Обоснована возможность использования модельных аутоиммунных заболеваний для оценки терапевтической эффективности криоконсервированных продуктов эмбриофетоплацентарного комплекса (ПЭФПК). На примере аутоиммунной гемолитической анемии показано многопрофильное изменение состояния лимфогемопоэтического комплекса животных с данной патологией. Акцентировано внимание на взаимообусловленных изменениях в различных звеньях иммунной системы при развитии патологии. Отмечена возможная зависимость степени их проявления от нарушения гармоничного взаимодействия в нейроиммуноэндокринном блоке организма, что обусловливает необходимость лечения такого рода заболеваний препаратами с полифункциональной направленностью действия, а именно ПЭФПК.

Дана оценка терапевтической эффективности клеток фетальной печени (КФП) разных сроков гестации при лечении аутоиммунной гемолитической анемии (АИГА). Установлен факт коррегирующего эффекта КФП в отношении различных компартментов лимфогемопоэтического комплекса животных с АИГА. Показано, что степень проявления активности КФП определяется сроком гестации и видом материала. Обобщение лечебного эффекта показало, что после криоконсервирования КФП определенных сроков гестации приобретали более высокий уровень интегрального терапевтического потенциала.

Проведено исследование особенностей течения острого инфаркта миокарда у 120-ти пациентов с разной степенью поражения артерий коронарного русла (ангиографически интактные коронарные артерии (КА), малоизмененные КА, гемодинамически значимый стеноз). У 18 % пациентов с клиническими проявлениями ишемической болезни сердца, в том числе перенесших инфаркт миокарда, по данным селективной коронаровентрикулографии, выявлены ангиографически интактные, но морфологически измененные КА. Наличие и степень выраженности атеросклеротического поражения КА существенным образом влияют на характер и тяжесть течения инфаркта миокарда.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Гумінові речовини є важливим елементом технології вирощування польових культур, застосовуючи які можна впливати на ріст і розвиток рослин фактично на всіх етапах органогенезу. Мета дослідження - виявити ефективність протруйників, гумінових стимуляторів на процеси проростання насіння, формування ознак продуктивності ячменю ярого і пшениці озимої та перспективи їх використання у виробництві. У ході проведення досліджень використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Статистично встановлений характер взаємозв'язків ознак, які вивчали в експерименті, свідчить, що головними параметрами формування продуктивності пшениці озимої є маса зерна з рослини та продуктивне кущіння, а для ячменю ярого - маса 1000 зерен. Проте урожайність зернових культур визначається значно складнішою системою, оскільки елементи структури продуктивності культур, зокрема маса 1000 зерен, маса зерна з рослини та кількість продуктивних пагонів прямо впливають на урожайність (r = 0,34 - 0,71), а вона своєю чергою залежать від маси корінців проростка. Розраховано, що між масою корінців проростка і кількістю продуктивних стебел кореляція є прямою із середнім ступенем зв'язку (r = 0,54), а між масою корінців проростка і масою зерна з рослини кореляційний зв'язок сильний (r = 0,85). За результатами досліджень встановлено, що застосування гуматів позитивно впливало на наростання надземної маси ячменю ярого. За умови обробки насіння пшениці озимої відзначено істотний закономірний вплив цього елементу технології на біометричні параметри рослин, однак суттєву роль відігравали і сортові властивості культури. Застосування гумінових препаратів для передпосівної обробки насіння UB for seeds і 1R Seed treatment призвело до зростання маси проростка на 8 - 19,6 %, а на пшениці - в межах 11 - 16 %. Потенційна врожайність зросла відповідно на 8,8 - 12,7 та 28,3 % відповідно.

Індекс рубрикатора НБУВ: П147

Рубрики:

Урожай. Урожайність. Облік продуктивності

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ