Ключ. слова: еконіша, синфітоіндикація, ординація, екологічний фактор, Pinus
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.822.21*80 + П381.1

Рубрики:

Pinales

Сосни (Pinus spp.)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: мінливість, сосна, хвоя, морфолого-анатомічні ознаки, популяція
Індекс рубрикатора НБУВ: П381.1

Рубрики:

Сосни (Pinus spp.)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

В результате исследования синантропной растительности Черниговской области выделены 6 антропогенно трансформированных биотопов, составлена их полная характеристика (фитоценотическая, экологическая, структура биотопа) и сопоставлена с классификацией EUNIS. В биотопах представлены сегетальная и рудеральная растительность, вырубки и растительность класса Plantaginetea majoris.

В спонтанной флоре Шацкого национального природного парка выявлено 868 видов сосудистых растений, из которых синантропных - 378 (244 вида апофиты, 134 адвентивные). Во флоре Шацкого НПП процессы апофитизации имеют преимущество над процессами адвентизации, что отражает более раннее интенсивное освоение человеком региона исследований. Значительное содержание апофитов во флоре исследований связано с экологической целостностью Шацкого НПП и ограниченным спектром антропогенных воздействий на его фитобиоту. По происхождению среди адвентивных видов преобладают древнесредиземноморские, североамериканские, азиатские и европейские. Среди природных биотопов наибольшие изменения испытывают опушки, вырубки и участки с высоким разнотравьем, заросли кустарников, пустоши, сухие и мезофитные луга. Эти биотопы подвергаются как непосредственному антропогенному воздействию (сенокошение, выпасание, рекреационная нагрузка), так и опосредованному - самовосстановления заброшенных сельхозугодий, что приводит к перекрестной инвазии видов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.18*884

Рубрики:

Cyperales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*88(45УКР) л64

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж25360 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Впервые создана карта биотопов для Шацкого НПП (биосферный резерват "Западное Полесье"), включающая 22 выдела, которые репрезентируют основное разнообразие экосистем региона. На основе данной карты разработана серия экологических карт: влажности, кислотности, содержания азота и карбонатов, солевого режима почвы, терморежима, континентальности и криорежима климата. Проанализировано распределение по градиенту факторов на картах и особенности дифференциации биотопов.

Наведено класифікацію біотопів і їх характеристику відповідно до загальноєвропейських принципів EUNIS. Класифікацію розроблено на основі структури рослинного покриву, який є чутливим індикатором стану навколишнього середовища. Вона включає природні та штучні біотопи рівнинної частини лісової та лісостепової зон України, відображає їх різноманітність, багатство та специфіку. Подано інформацію про біотопи континентальних водойм, перезволожені біотопи трав'яного типу, біотопи, сформовані господарською діяльністю людини. Увагу приділено рідкісним біотопам, що потребують охорони та використовуються для створення заповідних об'єктів, а також екомережам як екологічній основі забезпечення переходу України на засади сталого розвитку. Кожен біотоп ілюстровано кольоровими знімками, що дозволяє проводити їх візуальну ідентифікацію в практичній діяльності.

Розкрито біологічну сутність адвентивного компонента флори природно-заповідного фонду в окремому біомі. Визначено чинники формування, склад, таксономічну та типологічну структури адвентивної фракції флори. Обговорено просторовий розподіл, ступінь подолання міграційних бар'єрів, характер впливів інвазійних чужорідних видів рослин на оборигенні види, біорізноманіття та довкілля. Подано опис 17-ти "видів-трансформерів". Означено риси неспроможності екосистем природно-заповідного фонду протистояти загрозам фітоінвазій. Зазначено, що виявлені впливи інвазійних видів мають зворотній характер, а протистояння природно-антропогенним міграціям знаходиться у площині відновлення природного рослинного покриву та менеджменту природокористування. Обгрунтовано потребу нової прикладної галузі науки - інвазійної ботаніки, завдянням якої є вивчення закономірностей природно-антропогенних міграцій рослин, розроблення стратегії запобігання, стримування, контролю фітоінвазій та обмеження загроз місцевому біорізноманіттю.

За різних екологічних умов досліджено ценопопуляції широко поширеного євразійського виду Anthriscus sylvestris у Лісовій зоні України. Для з'ясування структурно-функціональних особливостей адаптації виду вивчали модельні ценопопуляції на узліссі діброви та на перезволоженій луці у Київській обл., а також на рудеральній ділянці й вільхових заростях Житомирської обл. Проведено морфометричний аналіз, обліки чисельності, обраховано абсолютну суху масу рослини на модельних ділянках, побудовано алокаційні спектри. Серед досліджених морфометричних ознак: висота та маса рослини, кількість суцвіть, квіток, насінин, діаметр суцвіття. Оцінено рівень мінливості виду за морфометричними критеріями та фітомасою. Найвищі рослини характерні для ценопопуляцій з відкритих місцезростань, найменші відзначено у ценопопуляції вільхового ценозу. Найбільшої фітомаси вид досягає на ділянках з поживними грунтами, формуючи велику кількість особин у клоні. Досліджені ознаки ценопопуляцій варіюють у межах 13 - 85 %. За онтогенетичним аналізом у кожній з 4-х модельних ценопопуляцій кількість вегетативних особин переважає над кількістю генеративних, проте загальна фітомаса генеративних особин більша (іноді в декілька разів) ніж передгенеративних. Кореляційний аналіз виявив низький рівень взаємозалежності між ознаками. Проведене популяційне дослідження A. sylvestris надало змогу встановити особливості біології виду в Лісовій зоні України та встановити його адаптивний потенціал. Лівосторонній онтогенетичний спектр і переважання передгенеративних особин у всіх модельних ценопопуляціях свідчить про їх інвазійний характер.

Досліджено Anthriscus sylvestris за різних екологічних умов у Лісовій зоні України в трав'яних угрупованнях з метою з'ясування еколого-ценотичних особливостей та адаптаційного потенціалу виду. Встановлено фітоценотичну приуроченість виду на дослідженій території, з'ясовано, що A. sylvestris зростає у трав'яних рослинних угрупованнях трьох класів, 6 союзів та 11 асоціацій. У складі класу Plantaginetea majoris вид трапляється в угрупованнях асоціації Plantagini-Lolietum perennis союзу Polygonion avicularis. У класі Ariemisietea представлений в одному союзі Arction lappae та двох асоціаціях Arctietum lappae й Sambusetum ebuli. Найбільше ценотичне різноманіття угруповань за участі виду характерно для класу Galio-Uriicetea в чотирьох його союзів (Aegopodion podagrariae, Senecionion fluviatilis, Geo urbani-Alliarion petiolatae, Petasition hybridi) та семи асоціаціях. Застосовано методику синфітоіндикації за 10-ма екологічними факторами за участі A. sylvestris, яка надала змогу розрахувати екологічну амплітуду угруповань. З'ясовано, що амплітуда більшості показників вузька, окрім провідних факторів вологості і аерації грунту, які відображують потенціальний діапазон поширення.

Досліджено зміни екологічних умов лучно-степових та степових фітоценозів під впливом насаджень Pinus sylvestris на території Національного природного парку "Подільські Товтри". Проаналізовано екологічні умови досліджених ділянок та їх флористичне насичення, яке сформувалося в результаті сукцесії. Здійснено еколого-ценотичне порівняння ксерофітних трав'яних і лісових угруповань за участі P. sylvestris. Показано, що ділянки I - III на початковому етапі формування являють собою площі, зарослі сосною з переважанням у трав'яному ярусі видів, що характерні первинним стадіям сукцесій лісових угруповань. Виявлено, що ділянки IV - VII мають вузьку амплітуду екологічних факторів і більш сформований рослинний покрив. Встановлено, що амплітуда коливання показників фактора вологості для всіх досліджених ділянок свідчить про стенотопність даних угруповань, які характерні для свіжих лісо-лучних екотопів. Виявлено, що показники аерації грунтів тісно корелюють із показниками вологості. Показник карбонатності для всіх ділянок свідчить проформування угруповань за нейтральних умов. За дослідженими едафічними факторами значення екологічних показників змінності зволоження та аерації грунту для VIII степової ділянки знаходяться в межах екологічної амплітуди заліснених ділянок. Показано, що фактори кислотності грунту та вмісту карбонатів є диференціюючими та лімітуючими для сосни звичайної. Досліджено, що найтеплішими за показниками фактора терморежиму та найменш освітленими за показниками фактора освітленості є IV - VII ділянки, а ділянка VIII є найосвітленішою. Здійснено аналіз впливу насаджень P. sylvestris на відтворення рідкісних видів. Показано, що на ділянках до насадження P. sylvestris тут було відмічено угруповання асоціації Festuco valesiacae-Caricetum humilis (Cl. Festuco-Brometea) за участі рідкісних видів, в т. ч. Pulsatilla grandis.

Дослідження рудеральної рослинності селища-курорту Східниця надало змогу виділити низку особливостей розвитку синантропної рослинності в межах селітебної зони за умов гірського регіону. Аналіз рудеральної рослинності селища проведено на основі 89 геоботанічних описів, виконаних у 2015 р. за еколого-флористичною класифікацією рослинності на засадах сучасної європейської синтаксономії. Рудеральна рослинність курорту представлена трьома класами (Polygono-Poetea annuae, Epilobietea angustifolii, Artemisietea vulgaris), п'ятьма союзами (Saginion procumbentis, Polygono-Coronopodion, Aegopodion podagrariae, Convolvulo arvensis-Elytrigion repentis, Dauco carotae-Melilotion), 13 асоціаціями, однією субасоціацією. Особливістю формування рудеральних угруповань є значна участь лучних і монтанних видів у їх складі (Trisetum flavescens (L.) P. Beauv., Lysimachia nemorum L., Cynosurus cristatus L., Alchemilla gracilis Opiz, Potentilla aurea L. тощо), видів раритетних категорій, проте незначна частка чужорідних. Низку видів-трансформерів і видів з високою інвазивною спроможністю нами було зафіксовано в центрі селища (Heracleum mantegazzianum Sommier & Levier, Reynoutria japonica Houtt., Erigeron annuus (L.) Desf., Helianthus tuberosus L., Lamium purpureum L., Salix fragilis L.). Можна спрогнозувати розширення площ угруповань класу Polygono-Poetea annuae в місцях відпочинку, вздовж туристичних маршрутів у результаті витоптування угруповань трав'янистої природної рослинності класу Моlinio - Arrhenatheretea. Зазнаено щодо значної кількості видів орхідних у складі рудеральних угруповань різних класів (Gymnadenia conopsea (L.) R. Br., Dactylorhiza incarnata (L.) Soі, D. majalis (Rchb.) P. F. Hunt & Summerh. У зв'язку з інтенсивним господарюванням на території селища зменшується різноманіття синтаксонів справжньої рудеральної рослинності, а часте косіння трав'яних узбіч, можливо, сприяє розвиткові тут лучних елементів. Проведений аналіз надав змогу встановити, що основними чинниками формування рудеральних ценозів, їх склад і екологічну структуру загалом є вплив природної рослинності та специфіки господарської діяльності регіону.

Розглянуто питання синтаксономії рослинності України. Висвітлено історію розвитку цього напряму на основі методу Браун - Бланке, розглянуто особливості класифікаційних одиниць вищих рангів у порівнянні з центрально- і західноєвропейськими. Проаналізовано фітосоціологічні матеріали із застосуванням новітніх методів їх опрацювання та представлено класифікаційну схему рослинності України, яка налічує 1 009 асоціацій, що належать до 252-х союзів, 127-ми порядків та 75-ти класів, і її продромус. Для кожного синтаксону наведено характеристику (назву, синоніми, діагностичні види, екологічні умови, поширення в Україні, синсозологічний статус, літературні джерела).

Вміщено інформацію про всю різноманітність біотопів (природних оселищ) України. Для кожного типу біотопів наведено українську й англійську назви, фотографію, співвідношення з біотопами EUNIS, одиницями, занесеними до переліків Резолюції 4-ої Бернської конвенції та Додатку І Оселищної Директиви, Зеленої книги України, синтаксономічними одиницями еколого-флористичної класифікації. Подано перелік характерних видів (переважно рослин, в окремих випадках також тварин), відомості про домінанти, екологічну характеристику, поширення в Європі й Україні, репрезентативність і ступінь збереженості, інформацію щодо присутності видів, занесених до Червоної книги України, Резолюції 6-ої Бернської конвенції і додатків II і IV Оселищної Директиви, а також щодо загроз і менеджменту. Зазначено, що каталог може стати основою для картування біотопів територій природно-заповідного фонду України та територій Смарагдової мережі України з метою розробки їх менеджмент-планів.

Присвячено характеристиці біотопів степової зони України. Висвітлено теоретичні питання щодо значення біотопічного підходу, наведено короткий нарис природних умов степової зони, ієрархічну класифікацію та власне характеристику 186 біотопів. Включено відомості про відповідні аналоги описаних біотопів в інших класифікаціях, синтаксономію, характерні та діагностичні види, структуру, екологічні умови існування, поширення, значення та охорону, а також основні літературні джерела, присвячені їх дослідженню. Нариси ілюстровані кольоровими світлинами. За геоботанічними описами основних біотопів проведена синфітоіндикаційна оцінка та відображено характер залежностей між показниками екофакторів. Розраховано показники впливу загроз, созологічної значимості, ризику втрат біотопів, наведено їх категоризацію, що має велике значення для розроблення заходів із їх збереження.

Вміщено відомості про знахідки у 2009 - 2021 рр. рідкісних видів рослин, грибів і грибоподібних організмів України. Наведено інформацію, зібрану понад 115-ма фахівцями-ботаніками (мікологами) й аматорами з 50-ти наукових установ України. Загалом подано інформацію про 5 920 випадків стрівальності 619-ти видів рослин, грибів і грибоподібних організмів, які охороняються в Україні різними охоронними списками.

Представлено відомості про знахідки в Україні інвазійних видів рослин, тварин та грибів. Презентовано інформацію, що зібрана 164 фахівцями-біологами та аматорами з різних регіонів України. Загалом подано відомості про 8241 зустріч 598 чужорідних відів, що проявляють в Україні інвазійність. Досліджено питаня моніторингу та створення інформаційної системи чужорідних видів в Україні. Розглянуто зріз сучасного увлення українських науковців про те, які види в Україні (або окремих її регіонах) є інвазивними.

Подано інформацію про особливості природного середовища Мезинського національного природного парку, його компоненти, природні ресурси та їх використання. Розкрито основні здобутки науково-дослідної, еколого-освітніьої роботи та рекреаційної діяльності, які здійснювалися на території Мезинського національного природного парку. Охарактеризовано географічне положення території парку. Увагу приділено поверхневим і підземним водам, флористичним особливостям, біотопам, герпетофауні території парку.