Викладено питання нейрохімічної архітектоніки фобічного синдрому, принципи клініко-лабораторної діагностики фобічних станів у структурі невротичних і соматоморфних розладів. Описано дисперсну ендокринну систему (ДЕС), показано, що структурну композицію та функціонування ДЕС визначає синхронізувальна взаємодія осі ДЕС-системи з інсуліновою, ренін-ангіотензиновою, гістаміновою та катехоламіновою осями.

Изложены вопросы нейрохимической архитектоники фобического синдрома, принципы клинико-лабораторной диагностики фобических состояний в структуре невротических и соматоморфных нарушений. Описана дисперсная эндокринная система (ДЭС). Показано, что структурную композицию и функционирование ДЭС определяет синхронизующее взаимодействие оси ДЭС-системы с инсулиновой, ренин-ангиотензиновой, гистаминовой и катехоламиновой осями.

Приведены результаты обследования 38-ми больных алиенофобией, а также комплексный анализ психопатологических проявлений фобической симптоматики с определением клинические и биохимические соотношения.

Вивчено особливості виникнення та проявів фобічного синдрому у структурі невротичних і соматографічних розладів з використанням критеріїв МХК-10, методу напівструктурованого інтерв'ю, опитника виразності психопатологічної симптоматики (SCL-90-R), шкали особистісних проявів тривоги Тейлор, шкали самооцінки Спілбергера - Ханіна. Уперше наведено дані щодо особливостей перебігу біохімічних процесів, властивих хворим з фобічним синдромом у структурі невротичних і соматоформних розладів. Висвітлено різні методологічні та концептуальні підходи до пояснення фобій. Розглянуто психологічні, соціальні та біохімічні фактори, які впливають на виникнення та клінічне оформлення фобічного синдрому невротичного реєстру. Описано клінічні прояви, особливості сексуального функціонування осіб з фобічними станами, методи первинної та диференціальної діагностики. Запропоновано загальні методи лікування та профілактики з урахуванням клініко-психопатологічних, психологічних і лабораторних показників.

Обговорено проблеми інклюзивної освіти та шляхи їх вирішення, професійного самовдосконалення педагога, сучасні підходи щодо формування змісту та впровадження технологій навчання у вищій освіті. Розглянуто питання розвитку творчої особистості у системі музичної освіти, національного та громадянського виховання у сучасній вищій школі, розвитку лідерської компетенції студентства у глобалізованому світі. Висвітлено психолого-педагогічні та лінгвістичні аспекти викладання, питання самоактуалізації особистості в умовах полікультурного середовища, актуальні проблеми навчання та виховання в системі сучасної єврейської освіти.