Розкрито особливості процесів росту, розвитку та формування урожайності зерна ячменю ярого сорту Достойний залежно від способів основного обробітку грунту, фону живлення та передпосівної бактеризації насіння препаратами на основі фосфатмобілізівних бактерій. Доведено, що найвища урожайність зерна ячменю ярого формується за оптимізації фону живлення шляхом застосування розрахункової дози мінеральних добрив, полицевого обробітку грунту та передпосівної обробки насіння поліміксобактерином. Висвітлено кореляційні залежності між досліджуваними факторами та урожайністю зерна ячменю ярого. Проаналізовано питання виносу основних елементів живлення рослинами ячменю ярого, їх витрати на формування одиниці врожаю залежно від доз мінерального добрива та передпосівної бактеризації насіння. Розкрито особливості впливу обробки післяжнивних решток ячменю ярого біодеструктором стерні на поживний режим грунту та його мікробіологічну діяльність. Висвітлено питання покращання умов росту і розвитку ячменю ярого та формування високої і стабільної урожайності зерна шляхом оптимізації фону живлення, способу основного обробітку грунту та передпосівної бактеризації насіння. Наведено розрахунки економічної та енергетичної ефективності вирощування ячменю ярого за умов півдня України.

Мета роботи - удосконалення елементів технології вирощування сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу України на засадах ресурсозберігаючого живлення рослин шляхом оброблення посіву рослин рістрегулюючими речовинами в основні періоди вегетації по фону основного внесення невисоких доз мінеральних добрив. Експериментальні дослідження проводили впродовж 2011 - 2016 рр. на дослідному полі Миколаївського національного аграрного університету. Об'єктом досліджень була пшениця озима - сорти Кольчуга та Заможність. У дослідженнях застосовували загальноприйняті для зони методики досліджень. Урожайність визначено методом суцільного скошування з кожної облікової ділянки. У результаті виконаної роботи встановлено, що у роки досліджень урожайність пшениці озимої сорту Кольчуга коливалася в межах 2,89 - 4,48 т/га, а сорту Заможність - 3,05 - 4,99 т/га залежно від варіанту живлення. Найбільш оптимальним фон живлення складався за поєднання внесення помірної дози мінерального добрива і підживлення в період вегетації препаратами Органік Д2 та Ескорт - біо. Окупність приростом урожайності зерна в зазначених варіантах живлення пшениці озимої сорту Кольчуга склала 25,50 - 26,50 кг, а сорту Заможність - 31,83 - 32,33 кг. Набули подальшого розвитку питання ресурсозберігаючого живлення рослин пшениці озимої, у зв'язку з появою нових сортів, препаратів й зміною кліматичних і грунтових умов. Практична значущість одержаних результатів полягає в розробці, удосконаленні й впровадженні у виробництво елементів технології вирощування пшениці озимої на чорноземі південному, яка забезпечує приріст урожайності зерна на рівні 1,59 - 1,94 т/га залежно від сорту.

Для вітчизняних виробників лікарських препаратів фармацевтичні ринки (ФР) країн колишнього СРСР традиційно розглядалися як важливі об'єкти їх зовнішньоекономічної діяльності. З метою формування послідовної та науково обгрунтованої асортиментної політики відносно своїх зовнішньоекономічних партнерів вітчизняним виробникам фармацевтичної продукції необхідно мати оперативну та об'єктивну інформацію стосовно змін, що відбуваються на національних фармацевтичних ринках інших країн. На фоні стрімкого зниження активності зовнішньоекономічних відносин українських виробників фармацевтичної продукції з Російською Федерацію все більш перспективним виглядає нарощування обсягів експорту ліків до інших країн колишнього СРСР, насамперед до країн Закавказзя. Тому виникає необхідність в аналізі сучасного стану та проблем розвитку їх ФР, зокрема ФР Азербайджану. Мета роботи - аналіз сучасного стану розвитку та визначення основних характеристик азербайджанського фармацевтичного ринку. Встановлено, що впродовж 2010 - 2016 рр. Азербайджан входив до п'ятірки країн-лідерів за обсягами імпорту української фармацевтичної продукції. Реєстрація ліків в Азербайджані здійснюється за централізованою процедурою, а термін дії реєстрації - 5 років. Фармацевтичний ринок Азербайджану має промоційний характер та є імпортозалежним (95,5 - 97,0 %), що за умов фінансової нестабільності має непередбачувані соціально-економічні наслідки. Більше половини імпорту фармацевтичної продукції у вартісному показнику припадає на країни ЄС, а на другій та третій позиції представлені РФ та Україна (14,0 % та 9,0 % відповідно). Впровадження в Азербайджані з вересня 2015 р. механізмів державного регулювання цін на препарати мало значний вплив на формування асортиментної політики на фармацевтичному ринку. Встановлений факт планомірного збільшення кількості ліків, що підлягають державному регулюванню цін з 2015 р. у 4,3 рази (з 2500 до 10731 найменувань). Важливими характеристиками розвитку азербайджанського фармацевтичного ринку впродовж 2010 - 2016 р. є стабільне домінування у структурі асортименту генеричних препаратів (64,59 - 73,77 %) та препаратів рецептурної групи (68,32 - 75,27 %). Висновки: результати проведених досліджень можуть бути використані у розробці ефективних підходів у побудові довготривалих та взаємовигідних зовнішньоекономічних відносин між українськими виробниками фармацевтичної продукції та суб'єктами системи фармацевтичного забезпечення населення Азербайджану.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-41

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати багаторічних досліджень з питань технології вирощування пшениці м'якої озимої в умовах Південного Степу України. Висвітлено нові досягнення вітчизняної та світової науки з цих питань. Увагу приділено ресурсному потенціалу та розробленню елементів біологізованої технології вирощування пшениці озимої: добору сортів, строків сівби, норм висіву насіння, застосуванню рістрегулюючих препаратів на фоні використання мінімальних доз мінеральних добрив. Зауважено, що запропонована технологія більш адаптована до Південного Степу України в умовах змін клімату, здатна значно підвищити рівень врожайності та якості зерна культури, знизити хімічне навантаження на грунти, та зменшити енергетичні витрати ресурсів.

Висвітлено результати досліджень із розробки, вдосконалення й агроекологічного обґрунтування технологій вирощування зернових культур, зокрема пшениці озимої та ячменю ярого, в умовах Південного Степу України. Встановлено закономірності водоспоживання, ростові та продукційні процеси рослин зернових культур, формування ними врожайності та якості зерна за поєднання невисокої дози мінеральних добрив і проведення позакореневих підживлень посівів в основні періоди вегетації рослин рістрегулюючими препаратами. Наведено результати впливу обробки післяжнивних рештків гороху та ячменю ярого біодеструктором стерні на поживний режим ґрунту, його мікробіологічну діяльність й урожайність пшениці озимої, яка вирощувалася після цих культур. Зазначено, що в середньому за роки досліджень максимальною врожайність зерна пшениці озимої та ячменю ярого формувалась по фону внесення помірної дози мінеральних добрив і проведення двох позакореневих підживлень рослин в основні періоди вегетації препаратами Органік Д2 або Ескорт-біо. Вищу урожайність пшениці озимої формував сорт Заможність, а ячменю ярого - сорт Еней. Застосування біодеструктора стерні для обробки післяжнивних рештків гороху та ячменю ярого сприяло покращенню мікробіологічного стану ґрунту, оптимізації його поживного режиму та, як наслідок, зростанню врожайності зерна пшениці озимої.

На основі теоретичного обґрунтування й узагальнення наукових досліджень викладено основи еколого-адаптивної селекції озимої пшениці, які визначають адаптивний і врожайний потенціал культури. Визначено завдання й основні напрями генетично-селекційних досліджень. Розкрито основи формування стійкості рослинного ценозу в екологічних градієнтах. Розглянуто генетику кількісних ознак озимої пшениці і вплив екологічних чинників довкілля на їх мінливість і успадкування. Увагу приділено впливу генетичних і агроекологічних факторів на зимо-морозостійкість озимої м'якої пшениці.