Представлено схему реставрації розфокусованих зображень, що базується на ітеративному алгоритмі сліпої деконволюції. З метою обмеження шуму запропоновано метод об'єднання вихідного та деконвольованого зображень.

Наведено принципово нову систему автономної навігації космічного апарату. Розглянуто використання рентгенівського випромінювання астрономічних об'єктів як джерел навігаційної інформації.

Представлено основні етапи проведення експериментальних досліджень методу визначення навігаційних параметрів руху космічних апаратів на базі використання інформації рентгенівських пульсарів, які проводились шляхом імітаційно-статистичного моделювання.

Представлено методику підвищення точності визначення місцезнаходження супутника, обладнаного автономною системою навігації з використання рентгенівських пульсарів. В основі даної методики лежить імовірнісно-геометричний підхід до порівняння геометричних форматів похибок місцезнаходження космічного апарату.

Представлено методику комплексного здійснення автономних навігаційних вимірювань параметрів рентгенівських пульсарів на борту космічного апарата. В основі даної методики лежить комплексний підхід до побудови стратегії вимірювань навігаційних параметрів.

Запропоновано новий метод визначення навігаційних параметрів руху космічних апаратів на базі інформації рентгенівських пульсарів. Встановлено ефективність існуючих методів визначення навігаційних параметрів руху космічних апаратів, які дозволяють проводити дані дослідження на борту космічного апарата. Розроблено методику комплексного проведення навігаційних вимірювань параметрів рентгенівських пульсарів на борту космічного апарата. Запропоновано методики обробки навігаційних параметрів на борту космічного апарата, а також оцінки координат його місця знаходження. Створено програмне забезпечення для визначання навігаційних параметрів руху космічних апаратів та проведення імітаційних досліджень. Здійснено практичне впровадження основних результатів наукового дослідження під час підготовки та проведення навігаційних вимірювань, аналізу навігаційних параметрів та розробки перспективних програмно-технічних комплексів обробки навігаційної інформації.

Визначено можливості використання ситуаційних центрів на основі супутникових даних в інтересах Повітряних сил Збройних сил України. Основним призначенням ситуаційного центра є підтримка прийняття рішень на основі візуалізації і поглибленої аналітичної обробки оперативної інформації. Розглянуто основні завдання ситуаційного центра, варіант структури та функціональні складові. Визначено переваги використання ситуаційних центрів на основі супутникових даних в інтересах Повітряних сил Збройних сил України.

Показано актуальність проблеми формалізованого опису космічних систем оптико-електронної розвідки для вирішення завдання раціонального планування роботи їх засобів, економного розподілу обмежених ресурсів, зокрема, бортової цільової апаратури космічних апаратів, оцінювання ефективності планування і цільового застосування космічних систем оптико-електронної розвідки. Розроблено концептуальні підходи до формалізації, показано можливі напрями їх практичного використання.

Розглянуто особливості оброблення і аналізу багатоспектральних та гіперспектральних космічних знімків за умов багатокритеріальності. Запропоновано алгоритмічні рішення щодо підвищення просторової якості зображень та їх попереднього автоматичного аналізу з метою зменшення навантаження на дешифрувальника.

Визначено можливості використання геоінформаційних технологій у розвідці. Основною формою використання цих технологій це застосування геоінформаційного підходу при оброблені та аналізу розвідувальної інформації отриманої з різних джерел. Розглянуто систему геопросторової розвідки та її основні функції. Визначено переваги розвідки, у якій реалізовано алгоритм геопросторового аналізу загального масиву розвідувальної інформації.

Наведено переваги використання даних дистанційного зондування Землі під час дешифрування об'єктів розвідки. Показано переваги створення бази геопросторових даних об'єктів розвідки з використанням геоінформаційних систем.

Визначено певні екологічно-небезпечні об'єкти (ЕНО), які можуть впливати на екологічну ситуацію в Україні. Визначено актуальність проведення моніторингу ЕНО. Визначено переваги застосування сучасних інформаційних технологій (ДЗЗ та ГІС) під час створення системи моніторингу за ЕНО. Розроблено технологію моніторингу ЕНО із застосуванням геоінформаційних технологій та використанням матеріалів дистанційного зондування Землі. Визначено необхідність створення бази геоданих потенційно небезпечних об'єктів та переваги її використання.

Запропоновано визначення та основні поняття геопросторової розвідки. Основними характерними принципами геопросторової розвідки є використання даних з різних джерел та застосування геоінформаційного підходу під час комплексування добутих даних. Розглянуто сутність геоінформаційного підходу та можливості, які він надає. Визначено основні завдання, які можливо вирішувати за допомогою геопросторової розвідки.

Запропоновано інформаційну технологію сегментування зображення, що отримано з бортових систем оптико-електронного спостереження. В основі технології покладено еволюційні методи сегментування та методи сегментування багатомасштабної послідовності оптико-електронних зображень еволюційним методом.

Проведено аналіз недоліків відомих методів сегментування оптико-електронного зображення. Запропоновано для тематичного сегментування зображення, що отримано з бортової системи оптико-електронного спостереження, використання ройового методу (методу штучної бджолиної колонії). Проаналізовано основні види фітнес-функцій, що використовуються при ABC методі, та встановлено їх непридатність до тематичного сегментування зображення, що одержано з бортової системи оптико-електронного спостереження. Введена фітнес-функція, що враховує внутрішні дисперсії розподілу яскравості тематичних сегментів оптико-електронного зображення, сформульована оптимізаційна задача, що полягає в мінімізації фітнес-функції. Оптимізаційна задача вирішується методом ітераційних розрахунків. Наведено результат тематичного сегментування оптико-електронного зображення для випадку двох тематичних сегментів, на якому виділені можливі об'єкти інтересу - літаки, сховища з нафтою, споруди та інші.

Вивчено автоматизовані системи геопросторового аналізу для вирішення завдань національної безпеки і оборони. Мета роботи - створення мобільної автоматизованої системи збору геопросторових даних та ведення геопросторового аналізу. Завдання: аналіз вимог, які висуваються до інформаційно-аналітичних систем; розгляд структури автоматизованої системи геопросторового аналізу; висунення вимог до автоматизованої системи геопросторового аналізу; визначення завдань, які вирішуються за допомогою автоматизованої системи геопросторового аналізу; визначення класів автоматизованих систем геопросторового аналізу, в залежності від їх розміщення; аналіз світового досвіду при прийнятті рішень у складаній оперативній обстановці;створення мобільної автоматизованої систем збору геопросторових даних та ведення геопросторового аналізу; визначення функціональних можливостей комплексу. Використовуваними методами є: методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи декомпозиції багаторівневого оделювання Створення мобільних автоматизованих систем (комплексів) збору геопросторових даних та ведення геопросторового аналізу. Функціональні можливості комплексу дозволяють на місці збирати, систематизувати та обробляти всі необхідні геопросторові дані та надавати результати їх обробки споживачу. Висновки: тактико-технічні характеристики та технологічні можливості зазначеного мобільного комплексу забезпечують прийняття рішення у відповідних умовах, а самі комплекси можуть бути використані для забезпечення як окремих пунктів управління, так й бути елементами складних систем управління вищих рівнів.

Наведено один з підходів пошуку необхідних даних з різнорідних інформаційних ресурсів. Використання цих ресурсів здійснюється шляхом формування інформаційного середовища на основі трансдисциплінарності. Цей підхід запропоновано з метою підвищення оперативності інформаційного забезпечення геопросторового аналізу.

Вивчено необхідно достатній функціонал роботи з геопросторовими даними. Мета роботи - визначення переліку та загального функціоналу геоінформаційних ресурсів для здійснення геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу. Завдання: визначити базовій набір геоінформаційних ресурсів який є мінімально необхідним для забезпечення геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу; визначити загальний функціонал типових геоінформаційних ресурсів базового набору, який необхідний для забезпечення геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу. Використовуваними методами є: методи статистичного аналізу, методи оптимізації, методи моделювання, методи побудови складних систем. Встановлено, що актуальним є питання створення такого набору геоінформаційних ресурсів, який би на мінімально достатньому рівні задовольняв потреби у геоінформаційній підтримці та забезпечив максимальну ефективність побудованої геоінформаційної системи. Встановлено, що існує геоінформаційні ресурсі, які затребувані у бідь-якій сфері діяльності, а їх функціонал роботи з геопросторовими даними від неї не залежить. Визначено наступний базовий набір типових геоінформаційних ресурсів: геоінформаційні ресурси, які призначені для збору, систематизації та накопичення базового набору геопросторових даних; геоінформаційні ресурси, які призначені для збору, систематизації, накопичення та відображення геопросторових даних та іншої інформації про об'єкти, які розташовані на певній території (акваторії); геоінформаційні ресурси, які призначені для відображення оперативної інформації (новини, події, розвідувальні дані, тощо) на визначній карті з прив'язкою до місцевості або об'єкту, яких стосується ця інформація. Визначено загальний функціонал цих ресурсів. Висновки: визначений базовий набір типових геоінформаційних ресурсів охоплюєвсі основні надає змогу, за умов можливості, необхідності та достатності одержання даних, мати оперативну поінформованість де?, що? і коли? відбувається і відбувалось та найповнішу інформацію про потрібні території та об'єкти на них. Можливість цих базових типових геоінформаційних ресурсів використовувати інформацію з баз даних, які не входять до складу ГІС і супроводжуються окремо або у складі інших інформаційних систем, унеможливлює дублювання цієї інформації та значно спрощує структуру власних баз даних ГІС.

Вивчено концепцію побудови системи трансдисциплінарного інформаційного забезпечення геопросторового аналізу з компонентною архітектурою. Мета роботи - розробка концепції побудови системи трансдисциплінарного інформаційного забезпечення геопросторового аналізу з компонентною архітектурою. Розглянуто загальний опис системи інформаційної підтирки геопросторового аналізу, роботу з джерелами геопросто-рової інформації та введення знайдених даних до системи, створення формалізованого масиву несистематизованих геопросторових даних, бази геопросторових даних та пов'язаною з ними інформації, геоінформаційної платформи, експертного середовища. Використовуваними методами є: методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи системного аналізу, методи імітаційно-статистичного моделювання. Встановлено, що геопросторовий аналіз є процесом визначення просторових, структурно-функціональних та інших взаємозв'язків між геопросторовими об'єктами для уточнення, зміни або одержання якісно нової розвідувальної інформації. Запропонована система матиме компонентну архітектуру й кожний експерт-аналітик може з типових компонентів системи створити власне аналітичне середовище. Відповідно до створеного аналітичного середовища буде організовано пошук та збір потрібної інформації, а також доведення до експерта-аналітика саме тієї інформації, яка відноситься до його компетенції. Висновки: запропоновано систему інформаційного забезпечення процесів геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу дозволяє оперативно здійснити пошук та надання потрібної експерту-аналітику інформації. При цьому система здатна використовувати інформацію, як з власних баз даних, так і з різнорідних зовнішніх інформаційних ресурсів.

Вивчено існуючі програмні рішення щодо інтегрованого використання просторово-розподіленої інформації. Мета роботи - вивчення та аналіз певних рішень, які реалізовані у геоінформаційних системах, з метою використання їх для геоінформаційної підтримки прийняття рішення на тактичному рівні. Вивчено та проаналізовано можливості окремих зразків програмного забезпечення геоінформаційної підтримки, а також визначено особливості реалізації в них алгоритмів збору, систематизації, накопичення та візуалізації даних. Використано методи статистичного аналізу, методи оптимізації, методи моделювання, методи побудови складних систем. Встановлено, що актуальним питанням є - застосування геоінформаційної платформи для збору, обробки, аналізу, накопичення геопросторових даних та забезпечення доступу і обміну ними між користувачами різних рівнів та напрямків. Надано результати вивчення та аналізу можливостей окремих зразків програмного забезпечення геоінформаційної підтримки, які в подальшому можуть бути використані при створенні автоматизованих систем управління тактичного рівня. Зокрема, необхідні для тактичного рівня рішення певною мірою реалізовані в таких програмних продуктах (сервісах), як: універсальна карта поінформованості "Liveuamap"; "Delta Monitor"; "Delta Drive"; спеціальне програмне забезпечення "Марс"; спеціальне програмне забезпечення "Combat vision"; інформаційна система ЕЕМЗ "Каспер". Висновки: в Україні накопичено певний досвід створення та використання за призначенням програмного забезпечення для командирів (штабів) тактичного рівня. Характерною особливістю розглянутих геоінформаційних платформ є те, що вони створені за допомогою різних програмних засобів з використанням різних підходів до збору, систематизації, накопичення та візуалізації даних. Проведенні дослідження свідчать про позитивні тенденції впровадження геоінформаційних технологій у процеси збору, накопичення та відображення оперативної інформації у сфері управлінських рішень, однак викривають потребу у подальших дослідженнях за проблематикою визначення певних підходів до їх інтеграції та використання інформаційних ресурсів одразу декількох з існуючих геоінформаційних платформ.