Вивчено матеріали кримінальних справ за фактами вбивств і спричинень тілесних ушкоджень, які супроводжувалися смертю потерпілих. Проаналізовано обставини та механізм спричинення ушкоджень, що були встановлені під час проведення відтворення обставин події з метою перевірки та уточнення показань звинувачених та свідків за участю судового медика і без нього. Підтверджено необхідність і ефективність участі судового медика в проведенні означеної слідчої дії, розроблено її методику у відтворенні обстановки та обставин події (в основному в рамках перевірки і уточнення показань на місці) у випадках ушкоджень тупими, твердими та гострими предметами, задушення петлею та руками, падіння з висоти і на площині, вогнепальних ушкоджень. Встановлено, що застосування цієї методики дозволяє виявити та зафіксувати в протоколах слідчої дії додаткові ознаки, що характеризують обставини та механізм спричинення ушкоджень. Інші ознаки встановлювались значно частіше, що сприяло підвищенню ефективності запровадження слідчої дії.

Розглянуто питання застосування лабораторних методів дослідження в судово-медичній експертизі сучасних дорожньо-транспортних пригод (при контакті рухомого автомобіля з пішоходом і травму водія і пасажирів в салоні автомобіля). На прикладі даних, отриманих при аналізі 150 судово-медичних експертиз трупів у випадках ДТП, показано недоліки в організації лабораторних досліджень при експертизі потерпілих, що стосується, насамперед, лабораторних медикокриміналістичних досліджень фрагментів кісток і м'яких тканин з ушкодженнями, а також лабораторних досліджень одягу і взуття постраждалих. Зазначено, що це суттєво знижує доказове значення проведеної у справі судово-медичної експертизи. В якості заходів, покликана виправити подібну ситуацію, пропонується відповідний алгоритм роботи судово-медичного експерта, в якому передбачено широке застосування лабораторних методів дослідження, перш за все, медико-криміналістичних, а також судово-гістологічних.