Запропоновано підхід до комплексного вивчення психофізичних особливостей людини з метою відбору особового складу підрозділів спеціального призначення для дій в критичних ситуаціях. Даний підхід передбачає комплексне використання як відомих методів вивчення людини (тестів, опитувань і т. ін.), так і нетрадиційних методів.

Ефективний захист ІТ-інфраструктури та прикладних корпоративних систем сьогодні неможлива без впровадження сучасних технологій контролю мережевого доступу. Часті випадки крадіжки носіїв, які містять цінну інформацію ділового характеру, все більше змушують приймати організаційні заходи.

Здійснено ретроспективний аналіз основних аспектів становлення та розвитку військово-цивільних адміністрацій (ВЦА). Досліджено історію розвитку інституту ВЦА в Україні та на міжнародному рівні. Проаналізовано функціональне призначення, завдання та місце ВЦА в системі органів публічного управління. Окрему увагу звернено на зміст повноважень і законодавче забезпечення діяльності ВЦА в Україні. Визначено шляхи покращення організації та функціонування ВЦА.

Мета роботи - проаналізувати вихідні показники, що характеризують рівень розвитку сенсомоторної координації та фізичної (рухової) підготовленості курсантів закладу вищої освіти для подальшої тренувальної діяльності з військово-авіаційного п'ятиборства (ВАП). Матеріал і методи: аналіз літературних джерел, анкетування, тестування, статистичний аналіз. У дослідженні браали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (чоловіки), віком 17 - 18 років, із них 38 кандидатів у майстри спорту та 10 майстрів спорту. Проаналізовано вихідні показники кандидатів для подальшої тренувальної діяльності з ВАП. Проведено розподіл кандидатів за такими видами спорту як ігрові, циклічні, складно-координаційні види та спортивні єдиноборства. Використовуючи визначення, що сенсомоторна координація є інтегрованим показником функціонування сенсорних систем організму, відібрано та систематизовано тести, показники яких характеризують координаційні здібності. Проведено аналіз результатів у вигляді вербального опису, таблиць, аналітичного опису отриманих закономірностей. Визначено неоднорідність вихідних показників сенсомоторної координації кандидатів в збірну команду з ВАП. Встановлено необхідність розробки єдиного універсального алгоритму тренування з визначенням обов'язкових контрольних точок - періодів визначення провідних можливостей і розроблено комплекс додаткових вправ для покращання тих чи інших показників сенсомоторної координації відповідно до виду спорту, яким займався курсант до вступу.

Здійснено комплексний аналіз теоретичних і практичних засад рекреаційної діяльності як форми природокористування. Розкрито зміст понять "землі рекреаційного призначення" та "рекреаційні території". Проаналізовано організаційно-правові передумови охорони земель рекреаційного призначення. Вказано на доцільність розподілу рекреаційної діяльності за тривалістю, масштабом, характером організації, сезонністю, місцем організації, характером залучених рекреаційних ресурсів, віковою характеристикою та кількістю учасників. Зазначено, що методично рекреаційне природокористування слід розглядати як єдність процесів організації рекреації населення з використанням природних ресурсів та умов, передбачення змін стану навколишнього природного середовища під впливом рекреаційної діяльності, задоволення потреб населення у природних рекреаційних ресурсах і відновлення робочої сили. Розкрито наукові засади регулювання рекреаційного навантаження на природно-територіальні комплекси. Досліджено організацію рекреаційних територій, їх функціональне районування та зонування. Розроблено класифікацію земель за рекреаційною придатністю та функціональними видами рекреації. Встановлено, що одним із найважливіших методів управління рекреаційним навантаженням є принцип функціонального районування та зонування території, під яким розуміють проектування територіального балансу потреб людини, з одного боку, та можливостей природи - з іншого. Розглянуто еколого-економічну оцінку рекреаційного потенціалу регіону. Сформовано систему землеохоронних заходів на землях рекреаційного призначення. Розраховано еколого-економічну ефективність удосконалення рекреаційного землекористування регіону. Вказано на те, що рекреаційний потенціал Київської області зосереджений на землекористуванні практично всіх категорій земель, однак найбільш сприятливі умови для рекреації формуються на землях рекреаційного, оздоровчого, історико-культурного, природно-заповідного фонду й іншого природоохоронного і лісогосподарського призначення та водного фонду.

Присвячено аналізу організаційно-правового забезпечення діяльності військово-цивільних адміністрацій як суб’єктів публічного управління. Розкрито генезис становлення та розвитку військово-цивільних адміністрацій. Охарактеризовано нормативно-правове забезпечення функціонування військово-цивільних адміністрацій. З’ясовано місце військово-цивільних адміністрацій у системі органів публічного управління. Уточнено функціональне призначення та завдання військово-цивільних адміністрацій як суб’єкта публічного управління. Визначено методи реалізації завдань військово-цивільних адміністрацій. Розкрито зміст повноважень військово-цивільних адміністрацій як суб’єкта державного управління. Проаналізовано законодавство зарубіжних країн у сфері функціонування військово-цивільних адміністрацій. Сформульовано напрями покліпшення організації та функціонування військово-цивільних адміністрацій.

Мета роботи - проаналізувати вихідні показники, що характеризують рівень розвитку фізіометричних параметрів у курсантів першого курсу вищого навчального закладу, які є претендентами у збірну команду з міжнародного військово-авіаційного п'ятиборства (ВАП). Проведено аналіз літературних джерел, тестування, статистичний аналіз. У дослідженні приймали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних сил (ХНУПС) імені Івана Кожедуба (чоловіки), віком 17 - 18 років, із них 38 кандидатів у майстри спорту (МС) і 10 МС. Ураховуючи вихідні дані щодо розподілу за видами спорту курсантів-чоловіків першого курсу ХНУПС, визначено показники коефіцієнта пропорційності та міцності статури з метою запобігання впливу будь-яких випадкових параметрів на кінцеві результати дослідження. Для вирішення мети та завдань досліджень відібрано та систематизовано тести для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи (ССС). Визначено та проаналізовано дані показника фізичної працездатності за тестом PWC170. Проведено аналіз результатів у вигляді вербального опису, таблиць, аналітичного опису отриманих закономірностей. Визначено, що підготовка спортсменів з ВАП у подальшому вимагає розробки універсального комплексу фізичних вправ, виконання яких не вимагає спеціального обладнання, є зрозумілим, і відповідає вимогам підготовки. Визначено важливість оцінки функціонального стану ССС під час процесу відбору спортсменів у збірну команду з міжнародного ВАП і для визначення алгоритмуподальшого тренування. Встановлено, що заняття протягом тривалого часу тим або іншим видом спорту (ігрові, циклічні, складно-координаційні, єдиноборства) напередодні до включення до складу збірної команди з ВАП робить необхідним розробку універсального комплексу фізичної підготовки. Використання методу кругового тренування (кросфіту) найбільше відповідає вимогам щодо універсального комплексу фізичних вправ для підготовки до змагань із ВАП.

Мета роботи - проаналізувати вихідні показники, що характеризують тип темпераменту та лабільність нервової системи у курсантів першого курсу вищого навчального закладу, які є претендентами у збірну команду з міжнародного військово-авіаційного п'ятиборства (ВАП). Проведено аналіз літературних джерел, тестування, статистичний аналіз. У дослідженні брали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних сил (ХНУПС) імені Івана Кожедуба (чоловіки) віком 17 - 18 років, із них 38 кандидатів у майстри спорту (МС) і 10 МС. Ураховуючи вихідні дані щодо розподілу за видами спорту курсантів-чоловіків першого курсу ХНУПС, визначено тип темпераменту та визначено дані лабільності нервової системи у курсантів першого курсу вищого навчального закладу, які є претендентами у збірну команду з міжнародного ВАП. Проведено аналіз отриманих даних у вигляді вербального опису, таблиць, аналітичного опису отриманих закономірностей. Визначено, що вихідні показники типу темпераменту курсантів-претендентів у збірну команду з ВАП, рівня самооцінки сили волі та властивостей нервової системи є різнорідними. В змаганнях із ВАП вирішальним є 5-й день змагань - подолання смуги перешкод і спортивне орієнтування. Оскільки всі учасники команди повинні вирішувати одне й теж ідентичне завдання на тлі різних вихідних даних лабільності нервової системи та типу темпераменту, цей факт мотивує до пошуку тренувального методу, який би підтримував вже набуті досягнення та розвивав ті, які цього потребують, у рівній пропорції у всіх досліджуваних. Таким методом може слугувати метод кросфіту, що заснований на філософії багатостороннього фізичного розвитку і відповідає меті щодо розробки тренувального комплексу для підготовки спортсменів із ВАП.

Досліджено інституціональні засади побудови механізмів управління земельними ресурсами в системі менеджменту аграрних підприємств. Сучасні умови вимагають вироблення нових концептуальних підходів до здійснення процесів управління земельними ресурсами на основі врахування умов трансформації відносин земельної власності, вимог забезпечення сталого розвитку та сучасних тенденцій посилення ролі органів управління. Виявлено, що сучасна ситуація вимагає активного розвитку системи земельного менеджменту та менеджменту аграрних підприємств, які є основними економічно важливими суб'єктами земельних відносин. Наголошено на тому, що така система менеджменту аграрних підприємств має поєднувати у собі функції вартісного моніторингу ринку земель, аналізу ефективності використання землі та комплекс заходів щодо санації існуючих земельних ресурсів як елементів механізму сталого землекористування. Запропоновано як елементи механізму забезпечення сталого землекористування інституціональний інструментарій механізму управління земельними ресурсами в системі менеджменту аграрних підприємств виділяти не тільки економічну та екологічну складові, а й проміжну позицію між ними, а саме землеохоронну складову, яка включає механізми моніторингу та оцінки земельних ресурсів, а також фінансові механізми відшкодування збитків навколишньому середовищу. У рамках комплексу заходів щодо реалізації принципів сталого землекористування механізму управління земельними ресурсами в системі менеджменту аграрних підприємств можна виділити чотири групи багато в чому взаємопов'язаних заходів щодо покращення використання земельних ресурсів: покращення стану земельних ресурсів аграрних підприємств (боротьба з ерозією, органічні добрива, різного виду меліорації тощо); обмеження впливу несільськогосподарських галузей, різке скорочення вилучення угідь із сільськогосподарського обороту, компенсація втрат з боку несільськогосподарських користувачів, зменшення забруднення земельних ресурсів; раціоналізація використання земельного фонду з точки зору кінцевих результатів сільськогосподарського виробництва; використання вільних земель, придатних в аграрному плані.

Висвітлено побудову передзмагальної підготовки курсантів-спортсменів представників різних груп видів спорту, до змагань з військово-авіаційного п’ятиборства, а саме до подолання смуги перешкод та спортивного орієнтування. Зазначено, що організація дослідження передбачає 4 етапи, на першому етапі вивчають наукові та методичні джерела. Зазначене дозволило сформувати уявлення про основні складові, що необхідно враховувати під час побудови експериментальної програми підготовки до спортивного змагання з військово-авіаційного п’ятиборства. На другому етапі проведено аналіз тренувального процесу у кваліфікованих курсантів-спортсменів членів збірної команди з військово-авіаційного п’ятиборства. Визначено вихідні загальні показників, які мали курсанти-претенденти у збірну команду з військово-авіаційного п’ятиборства, проведено аналіз їх значень з метою визначення диференційованих відмінностей, що обґрунтовані заняттями певним видом спорту напередодні. Констатовано, що у дослідженні взяли участь 48 курсантів-спортсменів першого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (чоловіки), віком 17-18 років, з них 38 кандидатів у майстри спорту та 10 майстрів спорту з різних видів спорту. Тестування проведено в 2 підетапи: під час першого курсанти проходили антромометричні, функціональні, психометричні, сенсомоторні тести, на другому - скринінгу після проведення стрес-тесту методом кросфіт, проведено повторне вимірювання визначених показників. Додатково підраховано кількість повних кругів за умов якісного виконання вправ протягом 30 хвилин. На третьому етапі здійснено прямий паралельний експеримент за участю трьох груп А, Б, В по 16 курсантів-спортсменів першого курсу. Спортсмени групи А тренувалися за класичною програмою, групи Б - класичною програмою з додатковим введенням кросфіт-тренувань з обов’язковим вмістом у якості розминки вправ на розвиток провідних рухово-координаційних якостей, групи В - за програмою групи Б з обов’язковим додатковим використанням когнітивних вправ (вправи на розвиток пам’яті та уваги) безпосередньо після виконання кросфіт-тренування. Протягом двоциклового річного макроциклу визначено проміжні контрольні вимірювання з метою контролю якості тренувального процесу та визначення змін під впливом розробленого алгоритму, за якими на момент скринінгу визначено вірогідні відмінності між представниками різних видів спортивної діяльності. На четвертому етапі проведено узагальнення експериментальних даних, оформлення актів впровадження результатів дослідження, оформлення та апробація роботи.

Запропоновано найважливішим заходом щодо забезпечення ефективності сталого землекористування механізму управління земельними ресурсами в системі менеджменту аграрних підприємств визначити перехід на принципи адаптивно- ландшафтного землеробства, що є системою формування земельних відносин, які передбачають раціоналізацію та гармонізацію взаємодії природних компонентів ландшафту та діяльності аграрних підприємств в умовах сучасного агропромислового виробництва. Наголошено на тому, що у зв'язку з цим методологія формування земельних відносин має інтегрувати природно-ландшафтні критерії, що полягають в адаптації сільськогосподарської діяльності до природних умов залученої до аграрного виробництва території, та еколого-економічні аспекти, змістовна сутність яких полягає у своєчасній реалізації превентивних заходів, які відновлюють грунтово-ресурсний потенціал і поліпшують якість аграрних екосистем. Трансформація земельних відносин згідно з принципами адаптивно-ландшафтної організації територій означає насамперед оптимальне співвідношення сільськогосподарських угідь. Еколого-економічне призначення агроландшафтів полягає в постійному збільшенні частки стабілізуючих природне навколишнє середовище площ, або іншими словами, лісових насаджень, пасовищ, сіножатей, при одночасному скороченні частки екологічно деградованої ріллі. Ефективність процесу управління земельними ресурсами в системі менеджменту аграрних підприємств залежить від взаємної відповідності внутрішніх і зовнішніх умов функціонування агропромислового виробництва. До зовнішніх умов функціонування слід віднести фактори, що визначають процес формування земельних ресурсів (клімат, рельєф, грунтовий і рослинний покрив, нормативно-правове забезпечення землекористування, податкова політика та ін.). До внутрішніх умов функціонування механізму землекористування належать: система менеджменту аграрного підприємства, організаційна форма підприємства, способи технологічного впливу, машини та механізми, процес управління тощо.

Досліджено питання використання трудових ресурсів у контексті управління земельними ресурсами аграрних підприємств. Проаналізовано такі показники, як чисельність населення, частка сільського населення, частка трудових ресурсів, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, частка працездатного сільського населення, площі сільськогосподарських угідь на одну особу, зайняту у сільськогосподарському виробництві, а також обсяг виробництва сільськогосподарської продукції на одну особу, зайняту у сільськогосподарському виробництві. Так, за 2010 - 2021 рр. коефіцієнт працездатності сільського населення скоротився незначно, з 0,59 до 0,58, що свідчить про те, що в сільській місцевості досить невисокий трудовий потенціал. Коефіцієнт використання трудових ресурсів у 2011 р. становив лише 0,22, що вказує на те, що в сільській місцевості лише кожен четвертий мешканець зайнятий трудовою діяльністю або ж працює не в сільському господарстві. Зростає навантаження на одну працездатну людину. Знижується як загальний рівень економічної активності населення сільській місцевості, так і рівень економічної активності працездатного населення. Щорічно скорочується чисельність зайнятих у сільському господарстві. Так, у 2010 р. кількість працюючих у сільській місцевості становила 2870,6 тис. осіб, у 2019 р. - 3010,4 тис. осіб, а в 2021 р. - лише 2692,7 тис. осіб. Рівень безробіття у сільській місцевості значно вищий, ніж у місті, що обумовлено обмеженою кількістю вакансій і певною їх специфікою. Проте значне скорочення чисельності зайнятих у сільськогосподарському виробництві позитивно не вплинуло на динаміку продуктивності праці загалом по країні, оскільки робоча сила з галузі була витіснена в особисті підсобні господарства, де більше використовується ручна праця, а отже, спостерігається нижчий рівень його продуктивності. Встановлено основні тенденції у динаміці показників коефіцієнта працездатності сільського населення, коефіцієнта використання трудових ресурсів, рівня економічної активності населення сільській місцевості та ін. Встановлено, що рівень безробіття у сільській місцевості значно вищий, ніж у місті, що обумовлено обмеженою кількістю вакансій і певною їх специфікою.

Звернено увагу на податкову систему в Польщі, зокрема, проаналізовано її поточний стан та підготовку до запровадження податку на додану вартість. Висвітлено особливості приватизації земельних ділянок в умовах воєнного стану, особливості проведення інвентаризації земель кадастрового кварталу, розташованого за межами населених пунктів територіальної громади. Звернено увагу на проблеми створення ефективної системи моніторингу довкілля в Україні. Визначено роль та місце прогнозних тенденції у просторовому плануванні територій України під час воєнного стану. Розглянуто коригування ставок земельного податку при запровадженні масової оцінки сільськогосподарських земель в Україні.