Описано загальні принципи організації роботи медичної сестри у ендоскопічному відділенні (кабінеті), викладено правила обробки ендоскопів, підготовки апаратури та пацієнтів до ендоскопічного обстеження. Визначено обов'язки медичної сестри під час проведення діагностичних і лікувальних процедур: гастродуоденоскопії, ретроградної панкреатохолангіографії, бронхоскопії, колоноскопії та ректороманоскопії.

Описаны общие принципы организации работы медицинской сестры в эндоскопическом отделении (кабинете), изложены правила обработки эндоскопов, подготовки аппаратуры и пациентов к эндоскопическому обследованию. Определены обязанности медицинской сестры при проведении диагностических и лечебных процедур: гастродуоденоскопии, ретроградной панкреатохолангиографии, бронхоскопии, колоноскопии и ректороманоскопии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52 + Р414-4

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обследовано 68 больных гипертонической болезнью (ГБ) и 21 - контрольной группы. Изучали показатели функциональной активности почек и активность гормонов в плазме крови: ренин-ангиотензин-альдостероновой системы (РААС), вазопрессина и предсердного натрийуретического гормона (ПНУГ) до и после физиологической водной нагрузки 2 % массы тела. У больных ГБ I стадии происходит функциональная перестройка преимущественно канальцевого аппарата почек со значительным снижением канальцевой реабсорбции воды (ОКР) выше контрольного показателя, сочетающейся с высоким уровнем натрийуреза, умеренной активизацией РААС. У больных ГБ II и III стадии в ответ на физиологическую нагрузку (по сравнению с ГБ I стадии и контролем) уровень ОКР прогрессирующе увеличивается, снижение ди- и натрийуреза сочетается с высоким уровнем альдостерона, вазопрессина и ПНУГ.

У 48 обследованных больных с эссенциальной гипертензией II стадии изучены основные показатели центральной гемодинамики и функциональной активности почек с использованием ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) и блокаторов рецепторов ангиотензина II (БРА II) на фоне волемической нагрузки (2 % питьевой воды от массы тела). Установлено, что использование острой фармакологической пробы и кратковременного курса монотерапии (5 суток) эналаприла малеатом (20 мг) перестраивает режим центральной гемодинамики в сторону возрастания объемных показателей работы сердца, адекватного снижения общего периферического сопротивления сосудов и уровня артериального давления. Физиологическая гипергидратация частично нивелирует блокаду АПФ, снижает эффективность монотерапии. Подобные изменения выявлены у представителя БРА II - "Лозартана". Применение блокаторов ренин-ангиотензиновой системы стимулирует диуретическую и натрийуретическую деятельность почек, в основном за счет стимуляции скорости клубочковой фильтрации и нормализации канальцевых дисфункций.

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ) на підставі вивчення патогенетичного значення порушень функціональної активності нирок, особливостей гемодинаміки, гормонального профілю, ролі полемічних навантажень в прогресуванні ЕГ. На підставі результатів комплексного обстеження 314-ти хворих на ЕГ визначено зв'язок центральної, регіонарної гемодинаміки, добового профілю артеріального тиску (АТ) з реніновим профілем, функціональною активністю клубочкового та канальцевого апарату нирок на різних стадіях прогресування захворювання за умов спонтанного й індукованого волемічного навантаження. Виявлено значну гетерогенність гемодинамічних зв'язків та функціональної активності нирок, які більш чітко виявляються після фізіологічного полемічного навантаження та застосування гострих фармакологічних проб. Встановлено, що з прогресуванням ЕГ функціональна активність нирок залишається високою. Виявлено, що для хворих з I стадією ЕГ характерний феномен "перебільшеного" натрійурезу, II стадією - компенсований натрій-гідроурез, а III стадія відрізняється патологічно затриманим ЕГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5 + Р414

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 75 больных с эссенциальной гипертензией (ЭГ) II стадии, распределенных по величине суточного индекса (СИ) на группы "dipper", "non dipper", "night picker", проведено комплексное изучение показателей катехоламиндепонирующей активности эритроцитов (КАДАЭ), центрального венозного давления (ЦВД), скорости распространения пульсовой волны (СРПВ), порога вкусовой чувствительности к поваренной соли (ПВЧПС). Особый интерес среди больных с ЭГ II стадии представляют пациенты с низким СИ (ND и NP). В отличие от D у них определялись высокие показатели ЦВД (>> 120 мм вод. ст.), увеличение СРПВ по сосудам преимущественно эластического типа, ПВЧПС (>> 0,32 % р-ра хлорида натрия), высокая степень недостаточности энергопластического комплекса эритроцитов (по показателям КАДАЭ) как одного из показателей состояния микроциркуляции. Патогенетически оправдана у этих больных (ND и NP) многокомпонентная терапия с использованием АГ-препаратов I линии: ингибитор ангиотензинпревращающего фермента + тиазидовый диуретик + антагонист кальциевых каналов.

Мета роботи - оцінити ефективність лікування пацієнтів з есенційною гіпертензією (ЕГ) II стадії за цільовим рівнем досягнення артеріального тиску (АТ) з різною його циркадіанною структурою. У 92 хворих на ЕГ II стадії за різної структури циркадіанного ритму AT (D - "dipper", ND - "non-dipper", NP - "night picker") оцінено ефективність антигіпертензивного лікування. Встановлено, що найбільше пацієнтів було в групі добового ритму AT ND, що свідчить про стабілізацію середніх рівнів АТ впродовж доби з прогресуванням ЕГ. Виявлено, що найнижча ефективність від проведеної антигіпертензивної терапії спостерігалась у групі з циркадіанним ритмом АТ D, найвища - у групі добового ритму АТ NP, що зумовлено тяжкістю клінічного перебігу захворювання у пацієнтів з останньої групи в поєднанні із частим кризовим перебігом. Висновки: запорукою успіху тривалої антигіпертензивної терапії слугує взаємодовіра та персоналізація роботи лікаря і пацієнта.

Розглянуто особливості змін мікроциркуляції нігтьового ложа та центрального венозного тиску (ЦВТ) у хворих на есенційну гіпертензію II стадії залежно від різних варіантів добового ритму артеріального тиску (АТ). Виявлено обернену взаємозалежність між зростанням рівня ЦВТ та зменшенням питомої ваги функціонуючих капілярів у пацієнтів із низьким (Non-dipper) та від'ємним (Night-picker) добовим індексом АТ, що може були використано як діагностичні критерії високого ризику можливих ускладнень есенційної гіпертензії.

У 56 хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ) I - III ступеня та 16 нормотензивних осіб вивчено основні параметри функціонування нирок - діурез і сечову екскрецію натрію за умов спонтанного та індукованого діурезу. Прогресування ЕГ від лабільної до ускладненої фаз супроводжується феноменом "перебільшеного" до затриманого натрійурезу у відповідь на максимальну фізіологічну гіпергідратацію тільки в ранній післянавантажувальний період (4 год). Ознаки "перебільшеного" натрійгідроурезу нівелюються за 1 добу обстеження з поступовим порушенням водно-сольового балансу в II та III ступеня ЕГ.

У дослідах на 47 білих нелінійних щурах самцях встановлено спорідненність захисного впливу еналоприлу і Wobe-Mugos E на розвиток тубуло-інтерстиційного компонента, що супроводжувалося нормалізацією тканинних систем необмеженого протеолізу та фібринолізу, покращанням кислотовидільного процесу ниркових канальців та зростанням активності сукцинатдегідрогенази в кірковій речовині нирок.

У 56 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) I і II стадій проведено аналіз кардіоцеребральних та кардіоренальних гемодинамічних стосунків, їх особливостей за умов зростання невідповідності об'єму циркулюючої крові до ємності судинного русла шляхом фізіологічної гіпергідратації. Встановлено залежність між поступовим трансформуванням ознак гіперкінетичного до нормо- та гіпокінетичного варіантів центральної гемодинаміки та розвитком і прогресуванням ГХ. Гіпергідратація у хворих у стабільній стадії призводить до обмеження механізму захисної гіперперфузії ЦНС із зростанням мозкового кровотоку. Збільшення загального периферичного опору судин з обмеженням припливу крові до органів-мішеней є ймовірним наслідком обмеження ємності венозного русла.

У хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ) II стадії та нормотензивних людей вивчено показники добового моніторування артеріального тиску (АТ). Установлено, що найбільш сталою величиною впродовж доби є рівень середнього гемодинамічного АТ, що незначною мірою залежить від коливань систолічного та діастолічного АТ. У хворих на ЕГ II ст. виявлено значне зростання середньодобового пульсового АТ, що підтверджується значною варіабільністю, зростанням величини та швидкості АТ у ранковий період (4.00 - 10.00). Загалом у групі лікованих хворих виявлено тенденцію до переходу циркадного ритму від "dіpper" до "non dіpper", що може свідчити про недостатній контроль адекватного лікування.

Вивчено активність (концентрацію) гормонів плазми крові хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ) до та після водного навантаження 2 % маси тіла. Порівняно активність гормонів крові пресорної ланки хворих на есенціальну гіпертензію I - III ст. за умов спонтанного й індукованого діурезу (водне навантаження 2 % маси тіла). Встановлено особливості змін гормональної активності пресорної ланки з прогресуванням ЕГ. У I ст. ЕГ у більшості хворих поряд із зростанням активності реніну плазми (АРП) паралельно наростав рівень альдостерону. У хворих на ЕГ II ст. АРП знижувалась. Концентрація альдостерону, вазопресину, адренокортикотропного гормону та кортизолу зростала, що засвідчило їх ведучу роль у прогресуванні хвороби. В ускладненій фазі ЕГ спостережено високий рівень вазопресину й альдостерону за явно депресованої АРП, що вказує на потенціальні можливості формування волемічних варіантів хвороби.

Відзначено, що кафедра догляду за хворими та вищої медсестринської освіти функціонує протягом трьох останніх років. Основними завданнями її є підготовка бакалаврів медицини та лікарських кадрів з предмету догляд за хворими терапевтичного, хірургічного та педіатричного профілю. В історичному аспекті висвітлено основні організаційні етапи, досягнення та проблеми недавно створеної кафедри.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 150 хворих на різні ступені есенціальної гіпертензії та 43 осіб контрольної групи вивчено залежність структури добового ритму артеріального тиску від типів ремоделювання лівого шлуночка серця та функціональної активності серцевої гемодинаміки. Встановлено, що зростання ступеня гіпертрофії лівого шлуночка серця та формування прогностично несприятливих її варіантів (ексцентричного та з вираженою дилатацією) є характерним для осіб із циркадіанними ритмами non dipper і night picker, із високим ризиком ускладнень есенціальної гіпертензії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-541

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ