Мета роботи - визначити початок та розвиток руйнування під дією квазістатичного навантаження у стоматологічних матеріалах, використовуваних для виготовлення ендокоронок, а також у зубах та фіксаційному цементі. Проведено механічні випробування статичним навантаженням, спектральний аналіз сигналів акустичної емісії, ідентифікування стадій розвитку тріщиноподібних дефектів та визначення показника їх в'язкості руйнування для підбору матеріалів для виготовлення різних конструкцій ендокоронок. Матеріали за здатністю чинити опір тріщиноутворенню, за першим виникненням сигналів акустичної емісії (АЕ), можна ранжувати від найміцнішого до найслабшого: Prettau Zirconia ("Zirkonzahn GmbH", Німеччина), IPS e.max Press ("Ivoclar Vivadent", Ліхтенштейн), GC Initial MC ("GC Corporation", Японія), Дентин зуба, Relyx U200 ("3M ESPE", США), Fine Nano Q ("Ardenia", Німеччина), а за макропоказником в'язкості руйнування: Prettau Zirconia, IPS e.max Press, GC Initial MC, Дентин зуба, Fine Nano Q, Relyx U200. Висновки: у всіх зразках руйнування під час стискання розпочинається за напружень "AE значно нижчих, ніж напруження руйнування M". Діоксид цирконію не зазнав тріщиноутворення за напружень, які сягали майже 215 МП, і за показниками міцності знаходиться на першому місці, найнижча міцність вивлена у фіксаційного цементу.

Мета роботи - підвищення ефективності ортопедичного лікування дефектів коронок бічних зубів за результатами порівняльного експериментального вивчення міцнісних параметрів ендодонтичних коронок, виготовлених із різних ортопедичних матеріалів. Механічні випробування статичним навантаженням, спектральний аналіз сигналів акустичної емісії, ідентифікування стадій розвитку тріщиноподібних дефектів та визначення показника їх в'язкості руйнування у конструкціях "зуб-ендокоронка", виготовлених із різних матеріалів. Взірці "зуб-ендокоронка" за здатністю чинити опір тріщиноутворенню, за першим виникненням сигналів акустичної емісії (АЕ), можна ранжувати від найміцнішого до найслабшого за типами матеріалів, з яких виготовлені зафіксовані на зубі ендокоронки, у такому порядку: Prettau Zirconia ("Zirkonzahn GmbH", Німеччина), GC Initial MC ("GC Corporation", Японія), IPS e.max Press ("Ivoclar Vivadent", Ліхтенштейн), Fine Nano Q ("Ardenia", Німеччина), а за макропоказником в'язкості руйнування - GC Initial MC, Prettau Zirconia, IPS e.max Press, Fine Nano Q. Висновки: у всіх зразках, під час їх стиску, руйнування розпочинається за напружень -AE значно нижчих, ніж напруження руйнування -M. Ендокоронки з діоксиду цирконію за появою мікротріщин знаходяться на першому місці (58 МПа), а за появою макротріщин - ендокоронки з металокераміки (80 МПа). Натомість найнижчу міцність має стоматологічний композит (16/22,5 МПа) відповідно.

Мета роботи - провести мінімально інвазійне ортопедичне лікування ендодонтично лікованих жувальних зубів із застосуванням ендокоронок для запобігання руйнуванню внаслідок дії оклюзійних навантажень. Клінічні спостереження функціонування ендокоронок із прес-кераміки та металокераміки та їх порівняння з контрольною групою композитних реставрацій на жувальних ендодонтично лікованих зубах. Згідно з критеріями дослідження в обох групах ендокоронок ускладнень майже не реєстрували. У контрольній групі композитних реставрацій кількість ускладнень статистично переважає. Найчисленнішими є сколювання реставрацій - 5 випадків, сколювання стінок зуба - 3 випадки. Висновки: аналізуючи одержані результати, можна дійти висновку, що при відновленні ендодонтично лікованих жувальних зубів зі зруйнованими двома апроксимальними стінками чи обширнішим руйнуванням твердих тканин, перевагу слід надати виготовленню ендокороноки, щоби подовжити термін функціонування конструкції та запобігти появі ускладнень.

Мета роботи - обгрунтування вибору матеріалу для ендокоронок на основі вивчення їх стійкості та зношування під дією циклічного навантаження. Проведення механічних випробувань при циклічному навантаженні силою жувального тиску 450 та 750 Н стоматологічних матеріалів прескераміки (IPS e.max Press) і металокераміки (GC Initial MC) в установці ВУСМ-500 із застосуванням методу акустичної емісії (АЕ) та системи SKOP-8M. Дослідження зламів у сканувальному електронному мікроскопі (СЕМ) ZEISS EVO 40XVP та опрацювання даних статистичними методами. У прескераміці втомне руйнування відбувалось поетапно вглибину матеріалу з утворенням мікрократера із гладкими гранями й активно розвивалось після 360 тис. циклів навантаження. У металокераміці поступово вилущувались окремі прошарки керамічного покриття (фасетки відколу) та локально з'являлись мікротріщини в місцях імовірного розташування мікродефектів після 125 тис. циклів навантаження. Висновки: під дією циклічного навантаження (500 тис. циклів) у всіх стоматологічних матеріалах відбувалося втомне руйнування. Кращі показники продемонструвала прескераміка, тому даний вид матеріалу без додаткового напікання керамічних мас можна рекомендувати для застосування при виготовленні ендокоронок за умов патологічного стирання.

Мета роботи - обгрунтування вибору матеріалу та форми для ендокоронок на основі вивчення їх стійкості та зношування під дією циклічного навантаження. Проведення механічних випробувань при циклічному навантаженні силою жувального тиску 450 і 750 Н стоматологічних матеріалів - композиту (Tetric N-Ceram) та композитного адгезивного цементу (RelyX U200) в установці ВУСМ-500 із застосуванням методу акустичної емісії (АЕ) та системи SKOP-8M. Дослідження зламів у скануючому електронному мікроскопі (СЕМ) ZEISS EVO 40XVP та опрацювання даних статистичними методами. У композиті втомне руйнування відбувалося з утворенням мікрократера округлої форми з дугоподібними гребенями та мікротріщинами, розташованими від центра до його країв, що активно розвивалось після 53 - 60 тис. циклів навантаження. В адгезивному цементі мікрократер має форму півсфери з мікротріщинами, розташованими на дні, та макротріщиною на контурі після 10 - 20 тис. циклів навантаження. Висновки: під дією циклічного навантаження (500 тис. циклів) у всіх стоматологічних матеріалах відбувалося втомне руйнування. Кращі показники продемонстрував композит унаслідок своєї високої наповненості (81,5 %). Композитний фіксаційний цемент унаслідок пористості, викликаної нижчим показником наповнення, продемонстрував досить низькі показники зношування, тому границі ендокоронок і вкладок в ендодонтично проліковані зуби не рекомендовано розташовувати на оклюзійній поверхні, особливо в точках міжзубних контактів.

Проведено дослідження найбільш поширених із практичної точки зору матеріалів, що застосовуються для відбудови втрачених твердих тканин жувальних зубів в ортопедичній стоматології, під час якого використано методики визначення початку зародження та розвитку руйнування, кількісного оцінювання характеристик міцності та пластичності, в'язкості руйнування під дією статичного та циклічного навантаження (силою жувального тиску та вищою) за параметрами акустичної емісії, а також електронної мікроскопії, які вивчають процеси зародження та поширення тріщин і їх структуру. За результатами проведених випробувань здійснено ранжування стоматологічних матеріалів для прямих і непрямих реставрацій ендодонтично лікованих зубів, що покращить ефективність їх застосування у стоматологічній практиці. На стійкість до руйнування конструкцій з ендокоронками визначальний вплив має міцність зуба, руйнування якого спричиняє передчасний вихід ортопедичної конструкції з ладу. Науково обґрунтовано, що лише ендокоронки з металокераміки та діоксиду цирконію здатні забезпечувати та відновлювати характеристики міцності зубів, відпрепарованих під ендокоронку, до показників інтактного зуба. За показниками зношуваності прескераміка та діоксид цирконію продемонстрували найбільшу стійкість до циклічного навантаження. Клінічну оцінку результатів проведено серед трьох груп відбудов (композитні реставрації, металокерамічні ендокоронки, прескерамічні ендокоронки) за критеріями: вторинний карієс, дебондінг, профарбовування межі фіксації, мікросколи відбудови, повна втрата реставрації, частковий скол стінки зуба. Здійснено їх порівняння за цими критеріями. Ендокоронки з металокераміки і прескераміки продемонстрували найкращі результати функціонування та відсутність очікуваних ускладнень протягом всього терміну спостереження в порівнянні з композитними онлей, інлей реставраціями.