Наведено результати рандомізованого контрольованого клінічного дослідження ефективності протезування адгезивними мостоподібними протезами, виготовленими прямим методом, у різні терміни спостереження. Найвищу клінічну ефективність через два і три роки користування продемонстрували адгезивні конструкції, виготовлені з додатковим препаруванням вертикальних стінок ретенційних порожнин у вигляді занурень та які були армовані скловолоконною стрічкою і балкою. Найбільш поширеними ускладненнями під час експлуатації адгезивних протезів, виконаних за іншими підходами, були порушення цілісності і ретенції протезів, а також крайового прилягання фотокомпозита.

Мета дослідження - вивчення клінічної ефективності використання різних груп десенситайзерів для зниження підвищеної чутливості зубів у пацієнтів після проведення процедури офісного відбілювання. Обстежено 56 пацієнтів із гіперестезією твердих тканин зубів, яких розділили на дві рівних групи (залежно від застосованого десенситайзера для зменшення виявів гіперестезії зубів). В осіб I групи використали десенситайзер на основі органічних смол, у хворих II групи - препарат, здатний утворювати оксалатні солі на поверхнях твердих тканин зубів. Оцінена ефективність застосування двох груп десенситайзерів у різні терміни спостереження, продемонстровані зміни показників індексів поширеності та інтенсивності гіперестезії зубів. Загальнаклінічна ефективність застосування десенситайзерів для лікування гіперчутливості зубів у пацієнтів двох груп наступного дня після проведення процедури офісного відбілювання та першої аплікації препаратів для зниження чутливості зубів складала 75,9 %, тобто 44 пацієнти не мали ознак гіперчутливості зубів. Через 7 діб та після повторного нанесення десенситайзерів 83,9 % осіб демонстрували нормальну чутливість зубів, через 14 діб і третього за рахунком застосування десенситайзерів уже 98,2 % хворих не мали виявів гіперестезії твердих тканин зубів. У пацієнтів I та II групи наступного дня після використання десенситайзерів ефективність лікування підвищеної чутливості зубів складала 57,1 та 85,7 % відповідно. Через 7 днів цей же показник становив 75,0 % у пацієнтів I групи та 92,8 % в осіб II групи, а через 14 днів - 96,4 % у хворих I групи і 100 % в осіб II групи. Висновки: використання препаратів, здатних утворювати оксалатні солі на поверхнях твердих тканин зубів, є більш ефективним для лікування підвищеної чутливості зубів у терміни 1, 7 та 14 днів (порівняно з десенситайзерами на основі органічних смол).