Індекс рубрикатора НБУВ: Г.я73

Рубрики:

Навчальні посібники з хімії для вищих навчальних закладів

Шифр НБУВ: В350559 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За результатами польових дослідів встановлено позитивний вплив застосування шламу (відходу водопідготовки ТЕС) як добрива на врожайність сільськогосподарських культур у разі вирощування на слабокислих грунтах.

Розглянуто основні схеми поводження зі шламовими відходами водоочищення теплоелектростанцій (ТЕС), їх екологічний аспект. Недосконалістю розроблених технологій є їх ресурсо- і енерговитратність, теплове і хімічне забруднення атмосферного повітря викидами, не вирішується проблема накопичення шламових відходів, виключається можливість утилізації вторинних енергоресурсів ТЕС. У запропонованій технологічній схемі переробки шламових відходів процеси їх зневоднення, сушки реалізуються на ТЕС з використанням вторинних енергоресурсів підприємства, виключається утворення відходу-залишку, утилізують підготовлений шлам у технологічних процесах будівельної індустрії виробництва тротуарної плитки.

Проаналізовано роль угрупувань грунтових мікроорганізмів у перебігу біогеохімічних процесів у грунтах. Досліджено мікробіологічний аспект агрохімічної меліорації кислих грунтів при використанні нетрадиційних добрив. Установлено кількісний та якісний склад мікробоценозу грунту шляхом вивчення мікропейзажу досліджуваних грунтових зразків із застосуванням методу стекол обростання за М. Г. Холодним. Проведення вегетаційних дослідів із вирощування зернових культур здійснювалось за умов вапнування кислих грунтів сумішшю шламових відходів водоочищення теплоелектростанцій з органічними добривами. Визначено інтенсивність розвитку мікроорганізмів грунту після вапнування шламом або його сумішшю з органічними добривами, що показало у більшості випадків підвищення чисельності мікробних популяцій порівняно з контролем, що створює умови для підвищення біологічної активності грунту. Доведено, що вапнування сприяє розмноженню мікроорганізмів азотфіксаторів роду Azotobacter, сімейства Actinomycetacea - активних мінералізаторів органічної речовини. Запропонований спосіб окультурювання грунтів посилює біохімічну, ферментативну активність грунтового мікробоценозу, інтенсифікує процеси мінералізації та трансформації органічної речовини, у тому числі нітрогеновмісної. Показано, що перевагами запропонованого підходу щодо відновлення родючості кислих грунтів є нетривалий термін реалізації, виключення порушення екологічної рівноваги у грунтовому мікробоценозі агроекосистеми, а також низька собівартість і технічна нескладність.

Узагальнено підходи до математичного моделювання процесу продуктивності гідроекосистеми в умовах інтенсивної евтрофікації. Використовуючи узагальнені підходи і принципи математичного моделювання, запропоновано біотехнологічне рішення проблеми регулювання рівня евтрофування водного об'єкту шляхом біоконверсії біомаси ціанобактерій. Проаналізовано вплив різних груп екологічних факторів, у першу чергу абіотичних, на динаміку продуктивності водних екосистем. Проаналізовано закономірності сезонних змін альгологічної компоненти в біоценозі водних об'єктів. Розглянуто динаміку біологічної продуктивності гідроекосистеми за умов підвищеної евтрофікації. Визначено деякі кількісні та якісні характеристики складових компонентів математичних моделей продуктивності гідроекосистеми. Встановлено орієнтовні об'єми продукції фітопланктону гідроекосистеми, виходячи з усереднених даних, характерних для періоду "цвітіння" на прикладі Кременчуцького водосховища. Створено теоретичні засади щодо подальшого моделювання процесів евтрофікації та розробки біотехнологічних рішень щодо врегулювання екологічної рівноваги водних екосистем.

Запропонований спосіб утилізації відходів Кременчуцької ТЕЦ і відходів виробництва капролактаму на Черкаському ПАТ "Азот" з одержанням агрономічно цінного продукту. Досліджено можливість використання продукту сумісної нейтралізації відпрацьованих маточних розчинів виробництва капролактаму шламом водоочищення ТЕЦ в якості хімічного меліоранту для відновлення родючості грунтів. Екологічна безпека застосування меліоранту перевірена методом біотестування ("Ростовий тест"). Наведено результати експериментального біотестування грунтів після внесення меліоранту. Проведено статистичну обробку даних вимірювання ростових показників тест-об'єктів, визначення сухої та вологої маси проростків. Встановлено поліпшення ростових показників рослин при використанні меліоранту. Вперше досліджено можливість використання продукту сумісної утилізації відходів водоочищення ТЕЦ і маточних розчинів виробництва капролактаму для меліорації кислих грунтів. Застосування одержаного продукту дозволить підвищити родючість деградованих грунтів, а також розв'язати екологічну проблему накопичення промислових відходів шляхом їх утилізації.

Розкрито інформацію про сучасні галузі біотехнології, зокрема про стан їх розвитку у світі та Україні. В доступній формі подано відомості про харчову, агролісову, медико-фармацевтичну, енергетичну, екологічну, гідрологічну та геологічну біотехнології, а саме: загальну характеристику, складові елементи, приклади сучасних біотехнологій кожної галузі та пріоритетні напрями досліджень у них.

В агротехнологіях перспективним способом підвищення родючості грунтів та інтенсифікації рослинного виробництва є застосування певних біохімічно активних штамів мікроорганізмів, що забезпечують гуміфікацію органічного складника рослинних залишків в умовах in situ. Існує лінійка біодобрив "Радород", різні його модифікації використовують залежно від агроумов та вирощуваної культури. Досліджено ефективність застосування біопрепарату "Радород ПЗ", що містить мікроорганізми-деструктори, які прискорюють мінералізацію складних органічних сполук і таким чином підвищують родючість грунту. Для обробки біодобривом були відібрані проби грунтів: чорнозему звичайного та чорнозему опідзоленого. Дослідження мікробоценозу грунтів після обробки препаратом "Радород ПЗ" проводили шляхом вивчення мікропейзажів грунтових зразків із застосуванням методу стекол обростання за М. Г. Холодним. Вивчення загальної кількості аеробних мезофілів та культуральних ознак колоній мікроорганізмів мікробоценозу дослідних зразків грунту проводили після посіву мікробіоти на поживне середовище МПА методом мікроскопічного дослідження. За культуральними ознаками визначено домінуючу групу мікроорганізмів класу Actinobacteria у змішаній культурі грунтової мікробіоти після застосування "Радород ПЗ". У разі додавання біопрепарату в чорнозем звичайний спостерігається збільшення відсотку представників класу Actinobacteria від загальної кількості грунтової мікробіоти на 14 %, а при додаванні в чорнозем опідзолений - на 4 %. Відмінність вмісту мікроорганізмів у грунтах різного генезису пояснюється домінуванням Actinobacteria у середовищах, збагачених залишками рослинного походження. Чорнозем опідзолений збіднений на гуміновий складник, тому динаміка розвитку актиноміцетів дещо уповільнена. Actinobacteria мають потужний ферментний комплекс, є активними біодеструкторами. Рекомендовано використання біопрепарату "Радород ПЗ" для підвищення біологічної активності грунту. Перспективним є застосування біопрепарату "Радород ПЗ" для прискорення процесу мінералізації органічних відходів агровиробництва - рослинних залишків у польових умовах in situ. Обгрунтовано застосування "Радород ПЗ" як біоагенту екологічної біотехнології з відновлення родючості грунтів, збільшення продуктивності рослинництва та підтримання екологічної рівноваги агроекосистем.