Вивчено ефективність використання препарату "Систейн" (фірма Алкон) в лікуванні сухого кератокон'юнктивіту (СКК) у хворих на цукровий діабет (ЦД). Обстежено 76 хворих (152 ока). Доведено систейну ефективність на всіх стадіях СКК і рекомендовано його використання в офтальмологічній практиці для лікування СКК у разі ЦД.

Изучена эффективность использования препарата "Систейн" (фирма Алкон) в лечении сухого кератоконъюнктивита (СКК) у больных с сахарным диабетом. Обследовано 76 больных (152 глаза). Доказана систейна эффективность при всех стадиях СКК и рекомендовано его использование в офтальмологической практике для лечения СКК при СД.

С помощью иммуногистохимического метода изучена экспрессия трансмембранного муцина 1 в конъюнктиве глаза в норме и при сухом кератоконъюнктивите у больных с синдромом Шегрена. Установлено, что при начальной стадии сухого кератоконъюнктивита экспрессия данного муцина значительно ослаблена, а при выраженной и поздней - отсутствует полностью. Эти закономерности экспрессии муцина 1 вызваны глубокими альтеративными изменениями многослойного плоского епителия конъюнктивы. Дефицит муцина 1 вызывает нарушение фиксации муцинового слоя к апикальной поверхности эпителиального пласта, что способствует возникновению и манифестации синдрома "сухого глаза".

Вперше методом імуногістохімічного дослідження виявлено закономірність експресії різних типів муцинів (трансмембранних і секреторних) у кон'юнктиві ока хворих на синдром Шегрена, яка полягає у значному їх зменшенні або повній відсутності, що викликає порушення процесу формування муцинового шару. З використанням гістологічних та імпресійно-цитологічних методів уточнено уявлення про стадійність дистрофічних змін кон'юнктиви за синдрому Шегрена, проявом яких є перетворення структури епітеліоцитів (пікнотизація ядра, гідропічна дистрофія цитоплазми, порушення латерального з'єднання між клітинами до повної деструкції), а також суттєве зменшення або повна відсутність келихоподібних клітин і наявність інтенсивного, дифузного інфільтриту субепітеліально. Вперше виявлено, що у слизівці порожнини рота у випадку синдрому Шегрена відбуваються аналогічні дистрофічні зміни епітеліальних клітин і слинних залоз, а також субепіталіальні перетворення, що зумовлює зниження або повну відсутність експресії секреторних і трансмембранних муцинів.

У дослідах на телятах вивчено фармакологію офлоксацину за умов внутрішньом'язового та ступеневого введення (Stepdown). Розкрито нові аспекти впливу офлоксацину на білоксинтезуючу функцію, активність ферментів у сироватці крові, стан неспецифічного імунітету. У дослідах на кролях встановлено, що офлоксацин у дозі 100 мг/кг м.т., що у 10 разів більша за терапевтичну, у разі тривалого введення (7 діб внутрішньом'язово та 7 діб перорально) не проявляє токсичної дії, але пригнічує білоксинтезувальну функцію печінки та еритропоез, активізує окисно-відновні процеси, підвищує фагацитарну активність лейкоцитарних нейтрофілів. Встановлено, що застосування ступеневої антибіотикотерапії офлоксацином для лікування катаральної бронхопневмонії у телят більш ефективна у порівнянні з внутрішньом'язовим введенням біциліну-1, за рахунок кращої антимікробної дії на бактеріальну мікрофлору та швидкої нормалізації морфологічних показників крові.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4ЧЕХ9=УКР)

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати екологічного моніторингу грунту на прискладській території з забороненими та непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) с. Вишнівчик Тернопільської області. Мета дослідження - провести екологічний моніторинг стану грунту навколо складу як об'єкту захоронення заборонених та непридатних до використання ХЗЗР. Багато сховищ, де вони зберігаються, перебувають у незадовільному стані та загрожують довкіллю, є небезпечними для здоров'я населення. Умови, які не відповідають чинним стандартам зберігання, призводять до того, що токсичні залишки непридатних та невикористаних ХЗЗР потрапляють у грунт, водні джерел і повітря, в результаті чого виникає ризик отруєння людей і тварин. Окрему увагу приділено захороненню отрутохімікатів у с. Вишнівчик Теребовлянського району Тернопільської області (територія ФГ "Денис К"). Могильник отрутохімікатів біля Вишнівчика існує вже понад 30 років. Побудований він 1978 р. за тодішніми нормами. У кар'єр скидали як сипучі, так і рідкі хімікати. Проблему ускладнює й те, що у могильника немає власника. Наразі невідомо, які саме отрутохімікати знаходяться в законсервованому могильнику. Якщо вірити супровідним документам, то лише дихлордифенілтрихлорметану (дуст) там накопичено близько 465 т, гексахлорану - понад 200 т, а також 7 т речовин, що містять ртуть і миш'як. За результатами агрохімічного обстеження грунт характеризується слабко кислою реакцією (тип грунту - чорнозем вилугуваний, грубопилуватий, легкосуглинковий, pH сольове = 5,9; гумус - 3,6 %). За рахунок вітрової та водної дифузій агрохімікатів (виявлено розсіяння забруднення до 30 м від складу) біля складу вміст 2,4-Д-амінна сіль (0,35), симтриазин - 0,01 - 0,05 мг/кг, ГХЦГ - 0,02 - 0,14; ДДТ - 0,03 - 0,10; метафос - не виявлено, є у складі (0,19); хлорофос - не виявлено, є у складі (0,10) мг/кг. З ділянки складу на досліджувальній віддалі до 50 метрів істотно порушується продуктивність і стійкість екосистем, що негативно впливає на біогеохімічний колообіг речовин. Отже, незначний вміст залишків ХЗЗР біля складу с. Вишнівчик пояснюється тим, що ХЗЗР спочатку складувались у пристосованому приміщенні, проте з часом (склад створений 1978 р., контейнери протерміновані) шляхом міграції потрапляють у грунт за межі сховища.

Наведено результати екологічного моніторингу грунту на прискладській території з забороненими та непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) с. Вишнівчик Тернопільської області. Мета дослідження - провести екологічний моніторинг стану грунту навколо складу як об'єкту захоронення заборонених та непридатних до використання ХЗЗР. Багато сховищ, де вони зберігаються, перебувають у незадовільному стані та загрожують довкіллю, є небезпечними для здоров'я населення. Умови, які не відповідають чинним стандартам зберігання, призводять до того, що токсичні залишки непридатних та невикористаних ХЗЗР потрапляють у грунт, водні джерел і повітря, в результаті чого виникає ризик отруєння людей і тварин. Окрему увагу приділено захороненню отрутохімікатів у с. Вишнівчик Теребовлянського району Тернопільської області (територія ФГ "Денис К"). Могильник отрутохімікатів біля Вишнівчика існує вже понад 30 років. Побудований він 1978 р. за тодішніми нормами. У кар'єр скидали як сипучі, так і рідкі хімікати. Проблему ускладнює й те, що у могильника немає власника. Наразі невідомо, які саме отрутохімікати знаходяться в законсервованому могильнику. Якщо вірити супровідним документам, то лише дихлордифенілтрихлорметану (дуст) там накопичено близько 465 т, гексахлорану - понад 200 т, а також 7 т речовин, що містять ртуть і миш'як. За результатами агрохімічного обстеження грунт характеризується слабко кислою реакцією (тип грунту - чорнозем вилугуваний, грубопилуватий, легкосуглинковий, pH сольове = 5,9; гумус - 3,6 %). За рахунок вітрової та водної дифузій агрохімікатів (виявлено розсіяння забруднення до 30 м від складу) біля складу вміст 2,4-Д-амінна сіль (0,35), симтриазин - 0,01 - 0,05 мг/кг, ГХЦГ - 0,02 - 0,14; ДДТ - 0,03 - 0,10; метафос - не виявлено, є у складі (0,19); хлорофос - не виявлено, є у складі (0,10) мг/кг. З ділянки складу на досліджувальній віддалі до 50 метрів істотно порушується продуктивність і стійкість екосистем, що негативно впливає на біогеохімічний колообіг речовин. Отже, незначний вміст залишків ХЗЗР біля складу с. Вишнівчик пояснюється тим, що ХЗЗР спочатку складувались у пристосованому приміщенні, проте з часом (склад створений 1978 р., контейнери протерміновані) шляхом міграції потрапляють у грунт за межі сховища.