Запропоновано метод зменшення трудомісткості застосування формалізованого інструментарію в транспортній службі за рахунок його структуризації шляхом застосування моделі задачі вибору. Розроблено метод зменшення очікуваного часу виконання процедур транспортної служби за допомогою підвищення періоду їх застосувань за рахунок визначення найбільш очікуваних значень елементів вектора вихідних даних, одержаних із зовнішніх систем. Запропоновано метод зменшення трудомісткості виконання функцій об'єднання ланок даних в єдину мережу шляхом зменшення кількості ітерацій процедури контролю зв'язності за рахунок визначення умов завершення пошукової процедури на графовій моделі. Розроблено метод визначення ефективного набору інструментальних засобів реалізації функцій TC LAN шляхом підвищення потужності множини їх припустимих варіантів із застосуванням морфологічного аналізу. Створено метод зменшення трудомісткості процесу підготовки вхідних даних для реалізації функцій транспортної служби за допомогою зменшення частоти опитувань стану ланок даних за рахунок визначення кореляційних характеристик вектора їх параметрів.

Оцінено можливість застосування алгоритмів класифікації на основі апарату штучних нейронних мереж (ШНМ) типів MLP і RBF для формування (перевірки ефективності існуючого) набору і складу рівнів еталонної моделі (ЕМ) взаємодії відкритих систем. Критерії класифікації характеризують відношення сумарного відхилення оцінок функцій в сусідніх таксонах до вказаної величини і максимального значення відхилення оцінок функцій в несусідніх таксонах. Формування кортежу таксонів функцій ЕМ з найкращим значенням відношення критеріїв меншим числом ітерацій навчання гарантується з використанням ШНМ типу MLP.

У статті запропоновано дворівневу математичну модель динаміки розвитку комп'ютерного інформаційного центру університетської бібліотеки на основі класичного способу опису динамічних систем. Дану математичну модель реалізовано з використанням методу багаторівневого моделювання Форестера, що дозволило виявити взаємозв'язок параметрів моделі, які визначають капітальні затрати на створення комп'ютерного інформаційного центру та інтенсивність інформаційного потоку в лініях передачі даних між абонентами інформаційного центру.

У статті запропоновано математичну модель оцінки вразливості проектних рішень за структурою інформаційної мережі на основі статистичних характеристик. Проведені статистичні експерименти показали можливість отримання більш точного значення вартості інформаційної мережі з використанням даної моделі.

Деталізовано підходи до оцінювання інтенсивностей первинних інформаційних потоків, що генеруються абонентами відносно нового об'єкту інформаційних технологій, - комп'ютерних мереж речей, для прогнозування їх розвитку. Оцінка первинного, від існуючих або потенціальних абонентів, інформаційного навантаження на Інтернет речей, є необхідною умовою успішного розвитку цього відносно нового об'єкта інформаційних технологій, зокрема, - для ефективного розподілу зусиль на створення інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури. Оцінювання сукупної інформаційної потужності (продуктивності) програмно-апаратних засобів - джерел первинної, для мережі, інформації, є досить складним завданням. Показником інтенсивності загального інформаційного потоку обрано ВВП, який опосередковано представляє обсяг речей (читай - інтелектуальних сенсорів і виконавчих пристроїв), які можуть (потенційно) і породити інформаційне навантаження на кіберфізічну мережу (Інтернет речей). Цей показник (укупі з ВВП ППС, ВНП та ін.) розраховується щорічно (тобто одиницею часу в нашій задачі вибираємо рік) для всіх країн, абоненти яких можуть скласти саму комп'ютерну мережу речей. В якості абонентів для регіональних мереж можуть виступати галузі народного господарства, як інтегровані сукупності підприємств - генераторів речей. Пропонується модель, побудована на основі моделі міжгалузевого балансу В. В. Леонтьєва. Введено припущення про пряму лінійну залежність кількості інформації, що генерується термінальними пристроями та надходить в мережу в одиницю часу, від кількості речей-терміналів. Безпосереднє використання, для прогнозування розвитку, мережі, існуючої офіційної статистичної звітності створює небезпеку спотворення відповідних оцінок. Запропонована проста модель враховує зв'язки між абонентами мережі речей в процесі виробництва, що дозволяє отримати більш точну, ніж класична (отримана безпосередньо за макроекономічними показниками), оцінку розподілу інтенсивностей первинної інформації, що виходить від кінцевих пристроїв.