Проаналізовано сучасну систему державного замовлення в Росії. Існуюча система має певні проблеми, зокрема: відсутність повноцінної методичної бази проведення закупівель, а також комплексного підходу до реформи сфери державних і муніципальних закупівель. На сьогодні в Росії взято курс на формування конкурсної, ефективної й прозорої системи розміщення державних (муніципальних) замовлень, укладання державних (муніципальних) контрактів. Розпочато реформування інституціональної системи у сфері державних закупівель, метою якого є формування відповідної структури федеральних органів, яка має забезпечити регулювання діяльності щодо розміщення державних замовлень.

Розглянуто результати науково-дослідної роботи, проведеної Українським інститутом науково-технічної і економічної інформації України за пріоритетним напрямом "Інформаційно-комунікаційні технології" (ІКТ) в межах заходів з реалізації Державної програми прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008 - 2012 рр. На основі світових та вітчизняних джерел здійснено інформаційно-аналітичне дослідження щодо науково-технічного потенціалу в секторі ІКТ і його ролі в сучасному розвитку економіки. Як свідчить світовий досвід, переважна більшість урядів і приватний бізнес приділяють велику увагу науково-дослідним роботам у секторі ІКТ і здійснюють значні інвестиції в цю галузь. Одним із головних завдань в Україні є підвищення науково-технічного потенціалу сектору ІКТ як пріоритетного напряму науково-технологічного та економічного розвитку і його ефективна реалізація.

Використано методологію визначення перспективних напрямів розвитку новітніх технологій на основі експертного оцінювання. Для визначення стану і перспективних напрямів наукових досліджень в Україні проаналізовано за тематичним напрямом "Нові речовини і матеріали" роботи наукових колективів, захищені дисертації, а також надруковані у фахових виданнях статті. Пріоритетні технології, відібрані за допомогою експертного оцінювання, у ході впровадження сприятимуть підвищенню рівня комерціалізації досягнень вітчизняної науки, забезпеченню конкурентоспроможності вітчизняної економіки на світових ринках.

Розглянуто результати науково-дослідної роботи, проведеної Українським інститутом науково-технічної і економічної інформації Міністерства освіти і науки України за пріоритетним напрямом "Біотехнологія". На базі світових і вітчизняних джерел проведено інформаційно-аналітичне дослідження розвитку біотехнології у світі та в Україні, напрями її застосування в різних сферах світової та вітчизняної економіки. Як свідчить світовий досвід, біотехнологія є одним із пріоритетних напрямів розвитку економічної безпеки держави. Одним із першочергових заходів нині є визначення в Україні перспективних напрямів розвитку біотехнології, науково-дослідних установ і промислових підприємств, які займаються дослідженнями у цій сфері та впровадженням результатів досліджень у виробництво, створення економічних умов для виконання цієї задачі.

Розглянуто результати науково-дослідної роботи, проведеної Українським інститутом науково-технічної і економічної інформації стосовно комплексних міжнародних рейтингів економічної свободи та економічної свободи України у цих рейтингах. Виходячи зі світового досвіду, доведено, що оцінювати економічну ситуацію в країні краще не на основі окремих показників, а за допомогою комплексних міжнародних рейтингів. Заслуговує на увагу показник економічної свободи України у міжнародних рейтингах, що надає можливість визначити напрями, за якими необхідно спрямувати зусилля з метою його підвищення та сприяння розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності в країні.

Досліджено результати науково-дослідної роботи, проведеної УкрІНТЕІ щодо комплексних міжнародних рейтингів, визначених Міжнародним інститутом управлінського розвитку (Institute of Management Development - IMD, Швейцарія). Доведено, що оцінювати економічну ситуацію в країні слід за допомогою комплексних міжнародних рейтингів. Попри те, що рівень конкурентоспроможності України у міжнародних рейтингах та його складових є низьким, результати дослідження надають можливість визначити напрями, за якими необхідно спрямувати зусилля на його підвищення.

Розглянуто результаты науково-дослідної роботи, проведеної Українським інститутом науково-технічної і економічної інформації України стосовно Єдиної національної системи зв'язку (ЄНСЗ). У межах регуляторної політики і вітчизняних статистичних джерел здійснено інформаційно-аналітичне дослідження щодо стану і перспектив розвитку ЄНСЗ і її складових. Як свідчить світовий досвід, у переважній більшості країн галузь зв'язку є пріоритетним напрямом. Одним із завдань в Україні є оцінка стану і перспектив розвитку ЄНСЗ та її складових як пріоритетного напряму вітчизняного інноваційного розвитку.

Викладено результати наукового дослідження щодо ролі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у "зеленому" зростанні. Досліджено стан і тенденції "зеленого" зростання у світовій практиці, особливості цього процесу. Здійснено аналіз напрямів "зеленого" зростання Азійсько-Тихоокеанського регіону, зокрема, Республіки Корея. Відзначено позитивну роль ІКТ у стратегії "зеленого" зростання, проаналізовано ключові ініціативи, що реалізуються за допомогою ІКТ. Окремо досліджено світові тенденції використання "зелених" ІКТ за результатами Сьомого Монреальського симпозіуму МСЕ з ІКТ, навколишнього середовища та зміни клімату.

Розкрито методологію виявлення перспективних напрямів розвитку новітніх технологій на основі експертних оцінок. Для визначення стану і перспективних напрямів наукових досліджень в Україні проаналізовано роботу наукових колективів за тематичним напрямом, кількість захищених дисертацій, надрукованих статей у фахових виданнях. Залучення пріоритетних технологій, одержаних за допомогою експертних оцінок, під час впровадження у практику надасть змогу підвищити рівень комерціалізації досягнень вітчизняної науки, забезпечити конкурентоспроможність вітчизняної економіки.

Досліджено роль ІKT у життєдіяльності сучасного суспільства. Показано переваги ІKT під час проведення моніторингу стану навколишнього середовища, підвищення використання ресурсів, а також негативний вплив на довкілля: забруднення при виробництві, використанні й утилізації ІKT-обладнання. Відзначено особливу роль ІKT у загальних викидах парникових газів.

Розглянуто результати науково-дослідної роботи щодо оцінки діяльності наукових установ НАН України, НААН України, НАМН України з використанням таких інструментів як моніторинг дисертаційних робіт, захищених дисертацій в 2000 - 2012 рр. за галузями науки "енергетика", "сільськогосподарські науки", "медичні науки" та індексів цитування.

Розглянуто результати науково-дослідної роботи, проведеної Українським інститутом науково-технічної та економічної інформації за напрямом еко-інноваційної діяльності. На основі світових та вітчизняних джерел досліджено значення "зелених" інновацій у контексті "зеленого" зростання, їх критерії та напрями у розвинених країнах та тих, що розвиваються; роль міжнародного співробітництва; напрями та інструменти інноваційної політики як основи еко-інноваційної політики та політики "зеленого" зростання. Зазначено, що одним із головних завдань, зокрема в Україні, є вибір напрямів та інструментів реалізації екологічної інноваційної політики при розробленні її стратегії.

Досліджено критерії та індикатори "зеленого" зростання як альтернативної моделі інноваційного розвитку з урахуванням екологічних викликів і можливість їх застосування в Україні. На основі світових джерел досліджено ключові напрями "зеленого" зростання, загальні рекомендації щодо переходу на цю модель. Критерії та індикатори для оцінки "зеленого" зростання розроблено та запропоновано експертами ОЕСР.

Наведено результати вперше здійсненого дослідження щодо наукового забезпечення в Україні середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня за стратегічним пріоритетом "Технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу". Дослідження виконано на базі моніторингу дисертаційних робіт, захищених в Україні у 2000 - 2012 pp., згідно з визначеними ВАК України науковими спеціальностями в галузі "Сільськогосподарські науки".

Проведено моніторинг бюджетного фінансування у 2012 р. середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня в Україні і наведено результати їхнього аналізу. Такий моніторинг в Україні проведено вперше.

Проаналізовано результати науково-дослідної роботи щодо інноваційного потенціалу стратегічного пріоритетного напряму інноваційної діяльності "Розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки" в частині фінансової, наукової, технологічної, виробничої та кадрової складових. Одержані результати надають можливість розробити проект переліку середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на 2017 - 2021 рр.

Проаналізовано результати науково-дослідної роботи з визначення потенціалу стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності "Технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу", "Впровадження нових технологій та обладнання для високоякісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики", "Розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки" щодо фінансової, наукової, технологічної, виробничої та кадрової складових. Одержані результати можуть бути використані під час розробки проекту Переліку середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на 2017 - 2021 рр.

Здійснено оцінювання інноваційного потенціалу 11-ти напрямів агроекологічної сфери та формування проекту переліку нових інноваційних пріоритетів указаного профілю на 2017 - 2021 рр. Напрями вибрано із 53-х пріоритетів інноваційної діяльності, які було визначено у 2012 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 294 щодо сільського господарства та екології. Розроблена методика оцінювання інноваційного потенціалу налічує три складові - фінансову (затребування напряму), технологічну (мірило технологічного забезпечення) та наукову (наукова забезпеченість напряму). Для оцінювання фінансової та технологічної складових проаналізовано результати моніторингу реалізації вказаних пріоритетів, а наукової - на основі аналізу 2 756-ти дисертацій за галузями "Сільське господарство" та "Екологія" і розподілу їх за 11-ма напрямами агроекологічної сфери. За результатами дослідження визначено агроекологічні напрями, які мають найвищий інноваційний потенціал, а саме: технології адаптивного грунтоохоронного землеробства, виробництва, збереження і переробки високоякісної продукції рослинництва, біотехнології у рослинництві, тваринництві та ветеринарії, також водозабезпечення, водокористування та водовідведення.

Наведено результати наукового дослідження щодо потенціалу пріоритетного напряму інноваційної діяльності "Широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища" і його реалізації. За 2000 - 2013 рр. з екологічних питань захищено 2003 або 2,3 % від загальної кількості захищених в Україні за цей період дисертацій (86,5 % кандидатських і 3,5 % - докторських), з яких за профілем середньострокових пріоритетів - 353 або 17,6 % (308 або 87,3 % кадидатських і 45 або 12,7 % - докторських дисертацій). Найвищий науковий потенціал має середньостроковий пріоритет 6,2 "Впровадження прогресивних технологій водозабезпечення, водокористування та водовідведення" (38,5 % дисертацій від їх кількості за профілем середньострокових пріоритетів та 6,8 % від загальної кількості в екологічній сфері), найменший - 6,4 "Застосування технологій поводження з радіоактивними відходами та зменшення їх негативного впливу на навколивнє природне середовище" (9,9 % від їх кількості за профілем середньострокових пріоритетів та 1,7 % від загальної кількості в екологічній сфері). Створений кадровий інноваційний потенціал безпосередньо визначити неможливо, оскільки назви спеціальностей із підготовки фахівців не збігаються із назвою середньострокових пріоритетів стратегічного напряму. Найбільш профінансованим для реалізації за 2012 - 2015 рр. був напрям 6.1 "Застосування технології раціонального надро- та землекористування", найменш - напрям 6,3 "Застосування технологій замкненого циклу, технологій очищення, переробка та утилізації промислових і побутових відходів". Тобто пріоритет, який має найвищий науковий потенціал (6,2), не отримав відповідного фінансування для його реалізації, що потребує коригування переліку середньострокових пріоритетів з урахуванням результатів проведеного дослідження.

Наведено результати дослідження державної фінансової підтримки в Україні середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2012 р. № 294. їх аналіз свідчить, що із 53 затверджених середньо- строковій пріоритетів у 2015 р. профінансовано 39 або 73,6 % (у 2014 р. - 40 або 75,5 %, у 2013 р. - 28 або 52,8 %, у 2012 р. - 34 або 64,2 %) за всіма сімома (у 2014 р. також за всіма, у 2012 та 2013 рр. - за шістьма) стратегічними пріоритетами, визначеними Законом України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні". За період 2012 - 2015 рр. щорічно всі середньострокові пріоритети фінансувалися лише за двома стратегічними напрямами - четвертим "Технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу" та шостим "Широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища", при цьому десять пріоритетів не фінансувалося зовсім: вісім за п'ятим напрямом "Впровадження нових технологій та обладнання для високоякісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики" та два - за сьомим напрямом "Розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки", що вказує на втрату їх актуальності та необхідність перегляду. Результати дослідження буде використано при розробленні Проекту переліку середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на 2017 - 2021 рр.