Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.112

Рубрики:

Хірургічна патологія аорти

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

New stents having porous surface for filling with medication have been developed. Surface has extra rigidity in radial direction and sufficient flexibility in longitudinal direction. Corvitin developed in A. A. Bogomoletz Institute of Physiology of NASU is offered as filler.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.1-59

Рубрики:

Хірургічна патологія серцево-судинної системи

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - аналіз ефективності рентгенендоваскулярних втручань при критичних вроджених вадах серця (критична коарктація аорти, критичний аортальний стеноз, критичний стеноз легеневої артерії, транспозиція магістральних судин з інтактною міжшлуночковою перегородкою, тотальний аномальний дренаж легеневих вен з їх обструкцією чи з рестриктивним дефектом міжпередсердної перегородки, атрезії (або різкі гіпоплазії) атріовентрикулярних клапанів або клапана легеневої артерії з рестриктивним дефектом міжпередсердної перегородки). До головних ендоваскулярних маніпуляцій, що виконують дітям з критичними вродженими вадами серця, належать рентгенендоваскулярна дилатація (РЕД) та балонна атріосептостомія. У НІССХ ім. М. М. Амосова АМНУ за період з 1990 до червня 2008 р. виконано 669 ендоваскулярних операцій пацієнтам з критичними вродженими вадами серця, з них РЕД аортальних стенозів - 45, РЕД коарктацій аорти - 29, РЕД стенозів легеневої артерії - 121, балонних атріосептостомій - 474. Висновки. РЕД при критичних аортальних стенозах, коарктаціях аорти, стенозах легеневої артерії забезпечує зниження градієнта систолічного тиску у середньому відповідно на 31,3, 25 та 60,1 мм. рт. ст. і збільшення фракції викиду лівого шлуночка при двох перших вроджених вадах серця - на 21,2 і 15,3 % з летальністю 8,9, 6 % та 0 %. Частина з цих хворих потребує в майбутньому операції на відкритому серці через недостатню ефективність процедури. Після процедури Рашкінда у хворих з транспозицією магістральних судин у ранні строки після операції збільшується розмір дефекту міжпередсердної перегородки в середньому в 3,2 рази, усувається градієнт між передсердями, підв

ищується насичення крові киснем у середньому на 40,9 %.

Зазначено, що в основі рецидиву стенокардії після операції коронарного шунтування лежать: тромбоз шунтів, дегенеративно-дистрофічні (зокрема атеросклеротичні) зміни (ДДЗ) артеріальних і венозних шунтів і прогресування атеросклерозу безпосередньо у коронарному руслі. Тромбоз становить найбільшу загрозу для функціонування шунта протягом перших тижнів чи навіть місяців після операції, незалежно від виду трансплантата, та частіше за все виявляється тоді, коли розвиваються загрозливі для життя кардіальні ускладнення в ранній післяопераційний період. Передумовами для його виникнення можуть бути масивне злущення ендотелію та стриктури, утворені в процесі накладання шва, та сповільнення кровоплину нижче від дистального анастомозу. ДДЗ (гіперплазія неоінтими та атеросклероз) притаманні як для артеріальних, так і венозних шунтів. Однак слід зауважити, що, за даними багатьох учених, для венозних шунтів властивим є розвиток атеросклеротичних змін. Атеросклероз у підшкірних венах розвивається прискорено та за гістологічною картиною повністю відповідає коронарному атеросклерозу. Як у артеріальних, так і венозних шунтах відбуваються гіперпластичні зміни інтими судини. Одночасно з гіперплазією інтими середня оболонка стає бідною на клітинні елементи та прогресивно фіброзується. Сумарний наслідок обох цих процесів - загальне потовщення стінки судини. Слід зауважити, що атеросклеротичні та гіперпластичні зміни стінки судини в подальшому сприяють тромбуванню шунтів і провокують розвиток рецидиву стенокардії.

Мета роботи - проаналізувати ефективність та безпечність ендоваскулярного лікування відкритої артеріальної протоки (ВАП), а також описати сучасні пристрої для черезшкірного усунення цієї вади. В НІССХ ім. М. М. Амосова АМН України з 1983 до 2010 р. виконано 106 процедур ендоваскулярного закриття ВАП. У 44 випадках використано спіралі Гіантурко, в 53 - Nit-Occlud (PFM), в 9 - оклюдери типу Amplatzer. Закрити ВАП вдалося в усіх випадках. Решунтів та інших ускладнень не спостерігали в жодного пацієнта. Систему Nit-Occlud рекомендовано використовувати для закриття ВАП діаметром 1 - 5 мм, оклюдери типу Amplatzer - для ВАП 6 мм і більше. Хворим з високою легеневою гіпертензією рекомендовано проводити імітацію закриття ВАП за допомогою балона. Висновки: на сьогоднішній момент ендоваскулярне закриття ВАП - ефективний і безпечний метод усунення цієї вади серця у більшості пацієнтів, який повинен стати основною альтернативою класичним операціям на серці.

Мета роботи - дослідити ефективність і безпечність ендоваскулярного методу лікування ішемічної хвороби серця у пацієнтів похилого та старечого віку. За період 2007 - 2011 рр. у Інституті серцево-судинної хірургії проведено 57 коронарографій пацієнтам геріатричного віку, тобто 80 - 87 років (середній вік - 83,5 року). З них було 43 чоловіки і 14 жінок. Згідно з результатами коронарографій у 27 (47 %) хворих виконано черезшкірне коронарне втручання, у 24 (42 %) і аорто-коронарне шунтування і 6 (11 %) пацієнтам призначено медикаментозне лікування через неможливість проведення хірургічного й ендоваскулярного. У групі хворих після черезшкірного коронарного втручання лікарі домоглися нульового рівня госпітальної летальності. На підставі аналізу результатів лікування зроблено такі висновки. Похилий вік хворих не є протипоказанням для проведення коронарографії й ангіопластики з подальшим ендопротезуванням стентамп синдромозалежної артерії. У геріатричних хворих черезшкірне коронарне втручання супроводжується зникненням клінічних симптомів ішемічної хвороби серця, стабілізацією стану здоров'я і зменшенням серцевої недостатності. Покращується якість життя і зростає толерантність до фізичних навантажень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.23-99

Рубрики:

Хірургічна патологія легень і плеври

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано аналіз хірургічного лікування післяопераційних мікотичних аневризм грудної аорти у 19-ти хворих. У 10-ти хворих інфекція вразила висхідну, у 9-ти - низхідну грудну аорту. Шпитальна летальність склала 36,8 %. Зазначено, що хоча операції пов'язані зі значним ризиком, однак, він виправданий у зв'язку з абсолютно безнадійним станом неоперованих хворих і сприятливими віддаленими результатами у хворих, які вижили.

Мета роботи - дослідити ефективність і безпечність ендоваскулярного методу лікування ішемічної хвороби серця у пацієнтів похилого та старечого віку. За період 2007 - 2011 рр. у Інституті серцево-судинної хірургії проведено 57 коронарографій пацієнтам геріатричного віку, тобто 80 - 87 років (середній вік - 83,5 року). З них було 43 чоловіки і 14 жінок. Згідно з результатами коронарографій у 27 (47 %) хворих виконано черезшкірне коронарне втручання, у 24 (42 %) і аорто-коронарне шунтування і 6 (11 %) пацієнтам призначено медикаментозне лікування через неможливість проведення хірургічного й ендоваскулярного. У групі хворих після черезшкірного коронарного втручання лікарі домоглися нульового рівня госпітальної летальності. На підставі аналізу результатів лікування зроблено такі висновки. Похилий вік хворих не є протипоказанням для проведення коронарографії й ангіопластики з подальшим ендопротезуванням стентамп синдромозалежної артерії. У геріатричних хворих черезшкірне коронарне втручання супроводжується зникненням клінічних симптомів ішемічної хвороби серця, стабілізацією стану здоров'я і зменшенням серцевої недостатності. Покращується якість життя і зростає толерантність до фізичних навантажень.

Артеріовенозна мальформація легень - рідкісна природжена судинна аномалія, що характеризується наявністю прямої комунікації між гілками легеневої артерії та легеневими венами зі скиданням венозної крові в артеріальне русло. Поширеність вади не перевищує 2 - 3 випадки на 100 тис. населення. Незважаючи на переважно природжений характер артеріовенозної мальформації легень, лише у 10 % спостережень клінічні вияви патології виникають у дитячому віці. У решти хворих маніфестація захворювання припадає на друге, третє та четверте десятиліття життя. При цьому класичні ознаки артеріальної гіпоксемії - ціаноз, задишку, слабкість, деформацію дистальних фаланг пальців рук і нігтів і визначають лише у 30 % хворих. Остаточний діагноз встановлюють на підставі комп'ютерної томографії та зниження насичення артеріальної крові киснем. З огляду на рідкість захворювання і труднощі діагностики в ранньому віці наведено випадок діагностики та лікування артеріовенозної мальформації нижньої частки правої легені.