, як результату перемоги національної революції 1648 - 1676 рр. Проведення "козацьких" реформ, запровадження особливого "козацького" управління як особливого типу менеджменту - це радикальна зміна системи відносин в країні у структурі "бізнес-держава", значне посилення інституційної комплементарності (комунікаційної узгодженості) на основі якісної активізації соціальної активності суспільства, що дало значний детінізаційний ефект. Висновок: на певному етапі історичної еволюції саме козацтво почало відбивати загальні тенденції та закономірності розвитку українців як окремої етнічної спільноти. Хоч яку б сферу життя ми не взяли, козацтво залишило в ній помітний репрезентативний слід.

Розглянуто сутність конкретно-історичної форми вітчизняного вихідного відношення тінізації управління, перш за все державного, особливості його становлення та сучасні наслідки розвитку. Мета роботи - подальший розвиток теоретичного вивчення сутності тінізації влади, причин її становлення, логіки розгортання, зокрема вихідної "клітини" історичної метаморфози, розвитку форм тіньової влади аж до сучасних паразитарних, "автономних" форм тіньової держави. Основоположним першопочатком, вихідним пунктом теорії є її принцип. Останній є, в свою чергу, першим і найбільш загальним визначенням ідеї. Але він формулюється у формі найбільш загального та вихідного теоретичного поняття (категорії), змістом якого виступає найбільш загальний закон, що виявляє субстанціональне відношення предмету дослідження. Висновки: наявність стійких закономірностей відтворення кризових явищ в системі державного управління, влади вимагає дискурсивного дослідження причин такого відтворення, зокрема пошуку його вихідного відношення - первинної клітини, в якій, як в зародку, зосереджені основні майбутні протиріччя кризових явищ у суспільстві, його тінізації, автономізації, розвиток яких залежить від стадії історичного розвитку.

Розглянуто сутність тіньового паралельного парасуспільства як феномена інформаційної ери розвитку людства, деформаційних викривлень управління, найбільш небезпечного, потужного тіньового макроутворення з найбільшим потенціалом тінізаційного тиску на інформаційні процеси, макромеханізмами тіньового перерозподілу власності та влади. Мета роботи - подальший дискурсивний розвиток вивчення причинного комплексу тіньових засобів гальмування суспільних реформ, їх особливостей за сучасних умов, форми існування в інституційній сфері, системних зв'язків, форм діяльності як найсуттєвішої загрози національній безпеці. Масовий розвиток інформаційних процесів в останні десятиріччя ХХ ст. перетворили інформацію з окремого фактору виробництва на найважливішу базову суспільну реальність - паралельну існуючим матеріальним. Масовий розвиток інформаційних процесів в останні десятиріччя ХХ ст. перетворили інформацію з окремого фактору виробництва на найважливішу базову суспільну реальність - паралельну існуючим матеріальним. Висновок: отже, успішні суспільні реформи потребують наявності та реалізації попередньої стратегії детінізації, вивчення історичного досвіду проведення успішних вітчизняних, зокрема, "козацьких" реформ.

Розглянуто особливості формування тіньової інституційної структури вітчизняного суспільства як передумови системної дисфункції державного управління, причини її утворення у вигляді особливостей процесів незавершеної модернізації, формування "автономної тіньової держави".

Розглянуто сутність вихідної та центральної категорії теорії тінізації влади у вітчизняних умовах, причини їх становлення та сучасні наслідки розвитку. Мета роботи - подальший розвиток теоретичного вивчення сутності тінізації влади, причин її становлення та розвитку, зокрема історичної метаморфози, форм тіньової влади аж до сучасних паразитарних, "автономно-олігархічних" форм тіньової держави. Наявність стійких закономірностей відтворення кризових явищ в системі державного управління, влади вимагає дискурсивного дослідження причин такого відтворення, зокрема пошуку його вихідної та центральної категорії, в яких зосереджені основні протиріччя кризових явищ у суспільстві, його тінізації, розвиток яких залежить від стадії історичного розвитку. Висновок: фундаментальні підходи до детінізації, деолігархізації автономної держави, завдань обмеження її паразитизму, руйнівних тінізаційних можливостей зростання повинні враховувати особливу двоїстість її організації, небезпеку синкретизму влади та бізнесу.

Предмет дослідження - методологічні аспекти дослідження одного із стрижневих елементів категоріальної структури теорії тінізації влади - завершальної категорії теорії. Мета роботи - визначення змісту завершальної категорії теорії тінізації влади. Використана сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурно-функціональний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність дослідження. Обгрунтовано необхідність формування спеціальної теорії тінізації влади для виявлення закономірностей тінізації владних механізмів в Україні, визначена сутність завершальної категорії теорії тінізації влади. Система наук із сімейства галузі державного управління, широке коло методологічних аспектів соціально-економічних наук з проблем дисфункційного розвитку об'єкта дослідження. Висновки: основні підсумки дослідження, їх методологічні результати слід звести до наступних висновків: вихідною мегапроблемою дослідження тінізаційних механізмів функціонування суспільної системи є проблематика дисфункцій влади; одним із принципових аспектів дослідження є висновок про те, що при побудові теорії тінізації влади в якості базового положення потрібна розробка категорії особливої паралельної (інформаційної) реальності і тінізації її саме через дисфункцію інформаційних процесів. Це дало змогу визначити тінізацію влади як категорію теорії тінізації, визначити її зміст як форму інституційної дисфункції інформаційних процесів з цілеспрямованим заблокуванням комунікаційних каналів від влади до суспільства, держави.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти формування спеціальної теорії тінізаційних процесів як гносеологічна реакція на виникнення та розвиток тіньової паралельної (віртуальної) реальності. Мета роботи - встановлення кореляційного зв'язку між розвитком тіньової паралельної реальності та становленням теоретичних досліджень з теорії тінізації. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну послідовність та дієвість дослідження. Обгрунтовано необхідність формування стратегії детінізації суспільних відносин на основі обмеження інтенсивного типу тіньового зростання, обумовленого синкретизмом тіньової влади та бізнесу. Система наук з галузі державного управління, економічних та соціальних досліджень, предметом яких є вивчення подолання деформаційних, дисфункційних явищ. Висновки: теоретичні дослідження з тінізації суспільних процесів синхронізовані у часі в зв'язку з розбудовою тіньової паралельної (віртуальної) реальності як однієї з основних загроз національній безпеці в інформаційну епоху.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти одного із стрижневих елементів теорії тінізації влади - інвестиційної безпеки держави. Мета роботи - визначення змісту причин наявності історичного тренду - стискання активності суб'єктів інвестиційних процесів у сучасному економічному розвитку. Використана сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурно-функціональний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність дослідження. Обгрунтовано необхідність пошуку причин тінізації влади, виявлення закономірностей тінізації владних механізмів в Україні через наявність тінізаційного тренду походження форми держави. Галузь застосування результатів. Система наук із сімейства галузі державного управління, широке коло методологічних аспектів соціально-економічних наук з проблем дисфункційного розвитку об'єкта дослідження, інвестиційного аспекту безпекової політики. Висновки: основні підсумки дослідження, їх теоретичні результати слід звести до наступних висновків: вихідною мегапроблемою дослідження тінізаційних механізмів функціонування суспільної системи є проблематика тіньових дисфункцій влади; одним із принципових висновків дослідження є висновок про те, що при побудові системи економічної безпеки держави її інвестиційної складової найсерйознішої уваги заслуговує звернення її на наявність та необхідність демонтажу тіньової "автономної" кланово-олігархічної держави, що монополізує інвестиційні ресурси суспільства та державно-владний ресурс.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти розвитку тіньового паралельного владного простору як феномена інформаційної ери, закономірностей його викривлень, зростання, тіньових гібридних небезпек, прискорення макромеханізмів тіньового перерозподілу власності та влади. Мета роботи - подальше дискурсивне вивчення причинного комплексу тіньових аспектів владних процесів, у тому числі множини тіньових паралельних просторів, як факторів посилення інноваційно-криміногенних явищ у владній сфері. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність і ефективність дослідження. Обгрунтовано необхідність системного вивчення процесів тінізації влади, на які найсуттєвіший вплив здійснює розвиток паралельної тіньової реальності, досліджені сучасні інноваційно-криміногенні методи отримання владно-тіньової дельти. Галузь застосування результатів. Система наук з галузі державного управління, економічної безпеки, права, широке коло проблем соціально- економічних наук з дослідження дисфункціонального розвитку. Висновки: основні висновки дослідження можна звести до формулювання: серед полісистеми сучасних владних паралельних реальностей особливе деструктивне місце займає тіньова інформаційна паралельна реальність - тіньове паралельне парасуспільство; синкретизм (гібридизація) влади та олігархічного бізнесу являють собою потужні секторальні макросуспільні тіньові утворення паралельних реальностей; тіньовий владний простір набуває рис гібридного конфлікту; в умовах прискореного розвитку тіньових паралельних реальностей влади виникає інноваційно-криміногенний тип тіньового зростання.

Предмет дослідження є теоретичні аспекти розвитку тіньової автономної владної структури як феномена незавершеної модернізації в інформаційну еру, закономірностей його викривлень, зростання, тіньових гібридних впливів, прискорення макромеханізмів тіньового перерозподілу власності та влади. Мета дослідження - подальше дискурсивне вивчення причинного комплексу тіньових аспектів владних процесів, у тому числі тіньової верхівки серед множини тіньових паралельних просторів, як факторів посилення інноваційно-криміногенних явищ у владній сфері. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність і ефективність дослідження. Обгрунтовано необхідність системного вивчення процесів тінізації влади, на які найсуттєвіший вплив здійснює розвиток владної паралельної тіньової реальності, досліджені сучасні небезпеки розвитку "верхівки" тіньових владних процесів, методи отримання владно-тіньової дельти. Галузь застосування результатів. Система наук з галузі державного управління, економічної безпеки, права, широке коло проблем соціально-економічних наук з дослідження дисфункціонального розвитку. Висновки: основні висновки дослідження можна звести до формулювання: серед полісистеми сучасних владних паралельних реальностей особливе деструктивне місце займає тіньова інформаційна паралельна реальність - тіньове автономне владне паралельне парасуспільство; синкретизм (гібридизація) влади та олігархічного бізнесу являють собою потужні секторальні макросуспільні тіньові утворення паралельних реальностей, які монополізують державно-владний ресурс на користь кланово-владної панівної структури; тіньовий владний простір набуває рис гібридного конфлікту; в умовах прискореного розвитку тіньових паралельних реальностей влади виникає інноваційно-криміногенний тип тіньового зростання.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти розвитку тіньової автономної владної структури як феномена незавершеної модернізації в інформаційну еру, закономірностей її викривлень, зростання, тіньових гібридних впливів, прискорення розвитку криміногенних макромеханізмів тіньового перерозподілу власності та влади, як гальмівних факторів розвитку. Мета роботи - подальше дискурсивне вивчення сутності та причинного комплексу тіньових аспектів владних процесів, у тому числі тіньової верхівки серед множини тіньових паралельних просторів, як факторів посилення інноваційно-криміногенних явищ у владній сфері - системи гальмівних, ретроградних факторів поступу. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність і ефективність дослідження. Обгрунтовано необхідність системного вивчення процесів тінізації влади, на які найсуттєвіший вплив здійснює розвиток владної паралельної тіньової реальності, досліджені сучасні небезпеки розвитку тіньової "верхівки" владних процесів як фактори гальмування суспільного розвитку. Галузь застосування результатів. Система наук з галузі державного управління, економічної безпеки, права, широке коло проблем соціально-економічних наук з дослідження дисфункціонального розвитку. Висновки: основні висновки дослідження можна звести до формулювання: серед полісистеми сучасних владних паралельних реальностей особливе деструктивне місце займає тіньова інформаційна паралельна реальність - тіньове автономне владне паралельне парасуспільство; синкретизм (гібридизація) влади та олігархічного бізнесу являють собою потужні секторальні макросуспільні тіньові утворення паралельних реальностей, які монополізують державно-владний ресурс на користь кланово-владної панівної структури; тіньовий владний простір набуває рис гібридного конфлікту; в умовах прискореного розвитку тіньових паралельних реальностей влади виникає інноваційно-криміногенний тип тіньового зростання; до найбільш важливих сутнісних характеристик модифікованої моделі "осілого бандита" за українських умов, що визначають базові атрибути її гальмівного тренду, слід віднести протиріччя у ланках "автономна" правляча влада - офіційна влада позаправлячого клану та суспільство.