Вперше в історичній літературі зроблено спробу комплексного вивчення пам'яток історії та культури Прикарпаття періоду Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), вшанування пам'яті її державних, військових, громадських діячів, а також подій, які мали місце в той час. Наведено список членів Української Національної Ради, простежено історію ЗУНР у геральдиці, філателії та боністиці.

На підставі новітніх методологічних підходів проаналізовано наявні джерела та історіографію з проблеми вивчення різноманітних проявів зовнішньої політики Російської імперії відносно західноукраїнських земель напередодні Першої світової війни. Розглянуто особливості соціально-політичного життя Галичини, Буковини, Закарпаття у контексті зовнішньої політики царизму.

С учетом новейших методологических подходов проанализированы существующие источники и историография по проблеме изучения различных проявлений внешней политики Российской империи к западноукраинским землям накануне Первой мировой войны. Рассмотрены особенности социально-политической жизни Галиции, Буковины, Закарпатья в контексте внешней политики царизма.

Висвітлено комплекс суспільно-політичних заходів Російської імперії щодо Східної Галичини на початку ХХ ст. Визначено стратегічні плани й охарактеризовано практичну реалізацію зовнішньоекономічної програми Російської імперії щодо даного регіону. Проаналізовано діяльність громадських організацій Росії у контексті "галицького питання". Розглянуто особливості експлуатації царизмом неославістського руху як інструменту політики щодо краю у цілому. Досліджено фінансову підтримку москвофільського руху, з'ясовано проблемні моменти суспільно-політичної орієнтації галичан на тлі російсько-австрійських відносин.

Освещен комплекс общественно-политических мероприятия Российской империи по отношению к Восточной Галиции в начале ХХ в. Определены стратегические планы и охарактеризована практическая реализация внешнеэкономической программы Российской империи данного региона. Проанализирована деятельность общественных организаций России в контексте "галицкого вопроса". Рассмотрены особенности эксплуатации царизмом неославистского движения как инструмента политики к краю в целом. Внимание уделено финансовой поддержке москвофильского движения, проблемным моментам общественно-политической ориентации галичан с учетом российско-австрийских отношений.

Вперше розкрито основні аспекти дипломатичного курсу Російської імперії щодо Галичини в 1900 - 1914 рр. Розглянуто різні варіанти вирішення "галицького питання" у період становлення та розвитку неославістського руху, визначено позиції російської еліти щодо формування даного напрямку зовнішньої політики держави. Виявлено особливості використання неославізму царською дипломатією на початку XX ст. Досліджено історію виникнення та діяльність благодійних товариств, що спеціалізувалися на організації та здійсненні підтримки проросійських сил у регіоні. Зроблено висновок, що основним завданням політики Росії щодо Галичини у досліджуваний період є превентивна русифікація русинів з метою активізації боротьби з українським національним рухом у межах імперії.

Мета роботи - аналіз сучасного стану державних статистичних спостережень у сфері туризму з метою виявлення основних проблем і недоліків галузевої статистичної звітності та розробки експериментальної методики розрахунку інтегрального внеску туризму у валовий регіональний продукт (ВРП) та/або валову додану вартість (ВДВ). Незважаючи на те, що сьогодні теоретичні розробки та методологічні рекомендації, які розглядають туризм через призму соціально-економічного розвитку, представлені у працях багатьох дослідників, в Україні немає комплексної статистики туризму як економічної категорії та офіційної методики розрахунку внеску туризму у валовий внутрішній і валовий регіональний продукти, натомість такі розрахунки вже давно проводяться закордоном. Статистична інформація є основою для ринкового планування в економіці, тому запропоновано методику визначення частки туризму у ВРП/ВДВ. Подальші дослідження мають бути спрямовані на визначення стимуляторів зростання соціально-економічної вартості туризму через розроблення комплексної статистики туризму як методологічної основи для визначення впливу туризму на економіку регіонів зокрема і держави в цілому.