Розглянуто місце та роль прогностичного компонента в структурі менеджменту освіти в Україні; надано характеристику основних психологічних чинників, які істотно впливають на прогностичні здібності освітніх менеджерів.

На емпіричному рівні досліджено особливості формування психологічної готовності керівників загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) до прогностичної діяльності. Проаналізовано її специфіку стосовно керівників ЗНЗ, її місце в управлінській діяльності даних керівників. Розроблено теоретичну модель дослідженої готовності. Визначено компоненти психологічної готовності керівників ЗНЗ до прогностичної діяльності (гностичну, мотиваційну, операційну, особистісну). Вивчено індивідуальні властивості, які входять до складу визначених компонентів, що зумовлюють її успішність та рівні успішності, проаналізовано розподіл керівників навчальних закладів за цими рівнями та соціально-демографічними показниками. Розроблено й апробовано програму психологічної готовності керівників ЗНЗ до прогностичної діяльності. Визначено психологічні умови її формування в системі післядипломної освіти. Відзначено, що психологічними засадами розвитку готовності керівників ЗНЗ до зазначеної діяльності є зміст (сукупність знань про прогностичну діяльність), чинники (сукупність якостей, які впливають на її успішність), засоби (навчальний семінар-тренінг, який базується на різноманітних методах навчання - міні-лекціях, дискусіях, рольових іграх, психологічних вправах і завданнях), умови (організаційні та змістові).

Наведено результати дослідження К121Q-поліморфізму гена ENPP1 у 163-х хворих із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД 2-го типу) і 110 здорових осіб (контрольна група) з різною величиною індексу маси тіла (ІМТ). Встановлено, що у хворих із ЦЦ 2-го типу незалежно від генотипу (K/K чи K/Q + Q/Q) за K121Q-поліморфізмом гена ENPP1 показник ІМТ достовірно вищий, ніж у осіб контрольної групи. Доведено, що не існує зв'язку між K121Q-поліморфізмом гена ENPP1 і величиною ІМТ у пацієнтів із ЦД 2-го типу.

Систематизовано дані механодеструкції полісахаридів. Доведено перспективність використання роторно-імпульсної обробки олейстеризованої крохмальної дисперсії для одержання механічно зруйнованого крохмалю зі зниженою ретроградаційною здатністю та використання його як стабілізатора харчових гетерогенних систем. Науково обрунтовано параметри механічної модифікакій крохмалю. Досліджено процеси, що відбуваються оклейтеризованою крохмальною диспресіею під час оброки її в роторно-імпульсному апараті.