Розглянуто предмет, метод, джерела, інститути, норми, поняття і теоретичні основи конституційного права та історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні з ХІХ ст. до сучасного періоду (формування політико-правових ідей, конституційного устрою). Проаналізовано загальні засади конституційного ладу в державі, зокрема, конституційний статус державної мови, розвиток української нації та національних меншин, основи національної безпеки, державні символи. Наведено конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина та конституційний статус системи органів державного правління, прокуратури і судової системи, а також питання територіального устрою України.

Розглянуто історію виникнення та концептуальні принципи реалізації політичних доктрин сучасності. Визначено умови їх трансформації в політичне життя українського суспільства. Розкрито суть понять консерватизму, неоконсерватизму, неофашизму, лібералізму.

Рассмотрены история возникновения и концептуальные принципы реализации политических доктрин современности. Определены условия их трансформации в политическую жизнь украинского общества. Раскрыта сущность понятий консерватизма, неоконсерватизма, неофашизма, либерализма.

Увагу приділено становленню та розвитку культури селянства України в 1920 - 1930-ті рр. З використанням архівного матеріалу простежено процеси ліквідації неписьменності та малописьменності сільського населення, запровадження початкового та семирічного обов'язкового навчання. Висвітлено діяльність культурно-освітніх закладів на селі. Проаналізовано процес українізації та прорахунки в її реалізації. Зазначено, що навіть за умов тоталітарного режиму українська культура зробила великий крок вперед. Створена й удосконалена протягом досліджуваного періоду система народної освіти забезпечила доступ до знань всім трудящим, дозволила швидко ліквідувати масову неписьменність. Вирішено проблему підготовки кадрів нової інженерно-технічної інтелігенції, розширилися масштаби практичної та теоретичної роботи у всіх галузях науки і техніки, підвищився культурно-освітній рівень населення.