Наведено основні відомості про роботи, що виконуються на гірничо-видобувних підприємствах, методи розв'язання задач за допомогою топографічної карти та гірничої графічної маркшейдерської документації, приладів і методів кутових і лінійних вимірювань технічної точності, основ топографічних зйомок і камеральної обробки полових вимірювань. Розглянуто теорію та способи створення маркшейдерсько-геодезичних і зйомочних мереж, маркшейдерсько-геодезичні роботи на території гірничого відводу, зрівнювання мереж і оцінка точності. Визначено напрямки перспективного розвитку методів маркшейдерсько-геодезичних вимірювань на базі волоконно-оптичних систем і застосування супутникових методів визначення положення стану топографічної поверхні гірничо-видобувного регіону. Наведено основні положення організації безпечного виконання маркшейдерсько-геодезичних робіт на гірничому підприємстві та вимоги до екології та навколишнього середовища.

Изложены основные сведения о работах, выполняющихся на горно-выдобывающих предприятиях, методы решения задач с помощью топографической карты и горной графической маркшейдерской документации, приборов и методов угловых и линейных измерений технической точности, основ топографических съёмок и камеральной обработки половых измерений. Рассмотрены теория и способы создания маркшейдерско-геодезических и съёмочных сетей, маркшейдерско-геодезические работы на территории горного отвода, уравнения сетей и оценка точности. Определены направления перспективного развития методов маркшейдерско-геодезических измерений на основе волоконно-оптических систем и применения спутниковых методов определения положения состояния топографической поверхности горно-добывающего региона. Приведены основные положения организации безопасного исполнения маркшейдерско-геодезических работ на горном предприятии и требования к экологии и окружающей среде.

Висвітлено теоретичні та практичні питання геометризації родовищ корисних копалин. Проаналізовано будову пластових покладів. Увагу приділено проекціям з числовими відмітками, геометризації складчастих форм залягання, розривних порушень геологічних структур і трищинуватості масивів гірських порід. Розглянуто вплив геометрії родовища на точність підрахунку запасів, облік стану їх рухомості, втрати та збіднення за умов розробки підземним, відкритим і комбінованим способами. Розкрито проблеми визначення потужності, площ, вмісту компонентів, властивостей покладів корисних копалин. Розглянуто весь спектр можливих способів оцінки геометрії родовищ.

Освещены теоретические и практические вопросы геометризации месторождений полезных ископаемых. Проанализировано строение пластовых залежей. Уделелено внимание проекциям с числовыми отметками, геометризации складчастных форм залегания, разрывных нарушений геологических структур и трещиноватости массивов горных пород. Рассмотрено влияние геометрии месторождения на точность подсчета запасов, учета состояния их подвижности, потери и обеднения при разработке подземным, открытым и комбинированным способами. Раскрыты проблемы определения мощности, площади, содержания компонентов, свойств залежей полезных ископаемых. Рассмотрен весь спектр возможных способов оценки геометрии месторождений.

Розроблено принцип створення багатовимірного евристичного алгоритму прогнозування, що ефективно реалізує рівняння математичної моделі багатовимірного випадкового геохімічного поля, шляхом використання вперше розглянутого полінома довільного ступеня. Встановлено вплив параметрів розвідувальної мережі на точність вихідної маркшейдерсько-геологічної інформації. Встановлено закономірність розміщення якісних показників залізорудних родовищ, одержано основні типи залежностей між геологічними параметрами родовища. Доведено, що як математичний опис елементів прогнозованого гірського масиву доцільно приймати систему рівнянь багатовимірного випадкового геохімічного поля. Встановлено, що як метод обробки макшейдерсько-геологічної інформації, що отримана по нерегулярній розвідувальній мережі, доцільно використовувати метод крайгінгу.

Охарактеризованы виды распределений пространственных переменных, участвующих в процессе прогнозирования качественных показателей железорудных месторождений на основе теории пространственных переменных с использованием вариограммы. Рассмотрены методы оценки вариограмм применительно к геологическим характеристикам месторождения. Отмечено, что построение вариогаммы может способствовать уточнению существующих представлений о месторождении, особенно на ранних стадиях геологических исследований. Рассмотрены виды вариограмм в зависимости от характера минерализации месторождения. Описан вид вариграммы в зависимости от характера зоны влияния пробы в заданном направлении. Устанавлены типы анизотропии в зависимости от характера вариограмм, построенных в различных направлениях. Отмечено, что дисперсии оценивания могут быть найдены на основе вариограмм. Описаны гипотезы случайных функций, используемых при описании массива на основе теории пространственных переменных. Рассмотрена гипотеза универсального крайгинга, характеризущая распределение пространственных переменных месторождения, описываемого случайным многомерным геохимическим полем.

Цель работы - совершенствование методики геометризациии качественных показателей железорудных месторождений для построения такой горно-геометрической модели месторождения, которая давала бы возможность описать закономерности размещения важнейших качественных показателей в пространстве с тем, чтобы спрогнозировать их изменение в процессе развития горных работ. Особенно важным аспектом применения геометризации месторождений железорудных полезных ископаемых является горно-геометрическое прогнозирование их качественных показателей для решения заданий перспективного и текущего планирования с тем, чтобы наладить с максимальной эффективностью работу горнодобывающего предприятия в режиме усреднения качества руды и повысить рационализацию освоения месторождения. Задача работы определила применение комплексного метода исследований, включающего проведение теоретических исследований, лабораторные и промышленные эксперименты. При проведении отдельных исследований были использованы геостатистические методы и методы программирования для ЭВМ. Описан многомерный эвристический алгоритм прогнозирования, эффективно реализующий уравнения математической модели многомерного случайного геохимического поля, путем использования предложенного полинома произвольной степени. Показано, что в качестве математического описания элементов прогнозируемого горного массива целесообразно принимать систему уравнений многомерного случайного геохимического поля. Установлено, что в качестве метода обработки маркшейдерско-геологической информации, полученной по нерегулярной разведывательной сети, целесообразно использовать метод крайгинга. Предложено решение актуальной научной задачи, имеющей важное народнохозяйственное значение, заключающейся в разработке горно-геометрического метода прогнозирования качественных показателей железорудных месторождений, реализованного в математической модели многомерного случайного геохимического поля. Для реализации этой модели описан новый математический метод, являющийся многомерным эвристическим алгоритмом прогнозирования. Ввиду того, что на месторождениях Кривбасса детальная геологическая разведка ведется, как правило, с помощью нерегулярной сети скважин, метод крайгинга является наиболее приемлемым для оценки и повышения достоверности исходной геологической информации. Фактически получены результаты, позволяющие описывать случайные функции с несколькими компонентами, имеющими стационарные приращения. Каждая последующая гипотеза обобщает предшествующие. Точно так же и сама теория пространственных переменных включает все ранее перечисленные случаи. По сути, гипотеза универсального крайгинга характеризует распределение пространственных переменных месторождения, описываемого случайным многомерным геохимическим полем.

Рассмотрен вопрос о применимости статистической теории информации для задач геометризации месторождений. Цель работы - описание закономерности размещения важнейших качественных показателей в пространстве с тем, чтобы спрогнозировать их изменение в процессе развития горных работ. Важнейшим аспектом геометризации является горно-геометрическое прогнозирование качественных показателей и решение заданий перспективного и текущего планирования для максимально эффективной работы горнодобывающего предприятия в режиме усреднения качества руды и рационального освоения месторождения. Данные исследования базируются на концепции проф. П. К. Соболевского о геометризации форм, свойств, условии залегания и процессов в недрах. На основании этих теоретических представлений были развиты графические способы построения модели, предложены математические действия с поверхностями топографического порядка, разработаны методы геометризации различных показателей месторождения. Для решения поставленных задач применялся целый ряд методов, включающих проведение теоретических исследований, лабораторные и промышленные эксперименты. При проведении исследований были использованы геостатистические методы оценки. В основу анализа свойств отдельных полей и их систем положен информационный и горно-геометрический анализ, математические действия с топофункциями. В качестве метода обработки маркшейдерско-геологической информации, полученной по нерегулярной разведывательной сети предложено использовать метод крайгинга. Предложен метод оценки характера размещения показателей месторождения с нелинейным характером изменчивости. Рассмотрены основные методики оценки геологических данных при прогнозировании качественных показателей железорудных месторождений и дана их характеристика, что позволяет классифицировать месторождения или их участки по изменчивости, обосновывать рациональные параметры разведочных сетей, нормировать потери и разубоживание полезных ископаемых, планировать и управлять разведочными и горными работами, прогнозировать качество и количество полезного ископаемого. Выбрана оптимальная методика оценки в условиях криворожских железорудных месторождений. Получены результаты, позволяющие описывать случайные функции с несколькими компонентами, имеющими стационарные приращения. Ввиду того, что на месторождениях Кривбасса детальная геологическая разведка ведется, как правило, с помощью нерегулярной сети скважин, метод крайгинга является наиболее приемлемым для оценки и повышения достоверности геологической информации.

Мета роботи - розглянути методику геометризації залізорудних родовищ шляхом розробки гірничо-геометричного методу підрахунку їх запасів для забезпечення раціонального ведення гірничо-видобувних робіт на основі аналізу та удосконалення існуючих методів підрахунку запасів корисних копалин. В основу методики дослідження було покладено геометризацію родовищ корисних копалин та створення геометричної моделі родовища. Для створення геометричної моделі покладу, крім основних дисциплін геологічного і гірничого циклу, необхідно знати проекції, застосовувані при геометризації родовищ. На основі теоретичних уявлень були розвинені графічні способи побудови моделі, розроблені методи геометризації різних показників родовища. Для вирішення поставлених завдань застосовувався цілий ряд методів, що включають проведення теоретичних досліджень, лабораторні та промислові експерименти. Розроблено методику підрахунку запасів залізорудних родовищ корисних копалин на основі аналізу та удосконалення існуючих методів підрахунку запасів корисних копалин. В основу аналізу властивостей корисних копалин покладено інформаційний та гірничо-геометричний аналіз родовища, що дозволяє обрати оптимальну методику підрахунку запасів. Розглянуто основні методики оцінки гірничо-геометричних та геологічних даних при підрахунку запасів залізорудних родовищ корисних копалин і дана їх характеристика, що дозволяє класифікувати родовища або їх, планувати і управляти розвідувальними та гірничими роботами. Особливо важливим застосуванням геометризації родовищ залізорудних корисних копалин є підрахунок їх запасів для вирішення завдань перспективного та поточного планування з тим, щоб налагодити з максимальною ефективністю роботу гірничодобувного підприємства. Обрана оптимальна методика оцінки в умовах криворізьких залізорудних родовищ. Для підрахунку запасів залізорудного родовища був обраний автоматизований метод підрахунку об'ємів корисних копалини і розкривних порід з використанням ГІС K-Mine. ГІС K-Mine містить велику кількість підпрограм для виконання вказаних обчислень. Модуль дозволяє виконувати розрахунки об'ємів різними методами (метод погоризонтних планів, метод поперечних розрізів, модифікований метод поперечних розрізів з використанням тріангуляційних мереж тощо).

Розглянуто методику геометризації родовищ корисних копалин шляхом вибору оптимального гірничо-геометричного методу оцінки для забезпечення раціонального ведення гірничо-видобувних робіт на основі аналізу та удосконалення існуючих методів геометризації родовищ корисних копалин. В основу методики дослідження було покладено геометризацію родовищ корисних копалин та створення геометричної моделі родовища. Для створення геометричної моделі покладу, крім основних дисциплін геологічного і гірничого циклу, необхідно знати проекції, застосовувані при геометризації родовищ. На основі теоретичних уявлень були розвинені графічні способи побудови моделі, розроблені методи геометризації різних показників родовища. Для вирішення поставлених завдань застосовувався цілий ряд методів, що включають проведення теоретичних досліджень, лабораторні та промислові експерименти. Обрано методику геометризації запасів залізорудних родовищ корисних копалин на основі аналізу та удосконалення існуючих методів геометризації запасів корисних копалин. В основу аналізу властивостей корисних копалин покладено інформаційний та гірничо-геометричний аналіз родовища, що дозволяє обрати оптимальну методику геометризації. Розглянуто основні методики оцінки гірничо-геометричних та геологічних даних при геометризації родовищ корисних копалин і дана їх характеристика, що дозволяє класифікувати родовища або їх ділянки, планувати і управляти розвідувальними та гірничими роботами. Особливо важливим застосуванням геометризації родовищ залізорудних корисних копалин є оцінка їх запасів для вирішення завдань перспективного та поточного планування з тим, щоб налагодити з максимальною ефективністю роботу гірничодобувного підприємства. Обрана оптимальна методика геометризації в умовах криворізьких залізорудних родовищ. Запропоновано вирішення актуальної наукової задачі, що має важливе народногосподарське значення, яка полягає в розробці гірничо-геометричного методу оцінки показників залізорудних родовищ, реалізованого в математичної моделі багатовимірного випадкового геохімічного поля.

Мета роботи - знаходження закономірностей розташування найважливіших якісних показників у масиві для того, щоб визначити їх зміну у процесі розвитку гірничої розробки. Найважливішим напрямом застосування геометризації родовищ залізорудних корисних копалин є гірничо-геометричне прогнозування їх якісних показників для вирішення задач довгострокового та короткострокового планування для того, щоб налагодити з великим ступенем ефективності роботу підприємства, що видобуває залізорудні корисні копалини, в режимі усереднення та підвищити ступінь раціоналізації процесу видобутку руди та ведення гірничих робіт. Методи дослідження. Для розв'язання нагальних задач передбачено багато методів, в тому числі, застосування теоретичних досліджень, натурні та виробничі випробування. Під час робіт застосовувались геостатистичні методи оцінки. Методика полягає у знаходження закономірності просторового розташування показників покладу для розв'язання задачі прогонозування властивостей родовищ корисних копалин. Наукова новизна. За спосіб огляду маркшейдерсько-геологічної інформації, взятої за неоднорідною розвідувальною мережою пропонується застосовувати спосіб крайгінга. Розглянуто спосіб оцінювання закономірності розташування чинників родовища з нелінійним характером мінливості. Практичне значення. Висвітлено загальні способи оцінювання геологічних показників при розрахунку якісних показників залізорудних родовищ і показано їх властивості. Подано найзручніший спосіб оцінювання в умовах Криворізьких залізорудних родовищ. Найзначущим є створення методики прогнозування просторового розміщення показників родовищ залізорудних корисних копалин. Результати. Отримано результати, які можуть давати випадкові функції з декількома компонентами, які є стаціонарними збільшеннями. Виходячи з того, що на родовищах Кривбасу детальна геологічна розвідка проводиться, як правило, за допомогою неоднорідної мережі свердловин, крайгінг є самим оптимальним способом для оцінювання та збільшення істотності геологічної інформації. Результатом геометризації родовищ та покладів корисних копалин є знаходження прогнозного просторового розміщення якісних показників у просторі масиву гірських порід і рудних тіл.

Мета роботи - геолого-промислова оцінка покладу корисних копалин, яка передбачає правильне визначення кількості і якості розвіданих запасів, вимагає збору і обробки такого матеріалу, який був би достатнім для складання технічно правильного і економічно обгрунтованого проекту освоєння родовища. Ці вимоги ставлять перед геолого-маркшейдерським забезпеченням гірничих підприємств все більш складні завдання. Забезпечення правильного освоєння родовища є пріоритетною виробничою задачею, що базується на науково обгрунтованій оцінці гірничо-геометричних характеристик покладу коричних копалин та чіткого уявлення про характер та кількість запасів родовища. Методика дослідження полягає у гірничо-геометричному моделюванні та моніторінгу надр на основі прогресивних та класичних способів і методик геометризації масиву корисних копалин та вміщуючих порід. Це включає в себе комплекс заходів, направлених на збір та оцінку вихідної інформації, її оцінку точності, математичне опрацювання та визначення оптимальних та найефективниіших методів вирішення задачі геометризації родовища. Застосовано комплекс методів оцінки мережі опробування та оцінки мінливості вмісту корисного компоненту. Ці методи базуються як на статистичних розрахунках, так і на програмних методах, що реалізуються у геоінформаційних системах. Застосовані методи дають змогу практично розв'язувати задачі гірничого виробництва, пов'язані з оцінкою запасів родовища корисних копалин, їх генезису, характеру залягання, якості, можливості сортування, прогнозування та промислового освоєння. Отримано результати, які дають максимально повне уявлення про характер запасів родовища корисних копалин, можливість промислового освоєння та його послідовність. Показано переваги комплексу методів, що базуються на статистичній оцінки покладу корисних копалин, а також застосування новітніх геоінформаційних систем, що забезпечують можливість якісного і точного підрахунку та оцінки запасів родовища корисних копалин.

Мета роботи - у зв'язку з появленням новітніх правил стосовно забезпечення потрібними даними органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також громадян із ціллю регулювання земельних та інших взаємовідносин постала мета порівняти можливості, зручність, простоту функціоналу двох різних ГІС, зокрема ЗЕМПРО (Spliterw) та SinergyMap під час опрацювання матеріалів для виконання ідентичної роботи. Сформульовані мета та задачі дослідження зумовили застосування загальнонаукових підходів, логічних правил побудови висновків, спеціальних методів пізнання. Інформаційним підгрунтям проведення роботи слугували збірники наукових праць, періодичні фахові видання, Інтернет-ресурси, нормативні документи. Означено відбір результативних методів практики організації опрацювання матеріалів для виконання ідентичної роботи із застосуванням ГІС ЗЕМПРО (Spliterw) та SinergyMap. Цільове спрямування виділяється практичною значимістю даного дослідження для потреб професіоналів для землевпорядників, геодезичної галузі та для фахівців інших напрямів, що займаються організацією ефективної роботи щодо методів та способів збирання просторових даних, які можуть забезпечити оперативне автоматизоване отримання картографічної інформації з заданою точністю і необхідним обсягом інформації як для потреб країни, так і зацікавлених користувачів. Встановлено, що ГІС SynergyMap має всі потрібні засоби для використання у різноманітних областях, і набула щонайбільшого розповсюдження у землеустрої, архітектурі, сільському, лісовому і водному господарствах, земельному кадастрі тощо. Подібне об'єднання вдосконалює структурування показників, додає ефективність їх аналізу та опрацювання, а віддзеркалення цих даних у звичайному для людського розуміння візуальному вигляді добре облегшує та модернізує механізм прийняття адміністративних рішень. Існуючі сьогодні ГІС, як платні, так і з відкритим кодом, дозволяють виконувати практично будь-які камеральні роботи для кадастру та землеустрою. Головне розуміти користувачу зміст поставленого завдання і враховувати корпоративні стандарти на інформаційні системи в організаціях, які беруть участь у таких спільних роботах, або для яких ці роботи виконуються.

Мета роботи - створення ефективної методики маркшейдерсько-геодезичного забезпечення розробки залізорудного родовища. Теоретичні та експериментальні дослідження роботи направлені на створення ефективного методу визначення планово-висотних координат маркшейдерського обгрунтування з найменшим використанням трудовитрат і часу, а також з найбільшою точністю. Такий підхід пояснюється тим, що точність позиціонування в цьому випадку буде найбільш ефективним та актуальним підходом до вирішення проблеми у теперішній час. По мірі будівництва і експлуатації гірничого підприємства, пункти обгрунтування втрачаються як через їх пряме фізичне знищення в результаті розносу бортів кар'єрів, будівельних і дорожніх робіт, так і через порушення видимості між суміжними знаками при забудові території, відсипки відвалів та інших робіт. Тому відновлення втрачених та створення нових пунктів опорного маркшейдерського обгрунтування є гострою необхідністю. Для маркшейдерсько-геодезичного забезпечення відкритих гірничих робіт на території гірничого відводу підприємства створюється розгалужена мережа пунктів опорного обгрунтування, яка з розвитком гірничих робіт періодично поповнюється. У зв'язку з необхідністю поповнення мережі, виконуються роботи зі створення опорного маркшейдерського обгрунтування на кар'єрі і його відвалах. Ці спостереження проводяться з метою вставки нових та перевірки раніше закладених точок в опорній мережі. Застосовано комплекс сучасного маркшейдерсько-геодезичного забезпечення гірничого виробництва, що полягає у використанні новітніх методів і приладів, зокрема, супутникового методу створення опорних мереж. Проведено дослідження зі створення ефективної методики маркшейдерсько-геодезичного забезпечення залізорудного кар'єру. Створено ефективну методику маркшейдерсько-геодезичного забезпечення гірничого виробництва, що дозволяє виконувати роботи з найменшим використанням трудовитрат і часу, а також з найбільшою точністю. Отримано результати, які дали змогу створити опорну маркшейдерську мережу на території гірничого відводу залізорудного кар'єру. Показано переваги комплексу методів, що базуються на використанні новітніх методів і приладів, зокрема, супутникового методу створення опорних мереж.