Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.510.8-5

Рубрики:

Пошкодження печінки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі експериментальних і клінічних досліджень обгрунтовано доцільність і доведено ефективність внутрішньотканинного електрофорезу (ВТЕ) антибактеріальних препаратів у разі обмежених за площею термічних уражень. Розроблено методики його проведення залежно від площі, локалізації опіку з урахуванням фази ранового процесу. Застосування ВТЕ позитивно впливає на динаміку ранового процесу: знижує мікробну контамінацію опікових ран, на 6 - 8 діб прискорює епітелізацію поверхневих опіків, у разі глибоких опіків - на 20,6 % скорочує термін підготовки гранулюючих ран до шкірної пластики. Поєднане використання ВТЕ антибактеріальних препаратів та ентеросорбції у хворих з опіковою хворобою забезпечує істотне зниження рівня ендогенної інтоксикації, протеолітичної активності плазми крові, забезпечує оптимальний перебіг ранового процесу.

Вивчено ефективність внутрішньотканинного електрофорезу антисептиків під час лікування обмежених термічних опіків III А - Б - IV ступенів. Встановлено, що його застосування зменшує інфікованість опікових ран, позитивно впливає на динаміку ранового процесу, прискорює на 3 - 4 доби репаративні зміни, скорочує строки підготовки гранулюючих ран до автодермопластики.

Ефективність гальванізації та внутрішньотканинного електрофорезу антибактеріальних препаратів вивчено у 26-ти хворих на опіки IIIA-Б-IV ст. площею від 3 до 12 % поверхні тіла. Показано позитивний вплив електричного поля постійного струму на рівень церулоплазміну, пероксидного окиснення білків, фібринолітичну активність плазми крові, динаміку ранового процесу. Гальванізація зони термічного ураження покращує цитологічну картину залишкових ран, прискорює процес їх епітелізації.

Внутрішньоартеріальне введення озонвмісного фізіологічного розчину у хворих на ішемічно-гангренозну форму синдрому стопи діабетика, виконане за методикою Сельдінгера, сприяє зниженню рівня глікемії та потенціює позитивний лікувальний ефект комплексного лікування зазначеної категорії пацієнтів. Стимуляція функціональної активності макрофагів під впливом озону, а також наявність деструктивних змін у таких клітинах без некротизуючих ушкоджень може бути пояснена включенням механізму апоптозу як позитивного фактора в регуляції місцевого гомеостазу на завершенні запальної (ексудативної) фази ранового процесу.

Новоутворення носової частини глотки характеризуються різноманітністю морфологічних форм, що вирізняються за клінічним перебігом, гістогенезом, методами лікування та прогнозом. Носоглоткова карцинома виявляється частіше у віці 30 - 40 років, але може бути і у дітей. У дітей вона виявляється частіше, ніж інші епітеліальні злоякісні новоутворення, пік захворюваності припадає на вік від 10 до 16 років. Заключний діагноз встановлюють після хірургічної біопсії з наступним гістологічним дослідженням. Впровадження фіброскопії до клінічної онкології надало змогу розробити та втілити у практику цитологічні дослідження паралельно зі звичайним гістологічним дослідженням, а також використовувати одержаний матеріал для молекулярно-генетичного аналізу тканин носової частини глотки, що в свою чергу значно розширило діагностичні можливості морфологічних методів обстеження та дозволило покращити якість діагностики. Наявність злоякісної пухлини ідентичної локалізації та гістологічної структури у кровних родичів, з летальним наслідком у матері та сприятливим прогнозом у обох дітей, впродовж одного періоду раніше не спостерігалось у клінічній практиці авторів, не знайшли такого варіанта і під час огляду літератури. Також даний клінічний випадок може бути непрямим доказом етіологічної ролі вірусу Епштейна - Барр для недиференційованого раку носоглоткового типу.

Проаналізовано зміни клітинного імунітету у хворих при синдромі діабетичної стопи (СДС). Відзначено тенденцію до збільшення на 28,7 % абсолютної кількості загального пулу Т-лімфоцитів, проте, зменшення їх відносної кількості на 16,5 %. При цьому виявлені імунні розлади першого (у 62,5 % хворих) та другого (у 37,5 %) ступеня. Можливою причиною таких змін є те, що збудниками гнійно-некротичних процесів м'яких тканин є умовно патогенні мікроорганізми, локалізовані у позаклітинних просторах, проти яких формується в основному гуморальна імунна відповідь, на відміну від імунної відповіді проти внутрішньоклітинних збудників, що забезпечує клітинна ланка імунітету.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.601.1 + Р413.601.1 + Р413.3-4

Рубрики:

Хірургічне лікування панкреатиту

Панкреатити

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Внутрішньоартеріальне введення озонвмісного фізіологічного розчину у хворих на ішемічно-гангренозну форму синдрому стопи діабетика, виконане за методикою Сельдінгера, сприяє зниженню рівня глікемії та потенціює позитивний лікувальний ефект комплексного лікування зазначеної категорії пацієнтів. Стимуляція функціональної активності макрофагів під впливом озону, а також наявність деструктивних змін у таких клітинах без некротизуючих ушкоджень може бути пояснена включенням механізму апоптозу як позитивного фактора в регуляції місцевого гомеостазу на завершенні запальної (ексудативної) фази ранового процесу.

Новоутворення носової частини глотки характеризуються різноманітністю морфологічних форм, що вирізняються за клінічним перебігом, гістогенезом, методами лікування та прогнозом. Носоглоткова карцинома виявляється частіше у віці 30 - 40 років, але може бути і у дітей. У дітей вона виявляється частіше, ніж інші епітеліальні злоякісні новоутворення, пік захворюваності припадає на вік від 10 до 16 років. Заключний діагноз встановлюють після хірургічної біопсії з наступним гістологічним дослідженням. Впровадження фіброскопії до клінічної онкології надало змогу розробити та втілити у практику цитологічні дослідження паралельно зі звичайним гістологічним дослідженням, а також використовувати одержаний матеріал для молекулярно-генетичного аналізу тканин носової частини глотки, що в свою чергу значно розширило діагностичні можливості морфологічних методів обстеження та дозволило покращити якість діагностики. Наявність злоякісної пухлини ідентичної локалізації та гістологічної структури у кровних родичів, з летальним наслідком у матері та сприятливим прогнозом у обох дітей, впродовж одного періоду раніше не спостерігалось у клінічній практиці авторів, не знайшли такого варіанта і під час огляду літератури. Також даний клінічний випадок може бути непрямим доказом етіологічної ролі вірусу Епштейна - Барр для недиференційованого раку носоглоткового типу.

Мета роботи - покращити засвоєння лікарями-інтернами зі спеціальності "Хірургія" тактики лікування пацієнтів із гострою хірургічною абдомінальною патологією. Проведено аналіз ефективності організації навчально-методичного процесу в лікарів-інтернів з фаху "Хірургія" щодо засвоєння хірургічної тактики лікування пацієнтів із гострою хірургічною абдомінальною патологією на кафедрі загальної хірургії Буковинського державного медичного університету в 2017 - 2020 рр. Оптимізацію підготовки інтернів здійснено за рахунок впровадження сучасних мініінвазивних методів оперативних втручань і новітніх високоінформативних діагностичних і прогностичних критеріїв ускладненого перебігу гострої хірургічної абдомінальної патології. Ефективність навчання покращено за рахунок використання сучасних інтерактивних технологій, для оцінки знань інтернів перевага надається методу дискусійного опитування. Висновок: досконале оволодіння сучасними мініінвазивними методами інтервенційного лікування, розуміння їх місця та значення є важливим компонентом ефективного навчання лікарями-інтернами із спеціальності "Хірургія" тактики лікування гострої хірургічної абдомінальної патології.