Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(9=УКР)

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретично-методологічні та методичні проблеми історичного джерелознавства, визначено його основні компоненти. Запропоновано класифікацію джерел, а також методику їх опрацювання та використання у наукових дослідженнях та педагогічній практиці. Наведено стислу характеристику основних груп джерел з історії України, зокрема, речових, зображальних, писемних, усних, лінгвістичних, а також методичні рекомендації щодо їх дослідження та використання джерельної інформації. Подано термінологічний словник з даного питання.

Освещены теоретико-методологические и методические проблемы исторического источниковедения, определены его основные компоненты. Предложена классификация источников, а также методика их обработки и использования в научных исследованиях и педагогической практике. Приведены краткая характеристика основных групп источников по истории Украины, в частности, речевых, изобразительных, письменных, устных, лингвистических, а также методические рекомендации по исследованию и использованию их информации. Предложен терминологический словарь по данному вопросу.

Висвітлено предмет і завдання історичного джерелознавства, основні етапи його розвитку. Описано особливості класифікації писемних джерел. Наведено загальну характеристику лінгвістичних джерел. Розглянуто джерелознавчі проблеми історії України.

Раскрыт предмет и задачи исторического источниковедения. Освещены основные этапы развития исторического источниковедения. Описаны особенности классификации письменных источников. Приведена общая характеристика лингвистических источников. Рассмотрены источниковедческие проблемы истории Украины.

Наведено бібліографічні описи понад шести тисяч публікацій журналу "Кіевская старина" з історії, археології, етнографії, фольклористики, літературознавства, мовознавства, краєзнавства, а також творів красного письменства.

Даны библиографические описания более шести тысяч публикаций журнала "Кіевская старина" по истории, археологии, этнографии, фольклористике, литературоведению, языковедению, краеведению, а также художественных произведений.

Наведено хронологічний покажчик змісту журналу "Кіевская старина" за 1882 - 1906 рр., який складає 94 томи. Описано публікації журналу за роками, томами та номерами, у кожному номері виділено назви журнальних рубрик і відділів.

Приведен хронологический указатель содержания журнала "Кіевская старина" за 1882 - 1906 гг., насчитывающий 94 тома. Описаны публикации журнала по годам, томам и номерам, в каждом номере выделены названия журнальных рубрик и отделов.

Висвітлено історію створення та видання першого українського історичного журналу "Кіевская старина" (1882 - 1906), який об'єднав навколо себе провідних науковців та культурних діячів кінця ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто основні етапи історії видання "Кіевской старины", проаналізовано наукову та громадську діяльність редакції журналу, охарактеризовано проблематику і тематику публікацій, визначено його роль в українському історіографічному процесі. Наведено документи з історії часопису, стислий біографічний словник його авторів, фотографії редакторів та співробітників.

Освещена история создания и издания первого украинского исторического журнала "Кіевская старина" (1882 - 1906), который объединил вокруг себя ведущих ученых и культурных деятелей конца ХІХ - начала ХХ ст. Рассмотрены основные этапы истории издания "Кіевской старины", проанализирована научная и общественная деятельность редакции журнала, охарактеризованы проблематика и тематика публикаций, определена его роль в украинском историографическом процессе. Представлены документы по истории журнала, краткий биографический словарь его авторов, фотографии редакторов и сотрудников.

Висвітлено історію створення та основні етапи діяльності Української бібліотеки ім. Симона Петлюри в Парижі, процес формування книжкових та архівних колекцій, зокрема, під час Другої світової війни та у повоєнний період. Проаналізовано процес комплектування бібліотечних фондів, охарактеризовано документи з історії біблітеки, що зберігаються в архівах Києва та Москви.

Освещены история создания и основные этапы деятельности Украинской библиотеки им. Симона Петлюры в Париже, процесс формирования книжных и архивных коллекций, в частности, в период Второй мировой войны и в послевоенный период. Проанализирован процесс комплектования библиотечных фондов, охарактеризованы документы по истории библиотеки, которые сохраняются в архивах Киева и Москвы.

Викладено результати комплексного дослідження історії створення та функціонування архівних осередків української політичної еміграції в країнах Європи у міжвоєнний період. Висвітлено процес комплектування й організацію зберегігання їх документальних фондів, обставини та шляхи переміщення українських еміграційних колекцій у роки Другої світової війни та в повоєнний період, особливості їх засекречення, опрацювання та використання. Охарактеризовано склад документальних колекцій міжвоєнного періоду Українського національного музею-архіву, Українського історичного кабінету та Музею визвольної боротьби України в Празі, Української бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі. Увагу приділено історії становлення та специфіці діяльності українських архівних центрів на північноамериканському континенті в другій половині XX ст.

Изложены результаты комплексного исследования истории создания и функционирования архивных центров украинской политической эмиграции в странах Европы в межвоенный период. Освещены процесс комплектования и организация хранения их документальных фондов, обстоятельства и пути перемещения украинских эмиграционных коллекций в годы Второй мировой войны и послевоенный период, особенности их засекречивания, обработки и использования. Охарактеризован состав документальных коллекций межвоенного периода Украинского национального музея-архива, Украинского исторического кабинета и Музея освободительной борьбы Украины в Праге, Украинской библиотеки им. С. Петлюры в Париже. Уделено внимание истории становления и специфике деятельности украинских архивных центров на североамериканском континенте во второй половине XX в.

Наведено результати комплексного дослідження історії створення та функціонування архівних осередків української політичної еміграції у країнах Європи у міжвоєнний період. Охарактеризовано процес комплектування й організації зберігання їх документальних фондів. Висвітлено обставини та шляхи переміщення українських еміграційних колекцій у роки Другої світової війни та повоєнний період, їх засекречення, опрацювання та використання. Здійснено реконструкцію складу документальних колекцій міжвоєнного періоду Українського національного музею-архіву, Українського історичного кабінету та Музею визвольної боротьби України у Празі, Української бібліотеки ім. С.Петлюри у Парижі. Розглянуто історію становлення та специфіку діяльності українських архівних центрів на північноамериканському континенті у другій половині ХХ ст.

Приведены результаты комплексного исследования истории создания и функционирования архивных центров украинской политической эмиграции в странах Европы в межвоенный период. Охарактеризован процесс комплектования и организации сохранения их документальных фондов. Освещены обстоятельства и пути перемещения украинских эмиграционных коллекций в годы Второй мировой войны и послевоенный период, их засекречивания, обработки и использования. Осуществлена реконструкция состава документальных коллекций межвоенного периода Украинского национального музея-архива, Украинского исторического кабинета и Музея освободительной борьбы Украины в Праге, Украинской библиотеки им. С.Петлюры в Париже. Рассмотрены история становления и специфика деятельности украинских архивных центров на североамериканском континенте во второй половине ХХ в.

Досліджено проблему переміщення архівних колекцій української еміграції з країн Європи до СРСР на завершальному етапі Другої світової війни та в повоєнний період, установлено основні етапи передачі сформованих фондів і колекцій до архівів України та Росії, визначено сучасні місця їх зберігання.

З використанням широкого кола джерел комплексно досліджено історію заснування та функціонування архівних центрів української еміграції в Польщі, Чехословаччині, Австрії та Франції у міжвоєнний період, з'ясовано їх організаційну структуру та функції. Визначено джерела комплектування документальних колекцій, організацію їх зберігання та опрацювання. У порівняльному аспекті проаналізовано діяльність Українського національного музею-архіву, Українського історичного кабінету та Музею визвольної боротьби України в Празі, Української бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі й осередку Національного музею у Відні. Висвітлено склад їх архівних зібрань. Досліджено процес переміщення українських еміграційних колекцій у роки Другої світової війни та у повоєнний період. Визначено основні місця їх сучасного зберігання в Україні та за кордоном. З'ясовано інформаційний потенціал і джерельне значення матеріалів з еміграційних колекцій для дослідження актуальних проблем української історії XX ст.

Відтворено історію становлення та розвитку періодичних видань провідних країн світу, зокрема, Західної Європи (Англія, Франція, Німеччина, Іспанія, Італія, Швеція) , США, Близького, Середнього (Османська імперія, Туреччина, Саудівська Аравія) та Далекого (Корея, Китай) Сходу. Розкрито різні аспекти функціонування національних медійних систем, простежено процес виникнення кількох найбільших інформаційних агенцій: "Associated France Press", "Рейтер" (Великобританія), "Associated Press" та "United Press" (США), "Сіньхуа" (Китай). Розглянуто особливості впливу ЗМІ на перебіг суспільно-політичних подій у різних країнах світу в досліджуваний період.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1

Рубрики:

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Реконструйовано життєвий шлях Осипа Мельниковича (1893 - 1980), який брав участь у Першій світовій війні та національно-визвольних змаганнях українського народу (1917 - 1921 рр.), перебував у польському полоні, одержав вищу освіту в Чехословаччині, а по звершенні Другої світової війни перебував в еміграції. У повоєнний час О. Мельникович мешкав у Франції, працюючи на відповідальних посадах в різних українських громадських установах.

Розглянуто внесок професора Я. Калакури в дослідження теоретичних та методологічних проблем археографії, його підходи до визначення і трактування поняття "українська археографія". Проаналізовано публікації дослідника з історії Київської археографічної комісії, формування археографічної школи Університету св. Володимира, розвитку археографічних студій в Україні на сучасному етапі.

Висвітлено життя та наукову діяльність українського історика, архівіста, документознавця, одного з фундаторів теоретичного джерелознавства в Київському універсітеті імені Тараса Шевченка М. Я. Варшавчика (1918 - 2001). Реконструйовано життєвий шлях та творчий доробок ученого, укладено повну бібліографію його наукових праць. Презентовано мемуарний та ілюстративно-документальний комплекс матеріалів, що висвітлюють життєдіяльність історика. Запропоновано переосмислене гуманістичне трактування моделі історико-партійного джерелознавства на теоретико-методологічних засадах актуалізованих М. Я. Варшавчиком.

Подано статті та документальні добірки учасників круглого столу на тему "Крим - це Україна. Документальні свідчення в архівах України", організованого Центральним державним архівом громадських об'єднань України за підтримки Міністерства юстиції України та Державної архівної служби України. Обговорено питання щодо наявності історичних джерел в архівних установах України про українську складову політичного, економічного, соціального, культурного розвитку Криму, його місця в загальноукраїнських процесах; здійснено обмін досвідом у сфері формування, забезпечення збереженості та використання документів Національного архівного фонду з історії Криму. Визначено основні напрями подальшої роботи з популяризації та сприяння дослідженням документальної спадщини, пов'язаної з історією Криму.

Досліджено роль архівів у сучасному інформаційному суспільстві, історію їх формування та розвитку, інноваційні підходи у роботі з документальним надбанням та громадськістю в інститутах соціальної пам'яті, у тому числі і в умовах пандемії, пов'язаної з поширенням коронавірусної інфекції. Підкреслено думку про важливість використання усіх можливостей мережевого суспільства для донесення до споживача документальної спадщини у зручний та доступний для користувача спосіб. Розкрито методи і способи комунікацій інститутів соціальної пам'яті, підкреслено важливість їх представлення у медіапросторі та соціальних мережах і прямий зв'язок між збільшенням частки присутності інститутів соціальної пам'яті в інформаційному просторі та їх популярністю серед громадськості. Висвітлено практичний досвід використання РR-технологій та реклами у діяльності архівних, бібліотечних і музейних установ. Увагу приділено технологічним змінам у природі документів, які відбулися внаслідок трансформацій цифрової екосистеми в умовах інформаційного суспільства, засадам збереження автентичності електронних документів, інноваційним методам їх архівування. Підкреслено значення якості інформаційних ресурсів, їх актуальності та легкодоступності для залучення широких кіл громадян до культурної спадщини. Узагальнено освітні практики з дисциплін документознавчого, інформаційно-аналітичного, комунікаційного циклів, які викладаються у закладах вищої освіти України для здобувачів вищої освіти спеціальності 029 "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа".