Рассмотрены виды информации и способы их вербализации в научных текстах. Несомненный интерес представляют размышления автора об имплицитных связях, имплицитной информации и необходимости соблюдения принципа кооперации для появления коммуникативной импликатуры.

Рассмотрены тексты технической и коммерческой рекламы. Проанализированы функция и прагматическая направленность введения как элемента композиции текстов технической рекламы.

Досліджено лексичні, синтаксичні та структурні засоби реалізації комунікативності у текстах технічної реклами та анотацій науково-експериментальних статей. Комунікативність трактовано як здатність тексту передавати інформацію, що забезпечує найефективнішу реалізацію комунікативного наміру автора. Характер мовних одиниць та структурно-композиційна організація текстів, зазначених жанрів, обумовлені їх комунікативними функціями. Домінуюча комунікативна функція текстів технічної реклами - вплив на цільового читача і переконання його в перевагах рекламованого об'єкта - реалізується за допомогою епістемічних та лінгвістичних засобів, що одночасно впливають на інтелект і почуття адресата. Експресивно-емоціонально-оцінні засоби у текстах технічної реклами допомагають передати технічну інформацію з максимальною ефективністю. Вплив анотацій до текстів науково-експериментальних статей здійснюється фактичною стороною інформації та її вірогідністю, що обумовлено провідною комунікативною функцією текстів даного жанру - функцією повідомлення. Домінуюча експліцитна фактична інформація є засобом реалізації комунікативності на рівні змісту. Кожний елемент композиції текстів технічної реклами має конкретну прагматичну задачу, виконання якої забезпечило реалізацію прагматичної настанови тексту. Принцип подання інформації у текстах (переважно дедуктивний) має на меті реалізацію прагматичної спрямованості. Лексичні, синтаксичні, структурно-композиційні особливості досліджуваних текстів є засобами реалізації їх комунікативності.

Проаналізовано поверхневі та глибинні структури малих за обсягом текстів на матеріалі англомовного дискурсу. Увагу приділено текстам малого жанру, топіковим автономним блокам і ситуаціям з стандартних текстів. Розглянуто кількісно-якісні словосполучення як засіб реалізації текстових категорій, особливості реалізації мовотворчої функції в авторських гумористичних висловлюваннях і неавторських жартах, теоретико-методологічні принципи інформативності в газетному повідомленні про погоду. Зазначено, що комплексний когнітивно-комунікативний підхід до даних об'єктів сприяє осмисленню їх семантико-прагматичного наповнення та є надійним засобом кореляції процесів концептуалізації та категоризації.

Проанализированы поверхностные и глубинные структуры малых по объему текстов на материале англоязычного дискурса. Уделено внимание текстам малого жанра, топиковым автономным блокам и ситуациям из стандартных текстов. Рассмотрены количественно-качественные словосочетания как средство реализации текстовых категорий, особенности реализации языкотворческой функции в авторских юмористических высказываниях и неавторских шутках, теоретико-методологические принципы информативности в газетном сообщении о погоде. Отмечено, что комплексный когнитивно-коммуникативный подход к данным объектам содействует осмыслению их семантико-прагматического наполнения и является надежным средством корреляции процессов концептуализации и категоризации.

Розглянуто текст як універсальний засіб передачі у науковій комунікації; надано різні точки зору щодо тексту (у тому числі й науково-технічного тексту) як комунікативної одиниці мовленнєвого акту, що корелює з типовою ситуацією спілкування; описано фактори комунікативної ситуації, що обумовлюють можливість та успішність наукової комунікації.

Розглянуто директивні комунікативні акти як компонент прагматичного аспекта текстів технічної реклами, що найбільш інтенсивно реалізують авторську інтенцію. Реалізуючи функцію впливу, директивна інформація сприяє ідентифікації, наміру автора, орієнтованої на адресата ілокутивної сили комунікативного акта, декодуванню зміста висловлення. Проаналізовано специфічні стилістичні риси науково-технічних текстів: об'єктивність, логічність, точність, узагальненість, які зумовлюють використання термінів, термінологічних словосполучень, пасивних конструкцій та безособовий характер викладення.