Запропоновано методичну розробку п'яти уроків прикладної математики для проведення занять у VIII класі з теми "Розв'язування прямокутних трикутників".

Досліджено правову природу люстрації як одного з механізмів забезпечення основ демократії та прав людини. Проаналізовано досвід проведення люстрації в Україні та зарубіжних країнах.

У одноконтактному ніобієвому надпровідному квантовому інтерферометрі (кільці ВЧ НКВІДу) спостерігається підсилення слабкого низькочастотного гармонійного сигналу завдяки ефекту стохастичного резонансу (СР) у разі внесення до кільця квазібілого гауссова шумового потоку. Експериментально показано, що за неоптимальної інтенсивності шумового потоку, яка є недостатньої для реалізації умови СР, можна керувати середньою частотою переходів кільця між його метастабільними станами і тим самим підсиленням слабкого сигналу, отримуючи максимально можливе підсилення за допомогою додаткового детермінованого змінного магнітного потоку з частотою, що значно перевищує частоту корисного сигналу, що підсилюється. Порівняно частотні характеристики посилення композитного багаточастотного сигналу в режимах керованого стохастичного підсилення та "чистого" СР.

Проаналізовано проблеми правового регулювання взаємодії державної влади та опозиції. Звернено увагу на потенційні конституційні та законодавчі форми взаємодії державної влади та опозиції. Наведено авторські пропозиції щодо вирішення проблем взаємодії державної влади та опозиції в Україні.

Досліджено принципи взаємодії державної влади та опозиції, акцентовано увагу на змісті та сутності кожного з них. Наведено авторські пропозиції щодо їх законодавчого закріплення та нормативного врегулювання механізмів їх реалізації. Зазначається, що правові та фактичні умови мирного співіснування державної влади та опозиції є мірилом для оцінки демократичної зрілості будь-якої політичної системи. Звернено увагу на те, що в умовах демократичної трансформації важливими факторами у відносинах влади та опозиції є: політична толерантність, конструктивний діалог і спільна відповідальність, які є суттєвим фактором утвердження правової держави. Звернено увагу на те, що уряд та опозиція є складовими єдиного публічно-владного механізму, оскільки контроль за правлячою владою, який здійснюють опозиційні партії, за своєю природою є також процесом владарювання. Проаналізувавши досвід зарубіжних країн та особливості становлення демократичного режиму в Україні, зроблено висновок щодо необхідності закріпити на рівні Конституції України право на опозиційну діяльність, а на рівні законодавства передбачити конкретні принципи взаємодії влади та опозиції та нормативно врегулювати механізм їх практичної реалізації. Формальна сторона вирішення цього складного питання є лише одним із чинників його позитивного вирішення. Однак, в умовах демократичної трансформації він може стати правовою основою для позитивних змін у політичному житті держави, які: по-перше, нададуть можливість опозиції стати реальним суб'єктом конституційно-правових відносин; по-друге, забезпечать конституційний контроль і відповідальність політичних партій та їх лідерів як в парламенті, так і за його межами за дії, які становлять загрозу суверенітету держави та правам людини; по-третє, встановлять систему цінностей, яка стане невід'ємним елементом вітчизняної конституційної традиції.

Розглянуто питання планування та контролю групового та ройового польоту БПЛА. Здійснено аналіз існуючих тактик використання ройових формацій, зроблено огляд систем моделювання поведінки БПЛА у групі та рої. Проаналізовано підходи та методології ройового управління, що використовуються в Україні. Сформовано класифікацію рівнів автономії, керування та взаємодії БПЛА при сумісному польоті. Розглянуто параметри та структуру БПЛА, а також системи позиціювання та забезпечення інформаційного обміну між БПЛА для виконання сумісного польоту. Наведено приклади використання інформаційних технологій для підготовки польотної місії групового автономного польоту БПЛА. Побудовано імітаційні моделі групового та ройового польоту БПЛА. Розроблено метод управління рухом сумісного польоту БПЛА з урахуванням обмежених зон та антропогенного оточення.

Досліджено взаємодію державної влади та опозиції в період демократичної трансформації. Така взаємодія зумовлена історичними передумовами становлення опозиції, її моделей, типів, форми державного правління та політичного режиму держави. Від цих чинників залежить цілісна класифікація правових засад і форм взаємодії державної влади та опозиції. Сьогодні в західноєвропейській доктрині існує кілька узагальнених моделей політичної опозиції, серед яких: вестмінстерська модель; німецька модель; французька напівпрезидентська модель; скандинавська модель. Установлено, що опозиція як інституціоналізоване представництво інтересів громадян на рівні ухвалення суспільних рішень, критичного оцінювання урядової політики, вимоги її корекції, приведення її у відповідність дісним потребам, кваліфікованого висування альтернатив. Місія опозиції, полягає не в тому, щоб заперечувати чинну владу, а в тому, щоб генерувати альтернативну щодо здійснюваного урядом курсу політики. Опозиція - це інститут, метою якого є вираження інтересів і цінностей, які не представлені в діяльності правлячого режиму. Так, опозиція виражає та консолідує протестну активність населення, формує вимоги, які опонують поведінці влади або корегують її. На думку І. А. Побочого, сьогодні існує 3 форми політичної взаємодії державної влади та опозиції а саме політичну боротьбу, співробітництво та нейтралітет. Політична боротьба ведеться за завоювання та розподіл державної влади, а в її основі лежить суперечливість об'єктивних політичних інтересів різних суспільних груп, класів, націй тощо. Співробітництво базується на збіганні - у межах конкретної тотожності - політичних інтересів суб'єктів, які сформувалися ситуативно. Нейтралітет передбачає утримання суб'єктів від обміну діяльністю в умовах суперечності або збігання їхніх політичних інтересів, але з міркувань тактики він підлягає розгляду як особлива форма політичної взаємодії. Важливим завданням у забезпеченні належних форм реалізації правових засад взаємодії державної влади й опозиції є вироблення ефективних правових механізмів такої взаємодії, закріплених на рівні норм закону України, який врегульовує правовий статус опозиції та гарантії її діяльності.