Наведено характеристику (за системою Дж.Денді) 56-ти видів, гібридів і форм інтродукованих листопадних магнолій. Проаналізовано особливості цвітіння, плодоношення, стійкості магнолій за кліматичних умов Полісся та Лісостему України. Запропоновано ефективні методи розмноження, наведено рекомендації з питань використання магнолій в озелененні.

Приведена характеристика (по системе Дж.Денди) 56-ти видов, гибридов и форм интродуцированных листопадных магнолий. Проанализированы особенности цветения, плодоношения, устойчивости магнолий в климатических условиях Полесья и Лесостепи Украины. Предложены эффективные методы размножения, приведены рекомендации по вопросам использования магнолий в озеленении.

Ключ. слова: інтродукція, магнолії, покривні тканини: епідерма, перидерма, сочевички, зимостійкість
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.921.1Mag*69

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Magnolia, флавоноїди, стійкість
Індекс рубрикатора НБУВ: П278.89-27

Рубрики:

Інші декоративні рослини

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.593в73 + П278.897-275.93

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості зимостійкості інтродукованих листопадних магнолій за кліматичних умов Полісся та Лісостепу України. Досліджено особливості формування покривних, паренхімних, механічних та запасних тканин пагонів контрастних за зимостійкістю видів магнолій. Доведено, що секреторні сполуки знаходяться у паренхімі кори та серцевині пагонів, а також у зоні механічних руйнувань кори та під сочевичками, що створює систему захисту нижче розташованих тканин у найбільш вразливих ділянках пагонів. Визначено залежність кількості води у пагонах різних видів магнолій та їх водоутримувальну здатність у зимово-весняний період від рівня сформованості покривних тканин пагонів, зокрема, товщини кутикули, кількості шарів фелеми, рівня виповнення сочевичок та їх кількості. Вивчено амплітуди тепловиділення у результаті заморожування пагонів для контрастних за зимостійкістю видів. Висвітлено сезонну динаміку вмісту біохімічних сполук (флавоноїдів та ліпідів), розкрито їх вплив на процеси морозо- та зимостійкості інтродуцентів.

Наведено оригінальні дані щодо анатомічної будови однорічних пагонів 8 видів магнолій (листопадні, вічнозелений та напівлистопадний) різного географічного походження. Виявлені відмінності в анатомічній будові є не тільки таксономічними, а і екофізіологічними характеристиками.

Проаналізовано підсумки 170-річної інтродукції деревних рослин за умов помірно континентального клімату Києва. Для понад 2 тис. видів, різновидностей, гібридів, форм, сортів, що належать до 76-ти родин і 220-ти родів із ботаніко-географічних областей помірного поясу Євразії та Північної Америки, наведено латинську й українську назви, вік, життєву форму, розміри, наявність репродуктивної фази, вегетативного чи насіннєвого поновлення, зимостійкість.

Подано матеріали про життєвий і творчий шлях видатного вченого-ботаніка, академіка О. В. Фоміна у Київський період його діяльності. Зауважено, що паралельно з педагогічною та науковою діяльністю учений брав активну участь у роботі з формування Української Академії наук, дійсним членом якої його було обрано у 1921 р. Акцентовано увагу на характеристиці науково-організаційної діяльності О. В. Фоміна зі становлення та розвитку ботанічної галузі в Україні, яка до того часу не мала чітких організаційних форм. Розглянуто епістолярну спадщину вченого.

Увагу приділено теоретичним і прикладним аспектам інтродукції рослин, проблемам збереження біорізноманітності in situ й ex situ в ботанічних садах і дендропарках в умовах кліматичних змін, анатомо-морфологічним і фізіолого-біохімічним дослідженням рослин, а також розробці біотехнологічних методів розмноження in vitro. Розглянуто сучасні проблеми менеджменту ботанічних садів і дендропарків, питання використання наукових, музейних і гербарних колекцій в освітянських і природоохоронних дослідженнях. Висвітлено еколого-біологічні особливості Veronica prostrata L. і перспективи її використання в умовах Правобережного Степового Придніпров'я. Подано інформацію щодо відтворення популяцій рідкісних видів рослин Кременецьких гір шляхом реінтродукції. Досліджено біоекологічні та біоморфологічні особливості комахоїдних рослин роду Pinguicula L. із колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна. Проаналізовано терморегулюючу здатність листопадних представників родини Magnoliaceae Juss. у формуванні мікроклімату урболандшафту.

Викладено результати досліджень щодо стійкого розвитку сільських територій у контексті реалізації державної екологічної політики та енергозбереження. Розглянуто проблеми та перспективи екологізацй сільськогосподарського виробництва в умовах сільських територій. Наведено передумови й особливості збереження та відновлення природно-ресурсного потенціалу сільських територій. Розкрито питання оптимізації й ефективності використання природно-ресурсного потенціалу сільських територій. Визначено особливості розробки та впровадження ефективних бізнес-моделей розвитку енергоефективності й енергонезалежності сільських територій. Досліджено екологічні інновації - джерело ефективного розвитку конкурентоспроможності й енергонезапежності сільських територій. Визначено економіко-правові механізми розвитку сільських територій у контексті реалізації державної екологічної політики та енергозбереження. Розглянуто світовий досвід та вітчизняні реалії розвитку сільських територій на засадах екологічності, енергонезалежності й енергоефективності.