Визначено потужність вітроелектричної станції (ВЕС), яку вона генерує в електросистему в період максимального навантаження, що спостерігається протягом 17 - 19 год в грудні - січні місяцях. За вихідну інформацію про швидкість вітру використано результати строкових вимірювань на метеостанціях Чорноморське та Мисове за 1993 - 2000 рр. Імовіроносні оцінки визначено для періодів тривалістю 62, 45, 30 діб. Математичне очікування середньої потужності складає 0,28 - 0,31 номінальної потужності ВЕС. Ймовірність простоїв ВЕС за метеоумовами складає 0,26 - 0,31. Імовірність роботи ВЕС з номінальною потужністю складає 0,06 - 0,11.

Визначено область зміни відносного аеродинамічного моменту ротора вітроелектричних установок (ВЕУ) з асинхронними та синхронними генераторами, яка відповідає генераторному режиму роботи та в межах якої не виникає перенавантажень електричних машин, обумовлених пульсаціями швидкості вітру. Одержано аналітичні вирази для меж робочої області на аеродинамічних характеристиках. Установлено діапазони робочих швидкостей вітру та проаналізовано вплив параметрів ВЕУ на величину цих діапазонів.

Розроблено стохастичні математичні моделі динамічних навантажень вітроелектричних установок (ВЕУ) з асинхронними генераторами для визначення імовірнісних характеристик параметрів навантажувального режиму роботи. Вдосконалено стохастичну модель турбулентності повітряного потоку у приземному шарі атмосфери. Одержано аналітичний вираз та кількісні оцінки електромеханічної сталої часу ВЕУ. Обгрунтовано використання квазістатичного методу для визначення та дослідження імовірнісних характеристик ВЕУ. Розроблено стохастичні математичні моделі потужності та сили лобового тиску на ротор ВЕУ, визначено імовірнісні характеристики.

Запропоновано метод наближеного аналітичного зображення одновимірної щільності та функції розподілу швидкості вітру за допомогою функціонального ортогонального ряду.

Одержано аналітичний вираз та кількісні оцінки електромеханічної сталої часу (ЕМСЧ) вітроелектричної установки з асинхронним генератором та встановлено залежність ЕМСЧ від жорсткості механічної характеристики електричної машини.

Розроблена стохастична модель дозволяє моделювати швидкість вітру з заданою кореляційною функцією та довільною функцією розподілу. Вихідною інформацією про пульсації швидкості вітру у процесі моделювання є одновимірний розподіл, моменти та кореляційна функція.

Розроблено стохастичну математичну модель сили лобового тиску (СЛТ) на ротор ВЕУ. Модель враховує нелінійність аеромеханічної характеристики та її залежність від кута повороту лопатей. Математична модель визначає зв'язок між імовірнісними характеристиками швидкості вітру та імовірнісними характеристиками СЛТ.

Розроблено стохастичну модель потужності ВЕУ, що дозволяє за імовірнісними характеристиками швидкості вітру визначити імовірнісні характеристики потужності ВЕУ. Модель враховує неоднозначність та немонотонність функціональної залежності потужності ВЕУ від швидкості вітру. імовірнісні характеристики потужності дозволяють встановити режим роботи електричної машини та його тривалість.

Показано необхідність дослідження особливостей зміни теплового стану і навантажувальної здатності силових трансформаторів на вітроелектричних станціях. Розроблено термодинамічну 3D-модель силового оливного трансформатора та проаналізовано результати моделювання.

Обґрунтовано вирішення важливої науково-прикладної проблеми розвитку національного господарства в частині удосконалення державного регулювання економічної безпеки України. Для вирішення даної проблеми було визначено теоретико-методичні основи системного дослідження сутності державного регулювання економічної безпеки з метою забезпечення національної безпеки України.